Скалонівка
Скалоні́вка — село в Україні, у Берестинському районі Харківської області. Населення становить 308 осіб. Входить до складу Зачепилівської селищної територіальної громади.
| село Скалонівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Берестинський район |
| Тер. громада | Зачепилівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA63060010320036003 |
| Облікова картка | Скалонівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1850 |
| Населення | 308 |
| Площа | 0,723 км² |
| Густота населення | 426 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 64409 |
| Телефонний код | +380 5761 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°11′6″ пн. ш. 35°11′32″ сх. д. / 49.18500° пн. ш. 35.19222° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
79 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 64401, Харківська обл., Берестинський р-н, селище Зачепилівка, вул. Центральна, 56 |
| Сільський голова | Запорожець Григорій Іванович |
| Карта | |
  Скалонівка | |
 Скалонівка | |
| Мапа | |
| |
Географія
ред.Село Скалонівка знаходиться на лівому березі річки Берестова за 3 км від місця впадання її в річку Оріль, вище за течією примикає до смт Зачепилівка. Русло річки звивисте, на ньому багато лиманів і озер, в тому числі озеро Горіле.
Історія
ред.Село засноване 1850 року.
До 2017 року належало до Зачепилівської селищної ради. Відтак увійшло до складу Зачепилівської громади[1].
Після ліквідації Зачепилівського району 19 липня 2020 року село увійшло до Красноградського (Берестинського) району[2].
Населення
ред.Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 411 осіб, з яких 180 чоловіків та 231 жінка[3].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 306 осіб[4].
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 91,88 % |
| російська | 6,17 % |
| білоруська | 0,65 % |
| вірменська | 0,32 % |
| молдовська | 0,32 % |
| інші | 0,66 % |
Економіка
ред.- Молочно-товарна і свино-товарна ферми.
- «Алмаз», фермерське господарство.
Пам'ятки
ред.- Крутоярська або Козловська фортеця Української оборонної лінії, 30-ті роки XVIII століття[6].
Перша назва — Крутоярська фортеця. В 1738 році перейменована за назвою Козловського кінного полку, розташованого на ділянці Української лінії від Білівської фортеці до річки Орчик.
Фортеця споруджувалася за типовим для Української лінії проектом, земляна, квадратна в плані, чотири-бастіонна. Значна частина фортеці до теперішнього часу зруйнувалася. Збереглися фрагменти двох бастіонів висотою близько 2 м.
Від Козловської фортеці вал і рів тяглися в сторону 11-ї на лінії Федорівської фортеці (збереглася ділянка валу) і 13-ї — Ряської (сліди валу).
Примітки
ред.- ↑ ВВРУ, 2018, № 26, стор. 31
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Харківська область, Золочівський район.
Посилання
ред.
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |