Свіргун Ольга Анатоліївна
Ольга Анатоліївна Свіргун (нар. 1988, м. Глухів (нині Шосткинського району), Сумської області, Українська РСР, СРСР — пом. 24 лютого 2022, поблизу м. Олешки Херсонської області) — українська військовослужбовиця 9 ОМПБ «Вінницькі скіфи» 59-ї окремої мотопіхотної бригади Сухопутних військ ЗС України, учасниця російсько-української війни, що загинула у ході російського вторгнення в Україну.
| Ольга Свіргун Свіргун Ольга Анатоліївна | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 19 січня 1988 м. Глухів (нині - Шосткинський район), Сумська область, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть | 24 лютого 2022 (34 роки) поблизу м. Олешки, Херсонська область, Україна (вбита) | |
| Alma Mater | Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2021-2022 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис
ред.Народилася у 1988 році в місті Глухові, нині Шосткинського району на Сумщині[1]. Навчалась у Глухівському національному педагогічному університеті, де здобула спеціальність вчительки молодших класів. У 2019 році вирішила присвятити життя військовій справі[2]. Була призвана до військової частини окремої радіолокаційної роти 138 радіотехнічної бригади. З 2019 по 2021 проходила службу на "Глухів-2". В 2021 році перевелась до 9-й окремий мотопіхотний батальйон «Вінниця». Проходила військову службу в складі одного з підрозділів 9 ОМПБ «Вінницькі скіфи» 59-ї окремої мотопіхотної бригади Сухопутних військ Збройних Сил України на Херсонщині, обіймала посаду стрільця мінометної батареї.
У перший день російського вторгнення в Україну, 24 лютого 2022 року, при виконанні бойового завдання, разом з побратимами потрапила у ворожу засідку в районі м. Олешки та героїчно загинула під час артилерійського обстрілу окупантів: осколки понівечили обличчя, сталося наскрізне поранення голови. Загинула на місці[2][3][4].
Панахида за загиблою (за участі командира 9 ОМПБ «Вінницькі скіфи» Сергія Котенка) відбулася в обід 11 березня 2022 року у Православній церкві України, що розташована у парку міста Гайсина на Вінниччині[5].
Голова Гайсинської районної державної адміністрації Людмила Головашич[6] повідомила, що у місті поховали Ольгу Свіргун:
|
«Я готова була стати хрещеною або весільною мамою, а стала мамою загиблої дитини...Ольгу Анатолівну Свіргун рідна мама не змогла поховати — вона на ворожій території в підвалі...Тому цю дитину в останню путь проводжали ми — мами Гайсина...»[7] | 
|
Родина
ред.У загиблої залишилися чоловік Дмитро Свіргун, мати та донька Анастасія (нар. 2012)[2][3].
Нагороди
ред.- Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Джерела
ред.- Указ Президента України від 19 березня 2022 року № 149/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ На Вінниччині попрощалися з глухівчанкою, яка героїчно загинула, захищаючи Батьківщину. Глухів.info (укр.). 12 березня 2022. Процитовано 12 березня 2022.
- ↑ а б в Війна забрала життя військовослужбовиці Ольги Свіргун. “Горджуся, що доля подарувала мені таку відважну дружину” - Життєві історії. Експрес онлайн (укр.). Процитовано 8 серпня 2023.
- ↑ а б Ціною власних життів… Герої, яких втратила Глухівщина. Неделя. — 2022. — № 19 (1195). — 5 травня. — С. 1,2
- ↑ Захисницю з Глухова Ольгу Свіргун посмертно нагородили орденом “За мужність” III ступеня. sts.sumy.ua (укр.). Архів оригіналу за 10 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023. [Архівовано 2023-08-10 у Wayback Machine.]
- ↑ Лєхова, Марія (11 березня 2022). В останню путь проводять двох військових — Сергія Котенка та Ольгу Свіргун. 20 хвилин. Новини Вінниці (укр.). Процитовано 12 березня 2022.
- ↑ Гайсинська районна державна адміністрація
- ↑ Лєхова, Марія (11 березня 2022). Гайсин в жалобі. Громада поховала чотирьох військових, які віддали життя за Батьківщину. 20 хвилин. Новини Вінниці (укр.). Процитовано 12 березня 2022.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |