Секст Юлій Фронтін
Секст Юлій Фронтін (лат. Sextus Julius Frontinus; близько 30 року — 103 рік) — давньоримський письменник, політичний, державний і військовий діяч Римської імперії, консул 100 року, консул-суффект 73 і 98 років.
Секст Юлій Фронтін | |
---|---|
лат. Sextus Iulius Frontinus | |
Народився | 30[1][3] Нарбонська Галлія, Римська імперія |
Помер | 103[1][2][…] або 103[4] |
Країна | Стародавній Рим |
Діяльність | політик, державний службовець, письменник, інженер-будівельник, інженер, військовослужбовець, архітектор |
Знання мов | латина[5] |
Magnum opus | De aquaeductud і Стратегеми |
Посада | консул-суффект, римський губернатор, римський губернатор і консул |
Брати, сестри | Julia Frontinad |
Діти | daughter of Sextus Julia Frontinad |
Біографія
ред.Народився приблизно у 40 році імовірно в Нарбоні (суч. Нарбонн) в сім'ї провінційного аристократа. Його молодість припала на досить бурхливий період в історії Риму — досить сказати, що він застав терор Калігули, правління Нерона і громадянську війну, що відбулася за цим.
У 58—64 роках Фронтин служив у Вірменії командиром одного з кавалерійських загонів. Там римська армія під командуванням Гнея Доміція Корбулона вела бойові дії. Згодом він включив живі приклади цієї війни у свій твір «Стратегематон».
Під час правління Гальби отримав звання сенатора, у 70 році, при Веспасіані обійняв посаду міського претора Риму. 73 року став консулом-суффектом, у 74 році направлений як легат (намісник) у провінцію Британія. На посаді легата домігся чималих успіхів, зокрема розгромив силурів.[6] У 78 році був змінений на посаді намісника Агріколою. У 86-87 роках. Фронтін призначений проконсулом Малої Азії. Чим Фронтін займався в наступні 10 років невідомо.
У 97 році новий імператор Нерва призначив Фронтіна доглядачем міського водопроводу Риму. Це була абсолютно незнайома область для Фронтіна, однак він не тільки глибоко вникнув у свої нові обов'язки, а й написав про це книгу.
У 98 році був вдруге призначений консулом-суффектом, у 100 році став ординарним консулом разом з Траяном. Останніми роками життя став жерцем-авгуром[7], помер у 103 році.
Твори
ред.- De aquaeductu urbis Romae
- Strategematicon libri III
- De re militari
Примітки
ред.- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118536443 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France Record #12174476c // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б Library of the World's Best Literature / за ред. Ч. Д. Уорнер — 1897.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Тацит. Життєпис Юлія Агріколи, 17
- ↑ Пліній Молодший. Листи, IV, 8
Посилання
ред.- http://xlegio.ru/sources/frontinus/sextus-julius-frontinus-time-life-ideas.html [Архівовано 23 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- Твори Секста Юлія Фронтіна [Архівовано 14 травня 2011 у Wayback Machine.] (лат.)