Сальо Людвиг
Лю́двиґ Сальо́ (* 5 червня 1853, Коломия — † 4 травня 1915, Львів) — педагог, класичний філолог і математик, гімназійний учитель у Коломиї (з 1893) і у Львові (з 1905).
| Сальо Людвиг | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 5 червня 1853 Коломия, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія | |||
| Помер | 4 травня 1915 Львів, Львівська губернія, Галицько-Буковинське генерал-губернаторство, Російська імперія | |||
| Поховання | Личаківський цвинтар | |||
| Діяльність | педагог | |||
| Alma mater | Коломийська цісарсько-королівська гімназія | |||
| Відомі учні | Порайко Василь Іванович Букшований Осип Іванович | |||
| Знання мов | українська, польська, латина і німецька | |||
| Заклад | Львівська академічна гімназія, Сяноцька гімназія і Konarski Secondary School in Rzeszówd | |||
| Автограф | .jpg) | |||
| Нагороди |
| |||
Життєпис
ред.Народився 5 червня 1853 року в Коломиї[1] . За походженням був русин[2], а за релігією — греко-католик[1] . Освіту здобув у неповній середній школі в Коломиї[2] . Його близькі походили з Снятинського повіту[3].
З 16 квітня 1878 року розпочав трудовий шлях вчителя-мовника[1]. За вищою освітою він був германістом. Йому це не завадило викладати і грецьку та латинську мови як додаткові[1]. Викладав польською, українською та німецькою[1]. Учительський іспит склав 23 листопада 1883 року[1]. Був тимчасовим учителем у неповній середній школі в Ряшеві, а потім 9 липня 1887 р. призначений реальним учителем при неповній середній школі в Сяноку[4][5][1].
Там він викладав латинську, німецьку та як факультатив українську[6][7][8]. 18 червня 1890 склав іспит на вчителя з математики та фізики[1].
14 жовтня 1889 р. затверджений у вчителі й отримав звання гр. к. професор[9]. За час життя у Сяноці він був членом Сяноцького відділу Польського гімнастичного товариства «Сокіл» з моменту фундації філії у 1889 році[10].
Потім він був професором ц.к. Академічної гімназії у Львові, а потім 24 червня 1892 р. його відправили до батьківської неповної середньої школи в Коломиї[11]. Там він очолив перший український клас, відкритий у шкільному році 1892/3, у паралельній неповній гімназії з українською (руською) мовою навчання, яка потім була сформована при польській неповній гімназії[2]. Протягом наступних років він викладав у школі латину, німецьку мову та математику, а також був завідувачем німецької бібліотеки для учнів[12][13].
До останніх днів земного шляху він знову був професором цісарсько-королівської академічної вищої середньої школи у Львові з українською мовою навчання[14].
Помер у роки російської окупації Львова. Похований на Личаківському кладовищі. Поле № 63.
Громадська активність
ред.Був головою «Шкільної Помочі» (1894—1898), активний член Учительської Громади (з 1908) і Крайового Шкільного Союзу (з 1911), в якому був керівником українського приватного середнього шкільництва.
Нагороди
ред.Австро-Угорські
- Бронзова ювілейна пам'ятна медаль для збройних сил і жандармерії[14]
- Пам'ятна ювілейна медаль для цивільних державних службовців[14]
- Ювілейний хрест для цивільних державних службовців[14]
Примітки
ред.- ↑ а б в г д е ж и Spis nauczycieli szkół średnich w Galicyi oraz polskiego gimnazyum w Cieszynie. Lwów: Towarzystwo Nauczycieli Szkół Wyższych. 1909. с. 47.
- ↑ а б в Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Kołomyi za rok szkolny 1893. Kołomyja. 1893. с. 94.
- ↑ Возняк М. На вершинах. Діло. 1927. 16 березня. Ч. 58. С. 1.
- ↑ Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Rzeszowie za rok szkolny 1888. Rzeszów. 1888. с. 29.
- ↑ Sprawozdanie C.K. Gimnazyum w Sanoku za rok szkolny 1888. Sanok: Fundusz Naukowy. 1888. с. 69.
- ↑ Sprawozdanie C.K. Gimnazyum w Sanoku za rok szkolny 1888. Sanok: Fundusz Naukowy. 1888. с. 68.
- ↑ Sprawozdanie Dyrektora C.K. Gimnazyum w Sanoku za rok szkolny 1889. Sanok: Fundusz Naukowy. 1889. с. 30.
- ↑ Sprawozdanie Dyrektora C.K. Gimnazyum w Sanoku za rok szkolny 1890. Sanok: Fundusz Naukowy. 1890. с. 39, 40.
- ↑ Sprawozdanie Dyrektora C.K. Gimnazyum w Sanoku za rok szkolny 1890. Sanok: Fundusz Naukowy. 1890. с. 70.
- ↑ Wykazy członków Towarzystwa Gimnastycznego „Sokół” w Sanoku. 125 lat sanockiego „Sokoła” 1889–2014. Sanok: Towarzystwo Gimnastyczne „Sokół” w Sanoku. 2014. с. 141. ISBN 978-83-939031-1-5.
- ↑ Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Kołomyi za rok szkolny 1893. Kołomyja. 1893. с. 51.
- ↑ Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Kołomyi za rok szkolny 1893. Kołomyja. 1893. с. 50.
- ↑ Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Kołomyi za rok szkolny 1900. Kołomyja. 1900. с. 50.
- ↑ а б в г Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie für das Jahr 1918. Wiedeń. 1918. с. 977.
Джерела
ред.- Возняк М. На вершинах. Діло. 1927. 16 березня. Ч. 58. С. 1–2.
- Енциклопедія українознавства: Словникова частина: [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк: Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Савчук М. Українські еліти Коломиї (1848—1939). — Коломия: Вік, 2017. — 87 с.