Синьоочки вузьколисті
Синьоочки вузьколисті[1], сизюринхій гірський[2]) — багаторічна трав'яниста рослина родини півникові (Iridaceae). Поширена в помірних областях Північної Америки, і як адвентивна — місцями у Європі.
Синьоочки вузьколисті | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
Родина: | Півникові (Iridaceae) |
Рід: | Синьоочки (Sisyrinchium) |
Вид: | Синьоочки вузьколисті (S. montanum)
|
Біноміальна назва | |
Sisyrinchium montanum |
Опис
ред.Трави багаторічні, від блідо- до оливково-зеленого чи від темно-коричневого до бронзового забарвлення, коли вони сухі, до 5 дм, не тьмяні; кореневища ледве помітні. Стебла прості, помітно, крилаті, (1.5)2–3.7 мм ширини, голі, краї від зубчастих до цілих. Листові пластини гладкі, 3 мм завширшки. Суцвіття невеликі, по 2–5 квіток. Кожна квітка діаметром приблизно 2 см, з шістьма пурпуровими пелюстками з жовтуватим основами та жовтими тичинками. Плоди — капсули від жовтувато- до темно-коричневого кольору іноді з пурпуровим відтінком верхівково, довжиною 4.5–6 мм, містять численне мале чорне насіння 0.9–1.5 мм.
Поширення
ред.Північна Америка: Канада; США, Ґренландія ?. Педерсен (1972) повідомив, що S. montanum був уведений в 1961 році разом з насінням Trifolium hybridum в південно-західній частині Ґренландії[3]. Самобутність цієї рослини не була підтверджена, тому вона попередньо включена до S. montanum. Натуралізований: Європа: Російська Федерація, Україна, Австрія, Чехія, Німеччина, Швейцарія, Норвегія, Велика Британія, Італія, Румунія, Франція.
В Україні (адвентивна рослина) зростає на луках, відкритих трав'янистих місцях і схилах — у Карпатах, Прикарпатті, спорадично; в Поліссі (Жит., Київ. й Черніг. обл.).
Галерея
ред.Примітки
ред.- ↑ Sisyrinchium montanum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 405. (рос.)(укр.)
- ↑ Pedersen, A. (1972). Adventitious plants and cultivated plants in Greenland. — Meddel. Grønland 178, 7. 99 pp.
Джерела
ред.- Germplasm Resources Information Network (GRIN) (англ.)
- Flora of North America (англ.)
- Euro+Med Plantbase (англ.)
- Panarctic Flora (англ.)
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |