Секвенційний простір

У топології секвенційним простором називається топологічний простір у якому властивість збіжності чи розбіжності послідовностей повністю визначає топологію. Поняття вперше формально ввів американський математик Стен Френклін у 1965 році.

Секвенційно відкриті і секвенційно замкнуті множини

Означення

Нехай X — топологічний простір.

Підмножина U простору X називається секвенційно відкритою якщо для кожної послідовності (x_n) точок X, що збігається до точки з U існує N таке, що x_n є точкою U для всіх n ≥ N.)
Підмножина F простору X називається секвенційно замкнутою якщо для кожної послідовності (x_n) точок F, що збігається до x, точка x теж належить F.

Властивості

Доповнення секвенційно відкритої множини є секвенційно замкнутою множиною і навпаки.

Нехай U є секвенційно відкритою, F= X\U є її доповненням і (x_n)_n∈ℕ є збіжною послідовністю точок із F. Якщо

x_{n}\,{\underset {n\to \infty }{\longrightarrow }}\,x\,\in U

, тоді

\exists \ N\in \mathbb {N} ,\ \left\lbrace x_{k},\ k\geq N\right\rbrace \subset U

. Це суперечить тому, що всі x_n є елементами F. Тобто кожна така послідовність збігається до точки F і тому F є секвенційно замкнутою.

Навпаки, нехай F є секвенційно замкнутою і U= X\F її доповненням. Нехай також (x_n)_n∈ℕ є послідовністю у X для якої

\lim _{n\to \mathbb {N} }x_{n}=x\,\in U

і припустимо, що для будь-якого

N\in \mathbb {N} ,\ \left\lbrace x_{k},\ k\geq N\right\rbrace \not \subseteq U

, тобто

\forall \ N\in \mathbb {N} ,\ \exists \ k_{N}\geq N,\ x_{k_{N}}\in F=X\backslash U

. Розглянемо підпослідовність таких елементів

x_{k_{N}}

(їх очевидно має бути нескінченно багато). Ця підпослідовність є збіжною як підпослідовність збіжної послідовності, і всі її елементи належать F. Томі і границя має бути елементом F, що суперечить тому, що x∈U. Відповідно всі елементи послідовності x_n, починаючи з деякого належать U і тому U є секвенційно відкритою множиною.

Кожна відкрита підмножина у X є секвенційно відкритою і кожна замкнута підмножина є секвенційно замкнутою.

Нехай (x_n)_n∈ℕ є послідовністю у X, що збігається до точки x∈U. Оскільки U є відкритою множиною, то вона є околом точки x і, за означенням збіжності послідовностей, існує

N\in \mathbb {N} ,\ \left\lbrace x_{k},\ k\geq N\right\rbrace \subset U

. Це доводить твердження для відкритих множин. Твердження для замкнутих множин випливає із того, що доповнення замкнутої множини є відкритою множиною, а доповнення секвенційно замкнутої — секвенційно відкритою.

Секвенційно відкриті множини утворюють топологію, яка є сильнішою від початкової і має однакові властивості щодо збіжності послідовностей.

Порожня множина і X є очевидно секвенційно відкритими множинами. Нехай(U_i)_i∈I є сім'єю секвенційно відкритих підмножин,

U=\bigcup _{i\in I}U_{i}

і (x_n)_n∈ℕ — послідовність у X, що збігається до x∈U. Якщо x є елементом об'єднання, то

\exists \ i_{0}\in I,\ x\in U_{i_{0}}

і, згідно означення секвенційно відкритих множин, усі елементи послідовності x_n, починаючи з деякого, належать U_i₀. Якщо

V=\bigcap _{i=1}^{n}U_{i}

є скінченним перетином секвенційно відкритих підмножин, то послідовність, що збігається до елемента x∈V задовольняє умови

\ \forall \ i\in \mathbb {N} ,\ 1\leq i\leq n,\ \exists \ N_{i}\in \mathbb {N} ,\ \left\lbrace x_{k},\ k\geq N_{i}\right\rbrace \subset U_{i}

. Якщо взяти

N=\max _{1\leq i\leq n}N_{i}

, то

\left\lbrace x_{k},\ k\geq N\right\rbrace \subset V

.

Означення секвенційних просторів

Секвенційним простором називається топологічний простір X, що задовольняє еквівалентні умови:

Кожна секвенційно відкрита підмножина простору X є відкритою множиною.
Кожна секвенційно замкнута підмножина простору X є замкнутою множиною.
Для кожної підмножини S ⊆ X, яка не є замкнутою, тобто ${\overline {S}}\backslash S\neq \emptyset$ , існує послідовність $(x_{n})_{n\in \mathbb {N} }\in S^{\mathbb {N} }$ елементів S, що збігається до елемента ${\overline {S}}\backslash S$ .^[1]

Тобто початкову топології можна відтворити на основі інформації про те які послідовності є збіжними.

Еквівалентність перших двох умов відразу випливає з того, що доповнення замкнутої множини є відкритою множиною, а доповнення секвенційно замкнутої — секвенційно відкритою.

( $2.\Leftrightarrow 3.$ ): Якщо S не є замкнутою, то S не є секвенційно замкнутою і тому існує послідовність елементів S, що збігається до точки, що не належить S. Оскільки ця точка є точкою дотику для S, то вона належить замиканню S.

Навпаки, припустимо, що виконується умова 3 і підмножина S:=F є секвенційно замкнутою але не замкнутою. Згідно умови 3 тоді існує послідовність у F, що збігається до точки у

{\overline {S}}\backslash S={\overline {F}}\backslash F

, тобто гранична точка не належить F. Це суперечить секвенційній замкнутості F.

Іншими еквівалентними умовами є:

X є фактор-простором, топологічного простору, що задовольняє першу аксіому зліченності.
X є фактор-простором метричного простору.
Для кожного топологічного простору Y відображення f : X → Y є неперервним якщо і тільки якщо для кожної послідовності точок (x_n) у X, що збігається до x, послідовність (f(x_n)) збігається до f(x).

Секвенційне замикання

Для підмножини $A\subseteq X$ простору $X$ , секвенційним замиканням $[A]_{\text{seq}}$ називається множина

[A]_{\text{seq}}=\{x\in X:\exists \{a_{n}\}\to x,a_{n}\in \}

тобто множина всіх точок $x\in X$ для яких існує послідовність у $A$ , що збігається до $x$ . Оператор

[\;]_{\text{seq}}:A\mapsto [A]_{\text{seq}}

називається оператором секвенційного замикання.

Оператор секвенційного замикання має багато властивостей спільних із оператором замикання:

$[\varnothing ]_{\text{seq}}=\varnothing .$
$\subseteq [A]_{\text{seq}}\subseteq {\overline {A}}$ і тому секвенційне замикання замкнутої множини є тією ж множиною.

{\overline {A}}

позначає замикання множини

A

.

$[A\cup B]_{\text{seq}}=[A]_{\text{seq}}\cup [B]_{\text{seq}}$ для всіх $A,B\subseteq X$ .

Проте, на відміну від звичайного замикання, оператор секвенційного замикання загалом не є ідемпотентним, тобто можливі випадки коли

[A]_{\text{seq}}\subsetneq {\Big [}[A]_{\text{seq}}{\Big ]}_{\text{seq}},

і також $[A]_{\text{seq}}\neq {\overline {A}}$ , навіть коли $A$ є підмножиною секвенційного простору $X$ .

Ще одним варіантом є трансфінітне секвенційне замикання. Для його означення нехай спершу $A_{0}$ є рівним $A$ і для звичайного ординала $A_{\alpha +1}$ є рівним $[A_{\alpha }]_{\text{seq}}.$ Для граничного ординала $\alpha$ за означенням $A_{\alpha }$ є рівним $\bigcup _{\beta <\alpha }A_{\beta }$ . Тоді існує найменший ординал $\alpha$ для якого $A_{\alpha }=A_{\alpha +1}$ і тоді $A_{\alpha }$ називається трансфінітним секвенційним замиканням множини $A$ (зокрема завжди $\alpha \leq \omega _{1}$ , де $\omega _{1}$ є першим незліченним ординалом). Трансфінітне секвенційне замикання є очевидно ідемпотентним.

Найменше $\alpha$ для якого $A_{\alpha }={\overline {A}}$ для всіх $A\subseteq X$ називається секвенчійним порядком простору X.^[2] Секвенційний порядок є визначеним для всіх секвенційних просторів.

Простір Фреше

Топологічний простір у якому секвенційне замикання будь-якої множини є рівним її замиканню називається простором Фреше. Тобто у цьому просторі

[A]_{\text{seq}}={\overline {A}}\,

для всіх $A\subseteq X$ .

Топологічний простір є простором Фреше, якщо і тільки якщо кожен його підпростір є секвенційним простором.

Кожен топологічний простір, що задовольняє першу аксіому зліченності є простором Фреше. Дійсно, нехай точка $x\in {\bar {A}}$ має зліченну базу околів $U_{i}.$ Для кожного $i=1,2,\ldots$ можна вибрати точку $x_{i}\in A\cap U_{1}\cap U_{2}\cap \ldots \cap U_{i}.$ Тоді послідовність $\{x_{i}\}$ збігається до $x.$

Очевидно, що кожен простір Фреше є секвенційним простором. Обернене твердження не є справедливим.^[3]^[4]

Топологічний простір $X$ називається сильним простором Фреше якщо для кожної точки $x\in X$ і кожної послідовності $A_{1},A_{2},\ldots$ підмножин простору $X$ для якої $x\in \bigcap _{n}{\overline {A_{n}}}$ , існують точки $x_{1}\in A_{1},x_{2}\in A_{2},\ldots$ такі, що $\{x_{n}\}\to x$ .

Приклади

Кожен простір, що задовольняє першу аксіому зліченності є секвенційним. Як наслідок простори, що задовольняють другу аксіому зліченності, метричні простори і дискретні простори є секвенційними. Інші приклади можна отримати застосувавши категорні властивості секвенційних просторів. Наприклад кожен CW-комплекс є секвенційним, оскільки він є фактор-простором метричного простору.
Фактор-простір дійсних чисел R одержаний ідентифікацією цілих чисел Z є секвенційним простором, що не задовольняє першу аксіому зліченності.

Топологічний простір із козліченною топологією на незліченній множині не є секвенційним. Кожна збіжна послідовність у такому просторі є константою починаючи з якогось номера, тому кожна множина є секвенційно відкритою. Але козліченна топологія не є дискретною.

Категорні властивості

Повна підкатегорія Seq усіх секвенційних просторів є замкнутою щодо таких операцій у категорії топологічних просторів Top:

Фактор-простори
Неперервні відкриті чи замкнуті образи
Суми топологічних просторів
Фінальні топології
Відкриті і замкнуті підпростори

Натомість Seq не є замкнутою щодо таких операцій у Top:

Неперервні образи
Підпростори
Скінченні добутки

Оскільки вони є замкнутими щодо сум і фактор-просторів, секвенційні простори утворюють корефлективну підкатегорію категорії топологічних просторів. Більш того вони є корефлективною оболонкою метризовних просторів (тобто найменшим класом топологічних просторів, що є замкнутим відносно сум і фактор-просторів і містить метризовні простори).

Підкатегорія Seq є декартово замкнутою щодо свого добутку (не добутку у Top). Її експоненційні об'єкти наділені топологією збіжних послідовностей. P.I. Booth і A. Tillotson довели, що Seq є найменшою декартово замкнутою підкатегорією категорії Top, що містить топологічні простори усіх метричних просторів, CW-комплексів, диференційовних многовидів і є замкнутою щодо кограниць, фактор-категорій і деяких додаткових рівностей введених Норманом Стінродом.

Див. також

Перша аксіома зліченності

Примітки

↑ Arkhangel'skii, A.V. і Pontryagin L.S., General Topology I, definition 9 p.12
↑ Arhangel'skiĭ, A. V.; Franklin, S. P. (1968). Ordinal invariants for топологічний простірs. Michigan Math. J. 15 (3): 313—320. doi:10.1307/mmj/1029000034.
↑ Engelking 1989, Example 1.6.18
↑ Ma, Dan. note about Arens’ space. Архів оригіналу за 21 грудня 2013. Процитовано 1 серпня 2013.

Джерела

Arkhangel'skii, A.V. and Pontryagin, L.S., General Topology I, Springer-Verlag, New York (1990) ISBN 3-540-18178-4.
Booth, P.I. and Tillotson, A., Monoidal closed, cartesian closed and convenient categories of topological spaces [Архівовано 13 лютого 2020 у Wayback Machine.] Pacific J. Math., 88 (1980) pp. 35–53.
Engelking, R., General Topology, Heldermann, Berlin (1989). Revised and completed edition.
Franklin, S. P., "Spaces in Which Sequences Suffice [Архівовано 29 квітня 2019 у Wayback Machine.]", Fund. Math. 57 (1965), 107-115.
Franklin, S. P., "Spaces in Which Sequences Suffice II [Архівовано 29 квітня 2019 у Wayback Machine.]", Fund. Math. 61 (1967), 51-56.
Goreham, Anthony, "Sequential Convergence in Topological Spaces"
Steenrod, N.E., A convenient category of topological spaces [Архівовано 13 лютого 2020 у Wayback Machine.], Michigan Math. J., 14 (1967), 133-152.

[Arkhangel'skii,_A.V._і_Pontryagin_L.S.-1] Arkhangel'skii, A.V. і Pontryagin L.S., General Topology I, definition 9 p.12

[2] Arhangel'skiĭ, A. V.; Franklin, S. P. (1968). Ordinal invariants for топологічний простірs. Michigan Math. J. 15 (3): 313—320. doi:10.1307/mmj/1029000034.

[3] Engelking 1989, Example 1.6.18

[4] Ma, Dan. note about Arens’ space. Архів оригіналу за 21 грудня 2013. Процитовано 1 серпня 2013.

[1]

[2]

[3]

[4]