Симіон Стоїлов
Симіон Стоїлов (рум. Simion Stoilow; 14 вересня 1887, Бухарест — 4 квітня 1961, Бухарест) — румунський математик болгарського походження.
| Симіон Стоїлов | |
|---|---|
| рум. Simion Stoilow | |
 | |
| Народився | 14 вересня 1887[1] Бухарест, Румунія[2] |
| Помер | 4 квітня 1961[3][2][1] (73 роки) Бухарест, Румунія[2] ·інсульт[4] |
| Поховання | Carol Park Mausoleum, Bucharestd і Q42759096? |
| Країна |  Румунія |
| Діяльність | математик, дипломат, викладач університету |
| Alma mater | факультет природничих наук Паризького університетуd (1916)[5] |
| Галузь | аналіз |
| Заклад | Ясський університет[1] Бухарестський університет[1] Політехнічний університет Бухареста[1][6] Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича[1] Бухарестський університет[6] |
| Посада | ambassador of Romania to Franced |
| Науковий ступінь | доктор[d] (1916) |
| Науковий керівник | Еміль Пікар |
| Аспіранти, докторанти | Cabiria Andreian Cazacud[7][8] Romulus Cristescud[8] Aristide Deleanud[8] Martin Jurchescud[8] Ionel Bucurd[8] |
| Партія | Romanian Social Democratic Partyd |
| Війна | Перша світова війна |
| Нагороди | |
 Симіон Стоїлов у Вікісховищі | |
Педагог, професор, ректор Бухарестського університету (1944-1945), доктор наук, дипломат.
Член Румунської академії.
Творець румунської школи комплексного аналізу.
Біографія
ред.Освіту здобув в національному коледжі Крайови, з 1907 по 1910 навчався в Паризькому університеті. 1916 під керівництвом Еміля Пікара захистив дисертацію і отримав докторський ступінь в галузі математики.
1916 повернувся до Румунії і взяв участь в боях Першої світової війни на болгарському фронті у Добруджа, потім — у Молдові.
Після закінчення війни, 1919-1921 — як професор математики читав лекції в Ясському університеті, 1921-1939 — в Чернівецькому університеті.
З 1939 жив і працював у Бухаресті, спочатку в Політехнічному університеті Бухареста, а з 1941 — в Бухарестському університеті, де в 1944-1945 був ректором, в 1948-1951 — декан фізико-математичного факультету.
З 1949 — перший директор Інституту математики Румунської академії.
Займався також активною суспільно-політичною та державною діяльністю. У 1946-1948 — посол Румунії у Франції.
1946 був членом румунської делегації на Паризькій конференції 1947, яку очолював Ґеорґе Тетереску.
Помер від інсульту.
Наукова діяльність
ред.Основні роботи по топологічній теорії функцій комплексної функції.
Автор понад 100 наукових публікацій.
Вибрані праці
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в г д е Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- ↑ а б в Стоилов Симион // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ http://system.lm-ns.org/index.php/lm/article/download/446/322 — С. 5.
- ↑ Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Système universitaire de documentation — Montpellier: ABES, 2001.
- ↑ а б http://system.lm-ns.org/index.php/lm/article/download/446/322 — С. 4.
- ↑ https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/17476930902999082
- ↑ а б в г д Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
Посилання
ред.- Simion Stoilow [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
|
Це незавершена стаття про особу Румунії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |