Світлогірське (Кам'янський район)

село в Криничанському районі Дніпропетровської області України

Світлогі́рське (до 1922 — два окремих села Кинь-Ґрусть та Іванівка, до 1983 — Га́нно-Зача́тівка) — село у Кам'янському районі Дніпропетровської області.

село Світлогірське
Файл:Світлогірське (Криничанський район) траса.jpg
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Кам'янський район
Тер. громада Криничанська селищна громада
Код КАТОТТГ UA12040170340035818
Облікова картка Світлогірське 
Основні дані
Колишня назва Кинь-Грусть, Іванівка, Ганно-Зачатівка
Населення 1 801
Площа 4,05 км²
Густота населення 444 осіб/км²
Поштовий індекс 52340
Телефонний код +380 5654
Географічні дані
Географічні координати 48°20′40″ пн. ш. 34°30′34″ сх. д. / 48.34444° пн. ш. 34.50944° сх. д. / 48.34444; 34.50944
Середня висота
над рівнем моря
80 м
Водойми р. Мокра Сура, озеро Сурське
Відстань до
обласного центру
45 км
Відстань до
центру громади/сільради
5 км
Найближча залізнична станція Запоріжжя-Кам'янське
Відстань до
залізничної станції
24 км
Місцева влада
Адреса ради с. Світлогірське, вул. Виконкомівська, 2
Сільський голова Ткаченко Павло Володимирович
Карта
Світлогірське. Карта розташування: Україна
Світлогірське
Світлогірське
Світлогірське. Карта розташування: Дніпропетровська область
Світлогірське
Світлогірське
Мапа
Мапа

CMNS: Світлогірське у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Населення — 1 801 мешканець.

Географія

ред.

Село Світлогірське розташоване в центральній частині області над річкою Мокра Сура. З північного боку межує з селищем Кринички і селом Слобідське. На південь від села розташоване озеро Сурське. Через село проходять автомобільні дороги М30 (E50), Т 0430 і Т 0439.

Історія

ред.

Поселення на місці сучасного села були засновані у другій половині половині XVIII cтоліття[1].

Одне село мало назву Іванівка і було засноване у 1779 році поручником Іваном Звягіним, який у 1778 році отримав рангову дачу на Мокрій Сурі і став захоплювати землі запорожців, котрі скаржились губернатору Новоросійської губернії М. Д. Язикову. У 1779 році в Іванівці було 4 хати в яких мешкали 4 чоловіка і 7 жінок, а у 1786 році населення Іванівка складало 39 осіб (22 чоловіка і 17 жінок ). У 1790 році І. Звягін помер і його дружина Ганна Степанівна Звягіна (Ілляшенко) вийшла заміж вдруге за колишнього козацького канцеляриста В. О. Симперовича, який заснував друге село - Симперівка[2] . Згодом дочка подружжя Катерина Василівна Симперович вийшла заміж за штаб - ротмістра Лукашевича і Симперівку перейменували на Кинь-Ґрусть, в пам'ять про парк Кинь-Ґрусть на Київщині, маєток Лукашевичів, котрий вони були змушені продати за борги. Село було центром Киньгрустської волості. 1886 року тут проживало 165 осіб, 33 двори, церква, школа, недільний базар.

 У листопаді 1794 року в Іванівці, Г. С. Звягіною було зведено дерев'яну церкву на честь престольного свята Зачаття Анною Пресвятої Діви Марії (9 грудня). Під храм було виділено 20 десятин землі. У 1860 році церкву змінили на кам'яну[2].

1922 року обидва поселення були об'єднані в одне село яке було назване на честь церкви в Іванівці Ганно-Зачатівкою.

Наприкінці 1920 — х років Ганно-Зачатівка була центром сільської ради, куди входили населені пункти: село Ганно-Зачатівка, слободи Кинь-Ґрусть, Ново-Воскресенська, хутори Многотрудний, Панова, Даріївка, виселок Червоний Промінь та радгосп Червона Лінія[3]. У 1930-ті роки сільську церкву було закрито і знесено.

На території сільради було створено колгоспи: «Нове Життя», «Прямий Шлях», «Пролетар»[4].

У 1937 році було зруйновано сільську церкву. В період радянської влади у селі була розміщена центральна садиба колгоспу «ім. ХХ з'їзду КПРС».

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 7 лютого 1983 року Ганно-Зачатівку перейменовано на Світлогірське[5].

Населення

ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1986 осіб, з яких 950 чоловіків та 1036 жінок.[6]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1790 осіб.[7]

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8][9]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1729 96.00%
російська 65 3.61%
вірменська 4 0.22%
білоруська 3 0.17%
Усього 1801 100%

Економіка

ред.
  • «Світлогірське», ТОВ.

Об'єкти соціальної сфери

ред.
  • Школа[10].
  • Будинок культури.
  • Дитячий садочок.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.

Постаті

ред.

Примітки

ред.
  1. История городов и сёл Украинской ССР [Архівовано 18 січня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
  2. а б Історія Криничанського району від початків до середини ХІХ століття. www.dnipro.libr.dp.ua (укр.) . Дніпропетровська обласна наукова бібліотека імені Первоучителів Кирила і Мефодія. Процитовано 6 жовтня 2024.
  3. Список населених пунктів Кам'янського району //Державний Архів Дніпропетровської області - Ф. 1278. - Оп. 1. - Спр. 51. - Арк. 11.
  4. Відомість про електрифкацію колгоспів Кам'янської міської ради // Державний Архів Дніпропетровської області - Ф. 1278. - Оп.1. - Спр. 142. - Арк. 51.
  5. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7 лютого 1983. Архів оригіналу за 7 листопада 2018. Процитовано 17 серпня 2011.
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Дніпропетровська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  9. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  10. Офіційний сайт школи

Література

ред.
  • Га́нно-Зача́тівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.363

Посилання

ред.