Сизополь (фрегат, 1841)
«Сизополь» — вітрильний 60-гарматний фрегат Чорноморського флоту Російської імперії. Названий на згадку про захоплення російськими військами 18 лютого 1829 року турецької фортеці Созополь загоном суден під командуванням контрадмірала М. М. Кумані.
 Фрегат «Сизополь», літографія з малюнка В. О. Прохорова
| |
| Історія | |
|---|---|
 Російська імперія
| |
| Власник: | Чорноморський флот Російської імперії |
| Будівник: | Севастопольське адміралтейство |
| Закладений: | 22 жовтня 1838 |
| Спуск на воду: | 4 березня 1841 |
| Потоплений: | 11 вересня 1854 |
| Перебудований: | 1851 |
| Доля: | затоплений на Севастопольському рейді навпроти Костянтинівської батареї під час залишення міста гарнізоном |
| Статус: | потонув |
| Основні характеристики | |
| Тип: | фрегат |
| Довжина: | 53,1 м |
| Ширина: | 13,5 м |
| Осадка: | 6,1 м |
| Екіпаж: | 418 осіб |
| Озброєння: | 54—60 гармат |
Історія
ред.Закладений у Севастополі 22 жовтня 1838 року, головний будівник — О. П. Прокоф'єв. Після спуску на воду 4 березня 1841 року увійшов до складу Чорноморського флоту Російської імперії[1].
В складі ескадр перебував у практичних плаваннях в Чорному морі в 1842—1845, 1847, 1849 і 1852 роках. У 1846, 1848 і 1850 роках виходив у крейсерство до кавказького узбережжя. У 1851 році зазнав тимберування[2][3]. В червні 1853 року перебував у плаванні з кадетами, у липні виходив у крейсерство до протоки Босфор. З 17 вересня до 2 жовтня у складі ескадри віцеадмірала П. С. Нахімова перевозив 13-ту піхотну дивізію із Севастополя в Анакрію, а потім повернувся до Севастополя[1].
Брав участь у Кримській війні. 7 листопада 1853 року в складі загону віцеадмірала Л. М. Серебрякова протягом двох годин бомбардував захоплений турецькими військами митний пост і укріплення Святого Миколая біля міста Поті, але атака сухопутних військ на укріплення не відбулася, і через шторм, який розпочався, фрегат змушений був відійти від берега. Під час бою втрати серед екіпажу склали дві особи вбитими, дві пораненими, а фрегат отримав п'ять пробоїн[1].
5 березня 1854 року прийшов до Севастополя із Сухум-Кале. У липні виходив у крейсерство біля входу на рейд. 2 вересня екіпаж фрегата увійшов до складу 36-го батальйону.
11 вересня 1854 року фрегат «Сизополь» був затоплений біля входу на рейд навпроти Костянтинівської батареї[3]. Після війни, під час розчищення Севастопольської бухти, корпус фрегата було підірвано[4].
Командири
ред.- М. А. Власьєв (1842—1843);
- С. Г. Алексєєв (1844—1847);
- М. Д. Варницький (1948—1 січня 1848)[5];
- М. І. Казарський (1 січня 1848 — 1849);
- М. М. Соковнін (1850 року — 15 грудня 1852);
- І. Л. Стронський (15 грудня 1852 — 1853);
- Л. А. Бертьє-Делагард (1853—1854).
Увічнення пам'яті
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в Чернышев, А. А. (1997). Российский парусный флот (рос.). Т. 1. Москва: Воениздат. с. 255. ISBN 5-203-01788-3.
- ↑ Капітальний ремонт дерев'яного судна. Часткова або повна заміна обшивки або накладення поверх неї нового шару дощок.
- ↑ а б Фрегат «Сизополь» (рос.). Черноморский флот. Архів оригіналу за 15 квітня 2014. Процитовано 9 березня 2024.
- ↑ Корабли и суда, затопленные в Севастопольской бухте в 1854—1855 годах (рос.). Крым сквозь время. 26 березня 2013. Архів оригіналу за 4 червня 2013. Процитовано 7 червня 2013.
- ↑ Высочайший приказ по Морскому ведомству от 1 января 1848. Российская Национальная Библиотека. № 4 (рос.). Санкт-Петербургские ведомости. 6 січня 1848.
- ↑ Карасюк, Дмитрий (2002). Фрегат «Сизополь» (рос.). Philatelia.Ru. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
Література
ред.- Веселаго Ф. Ф. Список русских военных судов с 1668 по 1860 год. — СПб.: Типография морского министерства, 1872. — 798 с. (рос.)
- Чернышёв А. А. Российский парусный флот. Справочник. — М.: Воениздат, 1997. — Т. 1. — 312 с. — (Корабли и суда Российского флота). — 10 000 экз. — ISBN 5-203-01788-3. (рос.)
- Широкорад А. Б. 200 лет парусного флота России / Под ред. А. Б. Васильева. — 2-е изд. — М.: «Вече», 2007. — 448 с. — ISBN 978-5-9533-1517-3. (рос.)