Сич Олексій Миколайович

український футболіст

Олексій Миколайович Сич (нар. 1 квітня 2001, село Зоря[2], Рівненська область) — український футболіст, захисник львівських «Карпат». Бронзовий призер молодіжного чемпіонату Європи 2023 у складі збірної України U-21.

Ф
Олексій Сич
Особисті дані
Повне ім'я Олексій Миколайович Сич
Народження 1 квітня 2001(2001-04-01)[1] (23 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
  Зоря, Рівненський район, Рівненська область, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Зріст 185 см
Вага 75 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Карпати»
Номер 77
Юнацькі клуби
2015–2018 Україна «Карпати» (Львів)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2020 Україна «Карпати» (Львів) 2 (0)
2020–2025 Україна «Рух» 63 (1)
2020  Україна «Карпати» (Галич) 6 (0)
2022–2023  Бельгія «Кортрейк» 14 (1)
2025– Україна «Карпати» 0 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2021–2023 Україна Україна (U-21) 22 (0)
2024 Україна Україна (U-23) 5 (0)
2024- Україна Україна 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 15 листопада 2024.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 4 серпня 2024.

Життєпис

ред.

Народився в селі Зоря Рівненської області. Під час навчання в 7-му класі школи побував на перегляді в «УФК-Карпати», команді підійшов, але за рішенням батьків залишився вдома. Наступного року опинився в структурі львівського клубу, першим тренером Сича став Володимир Безуб'як[3]. Через три роки навчання отримав важку травму[2]. Швидко пройшов шлях від юнацької команди «левів» до першої команди. В основному складі львівського клубу дебютував 14 березня 2020 року в нічийному (1:1) виїзному поєдинку 23-го туру Прем'єр-ліги проти «Львова». Олексій вийшов на поле в стартовому складі, а на 71-й хвилині його замінив Ярослав Деда[4][5]. Всього у складі «зелено-білих» зіграв 2 матчі в Прем'єр-лізі.

На початку жовтня 2020 року залишив львівські «Карпати» та перейшов до галицьких одноклубників. У новій команді дебютував 9 жовтня 2020 року в переможному (1:0) домашньому поєдинку 6-го туру групи А Другої ліги проти «Оболоні-2». Сич вийшов на поле на 73-й хвилині, замінивши Ігора Поручинського[6].

Особисте життя

ред.

Батько Микола Сич грав на аматорському рівні за рівненський «Верес» та «ОДЕК» з Оржева.[2][7]

Статистика

ред.

Статистика виступів за збірну

ред.

Станом на 19 листопада 2024 року

 Статистика матчів і голів за збірну —   Україна
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
19-11-2024 Тирана Албанія   1 – 2   Україна Ліга націй УЄФА 2024—2025 - груповий етап -   76'
Усього Матчів 1 Голів 0

Досягнення

ред.
  Молодіжна збірна України:
  Бронзовий призер молодіжного чемпіонату Європи: 2023

Примітки

ред.
  1. FBref
  2. а б в «НАПЕРЕДОДНІ ДЕБЮТУ НЕ МІГ ЗАСНУТИ». ОЛЕКСІЙ СИЧ ПРО ШЛЯХ В ОСНОВУ, БРАТА У «ВОЛИНІ» І ВАЖКУ ТРАВМУ. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
  3. Писаренко, Андрій. «Останнім часом він суттєво додав». Коуч Руха – про виклик Сича до збірної. СПОРТ.UA. Процитовано 15 листопада 2024.
  4. Favbet Ліга. 23-й тур Матч № 138. «Львів» 1 : 1 «Карпати». Офіційний сайт УПЛ
  5. Львів — Карпати 1:1. Драматична розв'язка за відсутності глядачів
  6. Протокол матчу «Карпати Галич» — «Оболонь-2» [Архівовано 2020-10-25 у Wayback Machine.]. Офіційний сайт ПФЛ України
  7. Сич: перехід з Карпат у Рух, трансфер в Динамо, кінчені лікарі, підстава Мудрика | Сам на Сам #41 - Брутальний Футбол

Посилання

ред.