Скотовате (балка)
Скотовате (рос. Б. Скотовате[1]) — балка (річка) в Україні у Гуляйпільському районі Запорізької області. Ліва притока Гайчул (басейн Дніпра).
| Скотовате | |
|---|---|
| Витік | у селі Цвіткове |
| • координати | 47°41′51″ пн. ш. 36°07′53″ сх. д. / 47.69750° пн. ш. 36.13139° сх. д. |
| Гирло | Гайчул |
| • координати | 47°42′46″ пн. ш. 36°11′20″ сх. д. / 47.71278° пн. ш. 36.18889° сх. д. |
| Басейн | Дніпра |
| Країни: |  УкраїнаЗапорізька область |
| Довжина | ~5,10 км |
Опис
ред.Довжина балки приблизно 5,10 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 4,63 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,10[2]. Формується багатьма балками та загатами[1]. На деяких ділянках балка пересихає[2].
Розташування
ред.Бере початок у селі Цвіткове[2]. Тече переважно на північний схід і біля села Варварівка впадає в річку Гайчул, ліву притоку Вовчої.
Цікаві факти
ред.- На східній стороні від гирла балки на відстані приблизно 1,03 км у селі Варварівка пролягає автошлях Т 0401[2] (автомобільний шлях територіального значення у Дніпропетровській та Запорізькій областях. Пролягає територією Дніпровського, Синельниківського, Васильківського, Покровського, Гуляйпільського, Пологівського, Токмацького та Мелітопольського районів через Дніпро — Васильківку — Покровське — Гуляйполе — Пологи — Токмак — Молочанськ — Мелітополь. Загальна довжина — 254,8 км.).
- У XIX столітті біля балки існувало декілька хуторів, колонія та курган (могила)[1].
Примітки
ред.- ↑ а б в Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф. Ф. Шуберта и П. А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXVIII, лист: 14. Показаны территории: Екатеринославской губернии, Таврической губернии. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 8 серпня 2020.
{{cite web}}: символ нерозривного пробілу в|title=на позиції 117 (довідка) - ↑ а б в г www.google.com.ua/maps/@47.7029486,36.118159,14.25z?hl=uk
Джерела
ред.- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 508 (Скотувата № 16)