Сарамаґа Богдан Павлович
Богдан Павлович Сарамаґа (1 квітня 1905, м. Тернопіль — 12 квітня 1975, Гемтремк (Детройт)) — український музикант, композитор, педагог, театральний режисер, диригент хорів. Член Союзу композиторів УРСР (1940).[1] Чоловік співачки Наталії Костів-Сарамаги.
| Богдан Павлович Сарамаґа | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1 квітня 1905 м. Тернопіль, нині Україна |
| Помер | 12 квітня 1975 (70 років) Гемтремк (Детройт), США |
| Громадянство |  ЗУНР →  Польща →  СРСР →  США |
| Національність | українець |
| Діяльність | диригент |
| Alma mater | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка  |
| Заклад | «Бесіда», Тернопільський український драматичний театр імені Івана Франка |
Життєпис
ред.Народився 1 квітня 1905 року в м. Тернопіль (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Тернопільської області, Україна).
Навчався у Тернопільських[2] українській гімназії (зокрема, в 1920/1921 навчальному році був учнем IV класу[3]) та музичній школі.
На початку 1920-х років створив мандрівну трупу в Тернополі. Від 1923 року оркестрант, від 1925-го — диригент театру товариства «Руська бесіда» під керівництвом Йосипа Стадника (Львів).
Після закінчення Львівського вищого музичного інституту (1927 року, нині Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка) з 1928 року працював у театрі імені Івана Тобілевича в Станиславові[2] (диригент від 1940) та інших. У 1932 році створив «Театр рев'ю та оперети», де на запрошення грали Іван Рубчак, Ірина Коссакова, від 1934 року Ярослав Геляс.
У 1939 році став співорганізатором,[2] у 1939—1941 роках — головний диригент, згодом до 1944 диригент та музичний керівник українського театру ім. Івана Франка у Тернополі.
У березні 1944 року разом з трупою театру ім. Франка[2] (за іншими даними, разом з дружиною) еміґрував на захід (спочатку до Кракова). Працював концертмейстером у німецькому театрі «Schwäbische Landesbühne» (від 1947[2]).
1950 року емігрував до США (Детройт): спочатку працював на фабриці, потім — учителем музики в українських школах, викладачем Українського музичного інституту, від 1961-го — в Українському музичному інституті. Організував симфонічний оркестр.[2].
Автор більше 50-ти оркестрових творів, написав музику до п'єс «Украдене щастя» Івана Франка, «Загибель ескадри» Олександра Корнійчука, оперет «Сади цвітуть», «Королева балю у Ворохті», близько 40 пісень, двох кантат для дитячих хорів, чотирьох квартетів. Також — 10-х обробок для пісень УПА тощо.
Примітки
ред.- ↑ Український театр Богдана Сарамаги [Архівовано 10 червня 2020 у Wayback Machine.] // Вісник НТШ. — № 49. — С. 55.
- ↑ а б в г д е Мельничук Б., Пиндус Б., Щербак Л. Сарамага Богдан Павлович… — С. 229.
- ↑ Звіт дирекції державної ґімназії з укр. викл. мовою в Тернополи за шкільний рік 1920/21 [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.]. — Тернопіль : друкарня Льва Вербіцького, 1921. — С. 20.
Джерела
ред.- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Мельничук Б., Пиндус Б., Щербак Л. Сарамага Богдан Павлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 229. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Сарамаґа Богданeudusa.org
- Saramaga, Bohdan [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |