Сереховичі
Серехо́вичі — село в Україні, центр Сереховичівської сільської громади Ковельського району Волинської області. Відстань до Старої Вижівки становить близько 16 км та проходить автошляхом Т 0309. На відстані 4,5 км проходить міжнародний автошлях М19.
село Сереховичі | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Волинська область | ||||
Район | Ковельський район | ||||
Тер. громада | Сереховичівська сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA07060370010089665 | ||||
Облікова картка | Сереховичі | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1502 | ||||
Населення | 883 | ||||
Площа | 5,543 км² | ||||
Густота населення | 159,3 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 44442 | ||||
Телефонний код | +380 3346 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 51°24′48″ пн. ш. 24°40′41″ сх. д. / 51.41333° пн. ш. 24.67806° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
164 м | ||||
Водойми | Серех | ||||
Відстань до обласного центру |
101 км | ||||
Відстань до районного центру |
19,4 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 44442, Волинська обл., Старовижівський р-н, с. Сереховичі | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Населення становить 883 особи.
Сераховичівський скарб
ред.Влітку 1935 року в урочищі Лють (Люте) у західній частині Сераховичів було знайдено скарб римських монет, об'ємом біля піввідра. Скарб був захований у шкіряному мішечку-гаманці, що лежав на дні човна-довбанки, відкопаного в торфі. Чимало монет розібрали сільчани, а частина скарбу у січні 1937 року була передана Державному археологічному музеї у Варшаві (пол. Państwowe Muzeum Archeologiczne w Warszawie, PMA). До Другої світової війни у PMA зберігалися 166 римські срібні денарії та 15 уламків срібних прикрас.[1]
Під час німецької окупації Варшави колекцію в музеї було втрачено.
- Джерела
- Брайчевський, М. Ю. (1959). Римська монета на території України, Київ.
- Кропоткин, В. В. (1951). Клады римских монет в Восточной Европе. Вестник древней истории, 4, 243-281.
- Липовська, Л., Панишко, С. (2013). Про обставини знахідки, склад та долю скарбу римського часу з с. Сераховичі Старовижівського району Волинської області. // на с. 447-448 у книзі: Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель і Ковельщина в українській та європейській історії. Наук. зб. Вип. 65. / Упоряд. Г. Бондаренко, І. Прокопів, А. Семешок, А. Силюк. – Ковель, 2018. – 624 с.
- Archiwum Państwowego Muzeum Archeologicznego w Warszawie, teczka «Serechowicze».
- Cynkałowski, A. (1961). Materiały do pradziejów Wołynia i Polesia Wołyńskiego. Warszawa.
- Majewski, K. (1939). Importy rzymskie na ziemiach Polski w epoce cesarstwa. Sprawozdania Towarzystwa naukowego we Lwowie, XVIII, X 264-267.
- Mitkowa-Szubert, K. (1991). Serechowicze (Serechovićy). Wiadomości Numizmatyczne, 35, 3-4 (137-138), 178.
- Pasternak, J. (1961). Archaeology of Ukrainę. Toronto.
- Piotrowska, D. (2006). Z działalności instytucji II Rzeczypospolitej chroniących zabytki archeologiczne na zachodniej Ukrainie. Przegląd Archeologiczny, 54, 61-98.
Історія
ред.На 1897 рік у Сереховичах мешкало 1219 осіб (569 чоловіків та 650 жінок), з них православних — 1201[2].
У 1906 році село Несухоїзької волості Ковельського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 22 верст, від волості 10. Дворів 196, мешканців 1304[3].
До 12 липня 2017 року було центром Сереховичівської сільської ради.
Населення
ред.Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 946 осіб, з яких 441 чоловік та 505 жінок.[4]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 888 осіб.[5]
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,75 % |
російська | 1,13 % |
Постаті, пов'язані з селом
ред.У селі народились:
- Володимир Балюк — український військовик, сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2022, посмертно).
- Андрій Бондарчук (12 грудня 1936 р.) — народний депутат України 1-го скликання, почесний громадянин Луцька (2013).
- Анатолій Карпук (1954) — український науковець-лісівник.
- Юхим Ярощук (1922—1972) — депутат Верховної Ради УРСР.[7]
Примітки
ред.- ↑ Максим Левада. Історія Сераховичівського скарбу // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. 2021. Вип. 25. С. 317-332
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. Процитовано 14 листопада 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Кость Гарбарчук. Його називали народним головою. Газ. «Волинь», 13 грудня 2014 р., с. 11
Література
ред.- Оксенюк Р.Н., Сміян П.К. Серехо́вичі // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.658-665
Посилання
ред.Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |