Свято-Духівський скит Жидичинського монастиря

**Свято-Духівський скит Жидичинського монастиря ПЦУ**
Свято-Духівський скит Жидичинського монастиря ПЦУ
	50°48′26.1″ пн. ш. 25°18′08.9″ сх. д. / 50.807250° пн. ш. 25.302472° сх. д.
Країна	Україна
Регіон	Волинська область
Розташування	вул. Селищна
Конфесія	Православна Церква України
Єпархія	Волинська єпархія
Настоятель	архімандрит Константин
	Свято-Духівський скит Жидичинського монастиря (Україна)

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Скит Святого Духа — православний скит у селі Жидичин Ківецівського району Волинської області. Саме пагорб Святий Дух, як його з давніх часів називають місцеві, вважається першим місцем розташування Свято-Миколаївського Жидичинського монастиря.^[1]

Дослідники волинської історії підтверджують існування. «Тут стояла колись церква Святого Духа^[2] і від неї курган отримав таку ж назву». В історичних документах цей храм вперше згадується в XVII столітті.

Легенда розповідає, що колись на цьому місці розміщувалась церква Святого Духа, яку люди занедбали. Як наслідок храм провалився під землю, а дзвони впали у річку Стир, яка протікає поруч. В період Другої світової війни на цей пагорб звозили поранених, які перебуваючи на Святому Дусі цілу ніч повністю зцілялися.

У 2008 році з ініціативи братії Жидичинського монастиря розпочалось відродження землі, яка дихає святістю.

14 жовтня 2010 року селі Жидичин освятили відбудований Свято-Духівський скит Свято-Миколаївського чоловічого монастиря.^[3]

Скит — в християнстві житло відлюдника, самостійне чи структурно виділене в монастирі усамітнене житло. Ченці, які живуть в скиті, беруть додаткові обітниці (наприклад строгого посту, посиленої молитви, задвітництва тощо).

Сьогодні на скиту у Жидичині — храм Святого Духа, дві каплички і три келії. Братія розводить голубів, які здавна є символом Святого Духа^[4].

Особливо шановані святині скиту — ікона з частинкою мощей Вифлиємських немовлят, ікона Пресвятої Трійці з частинкою Мамрійського дуба та ікона з частинкою мощей преподобного Меркурія, ігумена Бригинського.

Джерела

↑ Чернецтво Волині (укр.). Процитовано 24 грудня 2024.
↑ admin (18 червня 2019). Історія церкви Святого Духа. Чернецтво Волині (укр.). Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 11 серпня 2020. [Архівовано 2021-06-12 у Wayback Machine.]
↑ На Волині відродили скит одного з найдавніших монастирів України. Волинські новини. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 11 серпня 2020.
↑ Свято-Миколаївський Жидичинський монастир. Чернецтво Волині (укр.). Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.

[1] Чернецтво Волині (укр.). Процитовано 24 грудня 2024.

[2] (18 червня 2019). Історія церкви Святого Духа. Чернецтво Волині (укр.). Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 11 серпня 2020. [Архівовано 2021-06-12 у Wayback Machine.]

[3] На Волині відродили скит одного з найдавніших монастирів України. Волинські новини. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 11 серпня 2020.

[4] Свято-Миколаївський Жидичинський монастир. Чернецтво Волині (укр.). Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.

[1]

[2]

[3]

[4]