Сергієнко Андрій Сергійович
Андрі́й Сергі́йович Сергіє́нко — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що відзначився в ході російського вторгнення в Україну. Герой України (2024).
| Андрій Сергієнко Андрій Сергійович Сергієнко | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 2004 с. Петрушин, Чернігівський район, Чернігівська область, Україна | |
| Національність | українець | |
| Псевдо | «2.0» | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2023—2024 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис
ред.Народився в с. Петрушин Чернігівського району Чернігівської області 2004 року.
На момент початку російського вторгнення в Україну навчався на 3 курсі Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту, здобуваючи фах маляра-штукатура. Більше 40 днів Андрій прожив під російською окупацією. На свій 18-й день народження пішов до ТЦК, проте одразу до Збройних сил України його не взяли. Згодом подав заявку до 3-ї окремої штурмової бригади та був зарахований на військову службу в квітні 2023. Пройшов навчання й став стрільцем-снайпером.[1][2]
З перших боїв у липні 2023 року проявив себе лідером та хоробрим воїном. У вересні 2023 року під час боїв за с. Андріївку на Донечині у ході штурмових дій протягом доби особисто знищив 24 російських окупантів, серед них двох кулеметників, снайпера та гранатометника. У березні 2024 року був командиром штурмової групи, воював на Авдіївському напрямку в Донецькій області. У квітні 2024 року виконував бойові завдання у с. Терни Донецької області. Під його командуванням група успішно утримувала зайняті позиції, відбиваючи штурми противника. Під час одного з артилерійських обстрілів унаслідок влучання ворожої міни зазнав значного поранення, внаслідок якого Андрію Сергієнку ампутували обидві ноги.[3]
Нагороди та відзнаки
ред.- Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (30 вересня 2024) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[4];
- Відзнаку «Золотий хрест» Головнокомандувача Збройних сил України;
- Відзнаку «Хрест хоробрих» Головнокомандувача Збройних сил України;
- Нагрудний знак Командувача об'єднаних сил ЗСУ «За службу та звитягу» ІІІ ступеня.
Примітки
ред.- ↑ Андрій Сергієнко «2.0» у свої 20 років ліквідував сотні окупантів, втративши ноги, але не дух!. ШоТам. 21 липня 2024. Процитовано 4 жовтня 2024.
- ↑ Андрій «2.0» подав анкету в штурмову бригаду в день 18-річчя. Був «Марксменом». vestgazeta.com.ua. 1 травня 2024. Процитовано 5 жовтня 2024.
- ↑ На сайті президента з’явилась петиція про присвоєння Героя України воїну Андрію Сергієнку. Букви. 26 квітня 2024. Процитовано 4 жовтня 2024.
- ↑ Указ Президента України від 30 вересня 2024 року № 666/2024 «Про присвоєння А. Сергієнку звання Герой України»
Посилання
ред.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |