Самойленко Юрій Павлович
Ця стаття вживає скорочення, які можуть бути неоднозначними та збивати з пантелику. |
Ю́рій Па́влович Само́йленко (нар. 19 жовтня 1944, м. Свободний, Амурська область, Росія) — член Партії регіонів, ґен.-л.; ВР України, член фракції Партії регіонів (з 11.2007), секретар Комітету з питань нац. безпеки і оборони (з 12.2007). Заступник голови фракції Партії регіонів у Верховній Раді України сьомого скликання
| Ю́рій Па́влович Само́йленко | |
|---|---|
 | |
| Народився | 19 жовтня 1944 (80 років) Свободний, Амурська область, Хабаровський край, РРФСР, СРСР |
| Громадянство |  Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | політик |
| Посада | народний депутат України[1], народний депутат України[2] і народний депутат України[3] |
| Партія | Партія регіонів |
| Автограф |  |
| Нагороди |  |
| Народний депутат України
| |||
|---|---|---|---|
| 7-го скликання | |||
| Партія регіонів | 12 грудня 2012 | — | 27 листопада 2014 |
Життєпис
ред.Народився 19 жовтня 1944 (м. Свободний, Амурська обл., нині — Росія); рос.; дочка Наталія (1968) — приватний підприємець.
Освіта
ред.Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут, інженер-механік; Вищі курси КДБ СРСР (1974); Курси при Вищій Червонопрапорній школі КДБ СРСР (1988, 1991).
Березень 1998 — кандидат у народні депутати України, виборчий округ № 52, Донецька обл. З'яв. 63,1 %, за 11,2 %, 4 місце з 17 претендентів. На час виборів: заст. Гол. СБУ — начальник Управління СБУ в Донец. обл.
1967-70 — пом. майстра, інж.-механік, Дніпропетр. шинний завод. 1970-74 — викладач електротехнічних дисциплін, Дніпропетр. хім.-мех. технікум. 1972 — ст. інженер, Південний машинобуд. завод. З 1974 — в КДБ УРСР. 11.1995-07.96 — заст. Голови СБУ. 07.1996-04.98 — заст. Голови СБУ — начальник УСБУ в Донец. обл. 05.-09.1999 — начальник УСБУ в Донец. обл. 1999—2001 — заст. Голови СБУ — начальник УСБУ в Донец. обл. 2001-02 — заступник голови з політико-правових питань, Донец. облдержадмін. 05.2002-01.04 — начальник, УСБУ в Дніпроп. обл. 04.2004-08.05 — радник Голови СБУ.
Орден «За заслуги» III ст. (03.2000)[4]. Нагрудний знак «Почесна відзнака Служби безпеки України» (1996). 8 медалей.
Депутатська діяльність
ред.Народний депутат України 6-го скликання з 11.2007 від Партії регіонів, № 58 в списку. На час виборів: нар. деп. України, член ПР.
10 серпня 2012 року у другому читанні проголосував за Закон України «Про засади державної мовної політики», який суперечить Конституції України, не має фінансово-економічного обґрунтування і спрямований на знищення української мови[5][6]. Закон було прийнято із порушеннями регламенту[7][8].
Народний депутат України 5-го скликання 04.2006-11.07 від Партії регіонів, № 58 в списку. На час виборів: пенсіонер СБУ, член ПР. 1-й заступник гол. Комітету з питань національної безпеки і оборони (з 07.2006), член фракції Партії регіонів (з 05.2006).
Примітки
ред.- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
- ↑ Указ Президента України від 23 березня 2000 року № 516/2000 «Про відзначення нагородами України»
- ↑ 67 інституцій громадянського суспільства аргументовано закликали депутатів не голосувати за прийняття законопроєкту «Про засади державної мовної політики» — Сайт «Майдан»
- ↑ Висновок Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності 23.05.2012[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Більшість зі штовханиною просунула мовний закон Колесніченка — 1+1. ТСН
- ↑ ЗАКОН ПРО МОВИ УХВАЛИЛИ — Українська Правда
Посилання
ред.
|
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |