Сахновщинський коровай
Сахновщинський коровай ― український коровай, технологію виробництва якого декілька поколінь використовують на Сахновщині в Харківській області. Цей коровай одноярусний, прикрашений оздобою тіста з рослинними елементами. Знання і практика приготування Сахновщинського короваю у 2022 році були внесені до нематеріальної культурної спадщини України.
Тип | хліб, обрядова випечка |
---|---|
Походження | Україна, Сахновщина, Харківська область |
Необхідні компоненти | борошно, дріжджі, молоко, масло вершкове і яйце |
Опис
ред.Випікання короваю у селах Сахновщинського району Харківської області є досить давньою практикою. Історично Сахновський коровай став поєднанням культур, звичаїв і досвіду господарювання переселенців на Сахновщину з колишніх Полтавської і Харківської губерній, він демонструє тісний зв'язок із навколишнім середовищем давніх хліборобських і пекарських традицій. Сахновщинський коровай одноярусний, має об’ємну та плоску оздобу з тіста рослинного типу. [1][2]
Традиційно всі етапи виготовлення короваю потрібно супроводжувати обрядовими (коровайними) піснями або примовляннями[2]. Приміщення, де буде робитися тісто для короваю, повинно бути чистим, а настрій у пекаря - чудовий[3]. Якщо треба робити багато короваїв для свята, то господиня для допомоги запрошувала кілька жінок — подруг, кумів, родичок[2], але для весільного короваю запрошувались тільки жінки, які мали щасливе одруження[4] Сахновський коровай використовується не тільки у весільному процесі, а й під час урочистостей та масових заходів типу ярмарків, свят, фестивалів, але для весілля або великого світа його завжди багато прикрашали об’ємною та плоскою оздобою, зробленої переважно з прісного тіста[5]
Рецепт тіста у кожної майстрині свій, але в основному рецепті тіста є молоко, жир (масло вершкове, маргарин або олія), вода, яйця, цукор, сметана, дріжджі, борошно[2]. Існують три найбільш поширені способи формування короваю:
- з цілого шматка тіста (простий);
- з одного великого та 9 невеликих шматків тіста, що розташовано навколо центрального;
- невеликого центрального шматка тіста та шести шишок та шматочків тіста навколо.[4]
Коровай неодмінно має бути щедро прикрашеним, оздоба має елементи, які є символами, а саме, колоски символізують процвітання, троянди − жіночу красу і кохання, грона калини − сім’ю, дубове листя − довголіття, чоловічу силу, маки − збереження роду, оберіг від зла, а різні за формою та розміром квітки – діточок[5], для весільних короваїв часто роблять фігурки лебедів[2].
Елемент культурною спадщиною України
ред.Знання і практика приготування Сахновщинського короваю були внесені Наказом від 06.07.2022. № 228 до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України під охоронний номером – 029, у категоріях: Знання та практики, що стосуються природи і Всесвіту та Традиційні ремесла. Носії приготування Сахновського короваю мешкають у селах Сахновщинського району Харківської області: с. Тавежня, с. Новодмитрівка, с. Огіївка, с. Дубові Гряди, с. Лебедівка, с. Великі Бучки, с. Катеринівка, с. Володимирівка, с. Шевченкове, смт Сахновщина.[6]
Сахновщинська громада пишається тим, що їх коровай визнано культурною спадщиною України:
...маленька громада на Харківщині може гордо заявити, що сахновщинський коровай - це наш символ гостинності, наш фактор єднання, наш зв'язок між поколіннями[1].
В Сахновщинської територіальної громаді 12 жінок-коровайниць, що мають безпосередній зв'язок з елементом НКС та вважають його частиною своєї спадщини[4].
Див. також
ред.Посилання
ред.Віртуальна галерея світлин обрядового і повсякденного хліба Сахновщинської громади
Примітки
ред.- ↑ а б Сахновщинський коровай включено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. sahgromada.gov.ua (укр.). Процитовано 18 січня 2025.
- ↑ а б в г д Замок, Високий (16 червня 2024). Сахновщинський коровай — обрядовий хліб зі Слобожанщини — Високий Замок. wz.lviv.ua (укр.). Процитовано 18 січня 2025.
- ↑ Коровай, що заслужив звання експоната. www.ukrinform.ua (укр.). 16 вересня 2021. Процитовано 18 січня 2025.
- ↑ а б в НЕМАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА - Комунальний заклад "Сахновщинська централізована клубна система". sakhnov-bk.kh.sch.in.ua. Процитовано 18 січня 2025.
- ↑ а б uccr.general (16 липня 2022). «Знання і практика приготування Сахновщинського короваю». Український центр культурних досліджень (укр.). Процитовано 18 січня 2025.
- ↑ Наказ «Про внесення змін до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України». Міністерство культури та інформаційної політики України/ ДОКУМЕНТ № 228 від 06.07.2022