Самойлов Олександр Миколайович

Олександр Миколайович Самойлов (1744 - 1814) – російський військовий діяч 1819 століття. Дружина - Катерина Сергіївна Самойлова (до шлюбу Трубецька), сестра Трубецького Василя Сергійовича.

Самойлов Олександр Миколайович
Народився1744 Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1 листопада 1814(1814-11-01) Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняOdrin-Nikolaevsky Monasteryd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаГенерал-прокурор Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званнягенерал Редагувати інформацію у Вікіданих
РідHouse of Samoylovd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоNikolay Samoylovd Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиMariya Potyomkinad Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зYekaterina Sergeevna Samoylovad Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиБобринська Софія Олександрівна і Nikolay Samoylovd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Андрія Первозванного орден Святого Георгія 2 ступеня орден Святого Георгія IV ступеня орден Святого Володимира 1 ступеня Орден Святого Олександра Невського орден Святого Станіслава

Розпочав службу в Семенівському полку в 1760 році рядовим, відзначився в російсько-турецьких війнах 1768—1774 та 1787—1792 рр. За хоробрість та відвагу був нагороджений орденом Святого Георгія 4-го ступеня. Брав участь в комісії, яка судила Пугачова. В Російсько-турецькій війні (1787—1792) Самолов був уже в чині генерал-поручника. В 1781—1783 рр. командував тавричним єгерським корпусом. В 1788 брав участь в штурмі Очакова. За цю операцію був удостоєний ордена Святого Георгія 2-го ступеня.

Відзначився при взятті фортеці Каушани, Кілії і був нагороджений орденом Святого Олександра Невського, а за штурм Ізмаїлаорденом Святого Володимира 1-го ступеня. В кінці січня 1792 року саме Самойлов привіз Катерині II відомість про заключення миру. За це імператриця особисто нагородила його орденом Андрія Первозванного і пожалувала йому 30 тисяч рублів. В 1792 році Катерина II призначила його генерал-прокурором і державним скарбником; на цій посаді він пробув до смерті імператриці. Після цього про нього нічого не відомо.

Примітки

ред.