Симеон Урош

політик (1326-1371)
(Перенаправлено з Симеон Синіша)

Симеон Урош (серб. Симеон Урош; 1326—1371) — цар Епіру з 1359 до 1366 року, цар Фессалії з 1359 до 1371 року. Походив з династії Неманичів.

Симеон Урош
Народився1326 Редагувати інформацію у Вікіданих
невідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1371 Редагувати інформацію у Вікіданих
невідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСхідна Римська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьправитель Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовсербська Редагувати інформацію у Вікіданих
КонфесіяСербська православна церква Редагувати інформацію у Вікіданих
РідНеманичі Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоСтефан Урош III Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиМарія Палеологиняd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриСтефан Душан, Теодора Неманичd і Олена Неманич Шубич Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зТомаїса Орсиніd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиМарія Ангеліна Неманич, Іоасаф Метеорит і Стефан Урошd Редагувати інформацію у Вікіданих

Життєпис

ред.

Був сином короля Стефана Уроша III та Марії Палеолог, внучки імператора Михаїла VIII ,а також зведеним братом короля та імператора Стефана Душана, після смерті якого у 1355 році фактично став незалежним володарем Епіру та Фессалії (намісником яких був за часів правління Стефана Душана). Симеон став один з учасників послаблення єдиної Сербської держави. Він навіть деякий час — з 1355 до 1356 року намагався стати імператором Сербії та Ромеї — замість небожа Стефана Уроша V.

Водночас Симеон зіткнувся із суперником за владу на Епіром та Фессалією в особі Нікіфора Орсіні. Боротьба за владу тривала до 1359 року, коли Орсіні загинув й Симеон до самої смерті залишався володарем північного Епіру (в південному отаборилися албанські деспоти) та Фессалії. В цілому його панування було спокійним. В останні роки виникли проблеми з албанськими деспотами Арти і Лепанто.

Родина

ред.

Дружина — Фома (Томасіна), донька Іоанна Орсіні, деспота Епіру

Діти:

Джерела

ред.
  • George C. Soulis, The Serbs and Byzantium, Athens, 1995.