Селище Радистів
Селище Радистів — житловий мікрорайон у Деснянському районі Києва. Розташований на північ від селища Биківня, у деяких джерелах фігурує як складова частина селища[1][2].
| Селище Радистів | ||||
 вулиця Радистів | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 50°28′51.4″ пн. ш. 30°40′12.3″ сх. д. / 50.480944° пн. ш. 30.670083° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Район | Деснянський | |||
| Адмінодиниця | Київ | |||
| Поштовий індекс | 02089 | |||
| Головні вулиці | Радистів, Ушицька | |||
| Транспорт | ||||
| Метрополітен |
 «Лісова» | |||
| Автобус | А 11 | |||
| Карта | ||||
  Селище Радистів Селище Радистів (Київ) | ||||
Історія
ред.Селище створене у 1950-х роках[2], коли у Биківні, біля Києва збудували «Радіостанцію № 1 Міністерства зв'язку УРСР», яка мала глушити ворожу пропаганду[3], та військову частину для її охорони. Радіостанція, що почала діяти з 1955 року, мала власну поштову адресу — п/с 200[3]. Для робітників радіостанції та військових звели низку індивідуальних садиб та малоповерхових будинків, деякі з яких в архітектурному плані подібні до будинків Аварійного селища. У селищі Радистів діяли лазня, будинок культури, школа та дитячий садок[3]. У 1998 році радіостанцію закрили, станом на 2017 рік вона, як і військова частина, практично зруйнована.
У 2010-х роках почалися спроби планування багатоповерхового будівництва у селищі Радистів і Биківні, за рахунок вирубки навколишніх лісів. Втім, у 2016 році був розроблений детальний план території селища Биківня, згідно з яким поверховість забудови понизили до 3-4 поверхів[4]. Винятком став лише житловий комплекс «Лісова казка», будівництво якого почалося на початку 2010-х[5].
Забудова та інфраструктура
ред.Житлова забудова розташована в одну, подекуди в дві лінії вздовж головної вулиці селища — Радистів. Значну частину площі селища займає промислова зона.
Від первісної інфраструктури селища лишився лише дитячий садок № 175[6].
Єдиним маршрутом громадського транспорту в селищі Радистів є автобусний маршрут № 11, який пов'язує селище із Лісовим масивом (кінцева зупинка — станція метро Лісова)[7] .
Релігійні заклади
ред.На початку вулиці Радистів розташована церква святого мученика Іоанна Воїна (УПЦ МП). Наприкінці тієї ж вулиці знаходиться молитовний будинок Міжнародного центру Євангелія[8].
Примітки
ред.- ↑ Київ. Кн. 1, ч. 3. С — Я // Звід пам'яток історії та культури України / П. Тронько та ін. — К., 2011. — С. 2073. — ISBN 966-95478-2-2.
- ↑ а б Пономаренко Л. А., Різник О. О. Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання.. — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — ISBN 966-686-050-3.
- ↑ а б в Невідоме Лівобережжя, 2017, с. 107.
- ↑ Детальний план території селища Биківня [Архівовано 13 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Офіційний вебсайт Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). — 2016. — 14 квітня.
- ↑ Детальний план території селища Биківня відкоригували відповідно до рекомендацій місцевих мешканців – Володимир Бондаренко. kievcity.gov.ua. Київська міська державна адміністрація. 14 січня 2016 року. Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 19 липня 2017 року.
- ↑ Дитячий садок №175. www.education.ua. Процитовано 19 липня 2017 року.
{{cite web}}: Недійсний|мертвий-url=dead(довідка) - ↑ Автобус № 11. www.eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 19 липня 2017.
- ↑ www.igckiev.com — офіційний сайт Міжнародного центру Євангелія (укр.)
Джерела
ред.- Бондаренко Володимир. Биківня: теорія розбитих вікон у дії [Архівовано 10 березня 2017 у Wayback Machine.] // Українська правда. — 2016. — 1 лютого.
- Степанець К., Михайлик О., Широчин С. Невідоме Лівобережжя з кінця XIX до середини XX ст. — К. : [б. в.], 2017. — 232 с.
Посилання
ред.- Посёлок Радистов (Быковня). Непарадный сталианс: малоэтажная городская архитектура СССР. Процитовано 19 липня 2017 року.