Саламандра лікійська
Саламандра лікійська | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Lyciasalamandra billae Franzen & Klewen, 1987 | ||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
Mertensiella luschani billae | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Саламандра лікійська (Lyciasalamandra billae) — вид земноводних родини саламандрових (Salamandridae). Один із 7 видів роду. Поширений у Туреччині. Раритетний вид, занесений до Червоного списку МСОП[1]. Отруйна амфібія.
Опис
ред.Загальна довжина досягає 12—13,9 см. Спостерігається статевий диморфізм: самиці більші за самців. Голова сплощена та витягнута. На горлі присутні шкіряна складка. На задній частині голови помітні паратоіди (залози). Тулуб стрункий та кремезний з 11—13 слабко помітними реберними борознами. Хвіст дорівнює або менший за тіло. У самця зверху хвоста є колосоподібний виступ та шлюбні мозолі на передніх кінцівках.
Забарвлення спини й черева коливається від сіруватого до чорного з низкою білих смаг, що можуть створювати смуги. Білі плями тягнуться від очей до черева. Паратоїди чорного кольору.
Поширення
ред.Вид поширений на південному заході провінції Анталья, уздовж Лікійського півострова (Туреччина).
Особливості біології
ред.Населяє ліси помірного пояса. Зустрічається на висоті до 200–400 м над рівнем моря. Активна вночі. Найбільшу активність проявляє в більш прохолодні та вологі зимові місяці, на які припадає і сезон розмноження.
Статева зрілість настає у віці близько 3 років. Парування відбувається амплексусом. Розмноження ніяк не пов'язане з водою. Яйця розвиваються усередині матки. Цим тваринам властива «оофагія», коли сильні личинки поїдають незапліднені яйця або більш слабких личинок. Через 5-8 місяців з'являються повністю розвинені дитинчати.
Охорона
ред.Раритетний вид земноводних, занесений до Червоного списку МСОП (охоронна категорія: вид перебуває в критичному стані)[1].
Примітки
ред.Література
ред.- Boehme, W., Grossenbacher, K., and Thiesmeier, B. (1999). Handbuch der Reptilien und Amphibien Europas, band 4/I:Schwanzlurche (Urodela). Aula-Verlag, Wiesbaden.