Свенська Олександра Михайлівна

радянська і українська кіноактриса

Олександра Михайлівна Свенська (нар.. 26 березня 1950, сел. Ульянівка, Сумська область) — радянська й українська кіноактриса.

Свенська Олександра Михайлівна
Дата народження26 березня 1950(1950-03-26) (74 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняУлянівка, Улянівський район, Сумська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materОдеське музичне училище (1970) Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіякіноакторка, акторка Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 0841085 Редагувати інформацію у Вікіданих

Життєпис

ред.

Олександра Свенська народилась 1950 року у селищі Ульянівка на Сумщині.

У 1970 році вона закінчила Одеське музичне училище по класу труби (педагог О. Вайман). У 1973—1987 роках працювала електромеханіком в об'єднанні «Одеса-ліфт». Дебютувала в кінематографі в 1987 році, проте найбільш відома своїми ролями у фільмах режисера Кіри Муратової, починаючи з картини «Астенічний синдром» (1989). Як зазначала кінознавець Любов Аркус ,

Здається, що в «Астенічному синдромі» тільки досконале володіння секретами ексцентрики, фарсу, гіньолю та лірики могло допомогти О. С. створити свого зворушливого монстра, потворно-прекрасну представницю багатомільйонного населення радянських провінцій. Здається, що в «Трьох історіях», втілюючи разом з Ренатою Литвиновою улюблений муратовський мотив рими (реплік, поглядів, ходи; смертей і народжень, вбивць і жертв, трагедій і фарсів; доль, сюжетів), вона в своїй надприродній органічності абсолютно дорівнює партнерці з її настільки ж надприродною «зробленістю» образу[1] .

Кінокритик Зара Абдуллаєва у своїй книзі «Кіра Муратова: Искусство кино» говорячи про «муратовських артистів», чиї ролі «часто замішані на контрастних засадах», дає таку характеристику:

<…> гротескна і зворушлива Олександра Свенська («Астенічний синдром», «Захоплення»), завучиха з могутніми формами феллінівської Сарагіни, з щемливою мелодією труби феллінівської Джельсоміни <…>[2]

Фільмографія

ред.
  1. 1987 — Легка робота (короткометражний)
  2. 1989 — Астенічний синдром
  3. 1989 — Фанат
  4. 1991 — Увага, відьми
  5. 1991 — Дорога в Парадиз
  6. 1991 — Посмішка
  7. 1992 — Павутина
  8. 1992 — Прокинутись у Шанхаї
  9. 1992 — Дитина до листопада
  10. 1992 — Фанданґо для мавпи
  11. 1992 — Чутливий міліціонер
  12. 1993 — Наліт
  13. 1993 — Бджілка
  14. 1994 — Анекдотіада, або Історія Одеси в анекдотах
  15. 1994 — Зефір в шоколаді
  16. 1994 — Мсьє Робіна
  17. 1994 — Поїзд до Brooklina
  18. 1994 — Захоплення
  19. 1996 — Роки та фільми
  20. 1996 — Щоб на вас напали гроші
  21. 1997 — Три історії (новела «Офелія»)
  22. 2006 — Лялька (короткометражний)
  23. 2007 — Два в одному — театральна реквізиторка

Примітки

ред.
  1. Новейшая история отечественного кино. 1986—2000. Кино и контекст. — Т. III. — СПб.: Сеанс, 2001.
  2. Абдуллаева З. Кира Муратова: Искусство кино. — М.: Новое литературное обозрение, 2008. — С. 161. — 424 с. — ISBN 978-5-86793-586-3.

Посилання

ред.