Скандинавська залізна доба

Скандинавська залізна доба (або Північна залізна доба)  - це перебіг залізної доби у Скандинавії.

Поширення поселень доримської залізної доби в Скандинавії, 4 — 1 ст. до н. е.

Напрямки міграції германських племен (750 рік до н.е — I століття н. е.)

Початок

VI і V століття до н. е. стали переломним моментом для експорту та імпорту на європейському континенті. Постійно зростаючі конфлікти і війни між центрально-європейськими кельтськими племенами і середземноморськими культурами дестабілізували старі основні торгові шляхи і зв'язки між Скандинавією і Середземномор'ям, врешті-решт перервавши їх і різко змінивши скандинавські культури. Вони були вимушені стати практично самостійними і самодостатніми. Археологія свідчить про швидку і глибоку зміну в скандинавській культурі і способі життя. Сільськогосподарське виробництво стало більш активним, організованим навколо великих населених пунктів і з набагато більш трудомістким виробництвом. З'явився і поширився інститут рабства, який рідко зустрічався у Скандинавії бронзового століття. Не має свідчень, що зростаюча сила, багатство та організація центрально-європейських племен в наступні століття спровокувала збільшення торгівлі і контактів між Скандинавією і Центральною Європою аж до 200—100 років до н. е. У той момент кельтські племена об'єдналися в численні міські спільноти, відомі як опідуми, і більш стабільна політична ситуація в Європі дозволила новий економічний розвиток і торгівлю.

Бронза у Скандинавії не могла вироблятись, бо олово не є місцевим природним ресурсом, але з новими техніками повільно набирало силу виробництво заліза з болотної  руди (в основному в Данії). Залізо є універсальним металом і було підходящим для інструментів і зброї, але революцію в оранці воно вчинило лише у добу вікінгів. Рало Бронзової доби продовжувало використовувались, але оброблялось настільки більше землі, що в південних регіонах Скандинавії були практично вирубані всі ліси. До того стада худоби вільно паслися у великих пасовищах-рідколіссях; тепер вони були розміщені в стайнях, ймовірно, щоб використовувати гній більш ефективно і збільшити сільськогосподарське виробництво. Хоча настання Залізної доби в Скандинавії був часом великої кризи, нова сільськогосподарська експансія, прийоми і організації швидко поширювались. Цей період може як падіння рівня життя внаслідок зниження експорту, так і просто відображати зміни в культурі.

Періодизація

Залізна доба в Скандинавії і Північній Європі починається близько 500 року до н. е. з Ясторфської культури і завершується бл. 800 р.н. е. початком доби вікінгів. Вона змінює Бронзову добу в Скандинавії запозиченням чорної металургії при контакті з Гальштатською D/Латенською культурами.

Доба умовно поділяється на три періоди:

• Доримська залізна доба (з 5 по 1 ст. до н. е..)
• Римська залізна доба (з 1 ст. до н. е. по 4 ст. н. е.)
• Германська залізна доба (з 5 по 8 століття н. е.)
  • Вендельський період

Північно-європейська залізна доба є локусом прото-германської культури, яка в її пізній стадії диференціювалась на прото-норвезьку (в Скандинавії) і західно-германську (інгвеонську, ірмінонську, іствеонську) у Північній Німеччині.

Культура і релігія

Культура скандинавської залізної доби
Схематичний малюнок будинку ранньої залізної доби. З'являються хліви. Хутірський будинок римської залізної доби ("Селище залізної доби" у Оденсе, Данія) Лойстська зала, реконструйований довгий дім 30 x 16 м германської залізної доби (Готланд, Швеція)
Жінки носили спранги (сітки для волосся). Реконструйований спранг доримської залізної доби (Арденська жінка, Данія) Залізна сокира (Готланд, Швеція. Малюнок з Nordisk familjebok, 1904–1926) Човни Північної залізної доби (Йортспринзький човен, Данія)
Брактеати (Борнгольм, Данія) Орнаментовані котли. Срібний Гундеструпський котел римської залізної доби (Аарс, Данія) Золоті намиста. Мьонське намисто германської залізної доби (Вестерйотланд, Швеція)

Вірування Північної залізної доби
Церемоніальні повозки. Дейб'єрзька повозка доримської залізної доби (Національний музей Данії) Вотивні предмети у болотах та водоймах (Іллеруп Одал, Данія) Лабіринти з каменю та дерену (Богуслен, Швеція) Символи родючості. Деннський фаллос з мармуру (Денна, Норвегія)
Картинні камені. Камінь "відьми зі зміями" германської залізної доби (Готланд, Швеція) "Гуллгуббер": символічні золоті листи германської залізної доби (Богуслен, Данія) Амулети та фібули з зображеннями північних богів (тут - Одін) германської залізної доби. Золоті роги з Галехуса ранньої германської залізної доби (Мегельтендер, Данія)
Трикутні пласкі поховальні кургани (малюнок зі шведської книги "Nordbon under hednatiden", 1852) Поховальні поля "летючих каменів" (Еланд, Данія) Кам'яні поховальні сфери (Смоланд, Швеція) Муміфіковані болотяні люди. Людина з Толлунда (Сількеборг, Данія)

Див. також

• Германці
• Прагерманська мова
• Праскандинавська мова
• Римсько-германські війни
• Велике переселення народів
• Британія залізної доби
• Скандинавська бронзова доба
• Доримська залізна доба (Північна Європа)

Джерела

• Jørgen Jensen (2002): I begyndelsen, Gyldendal og Politikens Danmarks Historie (Vol. 1), ISBN 87-89068-26-2 (дан.)
• Bente Magnus, G Franceschi, Asger Jorn (2005): Men, Gods and Masks in Nordic Iron Age Art.
• M Zvelebil (1985): Iron Age transformations in Northern Russia and the Northeast Baltic, Beyond Domestication in Prehistoric Europe