Сади Боболі
Сади Бóболі (італ. Giardino di Boboli) — парк у Флоренції доби Ренесансу. Не зовсім точна назва парку за палацом Пітті зі скульптурами, фонтанами, павільйонами Грот, але без фруктових дерев.
| Сади Боболі | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Краєвид на амфітеатр садів Боболі від палаццо Пітті | ||||
| 43°45′55″ пн. ш. 11°15′00″ сх. д. / 43.765275° пн. ш. 11.249968° сх. д. | ||||
| Тип | міський парк | |||
| Статус | частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] і національна спадщина Італіїd[1]  | |||
| Відкрито | 1766 рік | |||
| Площа | 4.5 га | |||
| Відвідувачів на рік | 512 633 осіб (2021)[2] | |||
| Країна |  Італія[3][4][1] | |||
| Розташування | Флоренція, район Палаццо Пітті , | |||
| Адреса | Accesso da Palazzo Pitti, dal Forte Belvedere, da via Romana o dal piazzale di Porta Romana, Piazza Pitti 1[4], piazza Pitti, 1 - Firenze[1] і Piazza Pitti 1, 50125 Firenze[5] | |||
uffizi.it  | ||||
  Сади Боболі Сади Боболі (Італія) | ||||
 | ||||
 Сади Боболі у Вікісховищі | ||||
Історія садів Боболі
ред.
Сади розпланували на пагорбі Боболі, звідки і їх назва. Ділянка на схилах пагорба не була симетричною, тому сучасні сади Боболі мають дві головні осі —
- коротку (стародавню) вісь, що проходить через центр палаццо Пітті і так званий амфітеатр;
- довгу вісь, що йде під невеличким кутом до короткої осі і довгим боком до палацу.
Розпланування парку розпочалося в добу італійського Відродження, діяльно продовжилося в добу маньєризму і завершилось в добу бароко. Впливи і риси всіх трьох стилів мають свої залишки як в плануванні, так і в стилістиці парку і його споруд. Парк зазнав занепаду, реконструкції і був відновлений за старими планами. Сучасна площа Боболі становить 4,5 гектарів (небагато в порівнянні з Во-ле-Віконт, де 100 га парку, «Олександрія» неподалік міста Біла Церква (Україна) — 201 га, Кусково — 230 га тощо).
Доба Відродження
ред.Сади в добу відродження в Італії не були великими. Не був великим і первісний сад Боболі. На ранішньому етапі виникла коротка вісь парку з неповною симетрією ділянок. Вже тоді парк прикрасили невеличкою збіркою скульптур доби стародавнього Риму і Відродження.
Доба маньєризму
ред.
Планування парку і його збільшення відбулося в добу маньєризму за правління герцога Козімо І та його дружини Елеонори Толедської. Саме їй належала ініціатива придбання палацу Пітті у власність роду Медичі, його розширення і нове облаштування парку. План парку набув трикутної форми і повернутий бічною стороною до палацу.
До робіт в парку залучили:
- Ніколо Тріболо(1500 — 1550),
- Бартоломео Амманаті, (1511 — 1592)
- Джорджо Вазарі , (1511 — 1574)
- Бернардо Буонталенті, (1536 — 1608)
Джорджо Вазарі запроектував і побудував декілька гротів, а Бернардо Буонталенті вибудував Грот, що отримав назву на його честь і зберігся донині, та виконав декілька скульптур. Вже в добу маньєризму честь художньої ініціативи перейшла від Флоренції до папського Риму. Саме в Римі згуртувалися найкращі мистецькі кадри фахівців, виникла потужна творча традиція і ефектні пошуки в побудові нових типів заміської вілли, ансамблю вілли і парку, формування стилю бароко, пам'яток якого у Флоренції дуже мало. Флоренція починає жити на узбіччі мистецьких пошуків і жити своїм багатим минулим.
Декоративна скульптура в саду Боболі
ред.
-
сади Боболі -
Обеліск зі Стародавнього Єгипта, сади Боболі -
Фонтан Вакха-п'янички, сади Боболі -
сади Боболі -
Юпітер, погруддя, сади Боболі -
Муза (?), сади Боболі
_04_giove_serapide.JPG)
_02_giove_(jupiter).JPG)
Грот Буонталенті
ред.
Ця споруда розташована у внутрішньому дворику, що відокремлює палац від парку Боболі. На ранішньому етапі садівництва павільйон Грот зберіг зв'язок з диким прообразом споруди — печерою. Якщо фасад Гроту ще нагадує домівку (ніші зі скульптурами, невелика лоджія, колони), то завершення фасаду відсилає до сталактитів, до печерного нагромадження каменю. Ще більше дику печеру нагадує інтер'єр Гроту з уламками скелі і незавершеними скульптурами велетнів, наче диких духів печер і природи. Частка ж приміщень оздоблена, навпаки, як невеличкі палацові зали. За цим принципом зроблені і оздоби інших збережених павільйонів (Грот Адама і Єви, Грот Мадам).
-
Дикий вестибюль Гроту Буонталенті -
Декор другої зали -
Декор першої зали Гроту -
Отвір в склепінні Гроту Буонталенті і стінописи
Доба бароко
ред.
Вторинність пошуків і оздоб парку Боболі в добу бароко виявилася в типовому вистриганні рослин, в типовому розміщенні скульптур, перенесенні в парк обеліску стародавнього Єгипту з колишнього храму Луксор (колись стояв в садку вілли Медичі в Римі, був перевезений в парк Боболі). Парк Боболі так і не отримав значущості і художньої довершеності, яка притаманна Італійському парку (Підгірці) 17 століття (Україна) чи вишуканості ансамблю замку і парку Во ле Віконт (Франція) того ж 17 століття.
Аби підсилити недостатню барокову складову садів Боболі, в 20 столітті в палаці розмістили Музей порцеляни.
-
Німецька порцеляна -
Ваза в стилі шинуазрі, Німеччина -
Порцеляна 1800-1810 рр. -
Віденська порцеляна в стилі шинуазрі -
Віденська порцеляна в стилі шинуазрі, 1799 р. -
-
Порцеляна з пейзажами, Відень. -
Порцеляна Франції, Севр, 1809-1810 рр.
Нові атракції парку
ред.Аби підсилити значущість садів Боболі, створена реконструкція Дому Веттіїв, відкритого після археологічних розкопок в Помпеях(поблизу Неаполя). В так званому Серединному палацику облаштовано музей костюмів (музей моди).
-
Дом Веттіїв з Помпей, №1 -
Дом Веттіїв з Помпей, №2 -
Дом Веттіїв з Помпей, №3 -
Дом Веттіїв з Помпей, №4
_01.JPG)
_04.JPG)
_01.JPG)
_02.JPG)
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в dati.beniculturali.it — 2014.
- ↑ Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2023.
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ а б Sistema Cultura — 2017.
- ↑ Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.
Джерела
ред.
- Attlee, Helena (2006). Italian Gardens - A Cultural History. London: Frances Lincoln. ISBN 978-0-7112-3392-8.
- Gurrieri, F.; J. Chatfield (1972). Boboli Gardens (Florence).
- Boboli Garden