Севанаванк
Севанаванк (вірм. Սեւանավանք) — монастир на північно-західному узбережжі озера Севан, провінція Ґегаркунік, Вірменія. Комплекс будівель розташований на однойменному півострові Севан, який раніше був невеликим островом.
| Севанаванк вірм. Սեւանավանք | |
|---|---|
 | |
| 40°33′50″ пн. ш. 45°00′39″ сх. д. / 40.56389° пн. ш. 45.01083° сх. д. | |
| Країна |  Вірменія |
| Місто | Севан |
| Марз (область) | Ґегаркунік |
| Конфесія | Вірменська апостольська церква |
| Єпископство | Ґегаркунікська єпархія |
| Тип | монастир |
| Стиль | вірменська архітектура |
| Засновник | Mariam Bagratunid |
| Дата заснування | 874 |
| Початок будівництва | IX століття |
| Побудовано | X століття |
| Статус | діючий |
  Севанаванк Севанаванк (Вірменія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Наприкінці VIII століття на острові Севан влаштувалися декілька ченців, які побудували тут свої келії та каплицю. Завдяки вигідному положенню острова їх кількість зросла, почалося активне будівництво монастиря. Для зведення стін у скелі навколо острова був вирубаний уступ, на який поклали великі кам'яні блоки. Стіна опоясала острів, а над нею була споруджена сторожова вежа з воротами. Далі ченці побудували три церкви, келії та господарські споруди. В кінці IX століття в монастирі деякий час жив цар Вірменії Ашот Залізний. Поруч зі стінами обителі він дав бій арабським воїнам, які підійшли до берега Севана. У битві брали участь і ченці Севанаванка, які з нагоди перемоги оголосили її волею Провидіння.
У XVI–XVII століттях були зруйновані стіни монастиря, а в 1930 році з острова поїхав останній монах.
Сьогодні монастир знову діє, при цьому в ньому є духовна семінарія імені Вазгена I. До наших днів збереглися невеликі триапсидні хрестово-купольні церкви Сурб Аракелоц і Сурб Аствацацин (871–874). Різьблені дерев'яні двері церкви Аракелоц і різьблені капітелі її гавіту зберігаються в Історичному музеї в Єревані.
Галерея
ред.- widths="150px"
-
Сурб Аракелоц -
Сурб Аствацацин -
Сурб Аствацацин -
Вигляд на півострів Севан
