Сона Веліхан

науковиця

Сона Ібрагім кизи Веліхан (азерб. Sona İbrahim qızı Vəlixan; 19 червня 1883, Харків — 4 квітня 1982) — азербайджанський радянський офтальмолог, доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки Азербайджанської РСР (1942). Перша жінка- азербайджанка, яка отримала диплом лікаря. Зіграла велику роль у розвитку азербайджанської офтальмології [1] .

Сона Веліхан
азерб. Sona Vəlixan Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася19 червня 1883(1883-06-19) Редагувати інформацію у Вікіданих
Dağ Kəsəmənd, Ґазахський повітd, Єлизаветпольська губернія, Російська імперія
Померла4 квітня 1982(1982-04-04) Редагувати інформацію у Вікіданих (98 років)
Баку, Азербайджанська РСР, СРСР
Діяльністьнауковиця
Alma materПетербурзький жіночий медичний інститутd (1908Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладАзербайджанський медичний університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор медичних наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Honored Scientist of the Azerbaijan SSR

Життєпис

ред.

Сона Ібрагім Киз Велихан народилася 19 червня 1883 року в Харкові в сім'ї лікаря [1] . Середню освіту здобула також у Харкові [1] .

1900 року переїхала до Швейцарії, де провчилася один рік в університеті міста Лозанни. Лише 1908 року, Веліхан зуміла завершити свою освіту, закінчивши Жіночий медичний інститут Петербурзі[2] [1] . Таким чином вона стала однією з перших жінок-азербайджанок з вищою освітою та першою жінкою-азербайджанкою, яка отримала диплом лікаря[3] . Після закінчення інституту працювала на медичному факультеті Харківського університету [1] .

До 1939 року Сона Веліхан працювала асистентом, доцентом та професором на кафедрі очних хвороб Азербайджанського медичного інституту . У 1931 році опублікувала статтю «Про патологічну анатомію ендофтальміту», що було оцінено Комітетом з Нобелівських премій [1] . У 1941 році Комітет за видатні заслуги у розвитку офтальмології та боротьбі з трахомою представив Сону Веліхан до Нобелівської премії з медицини, проте через Другу світову війну щорічне присудження Нобелівських премій було припинено[4] .

З 1939 по 1971 рік працювала завідувачем кафедри очних хвороб Азербайджанського державного інституту вдосконалення лікарів імені А. Алієва. У період із 1945 по 1950 рік Веліхан очолювала Товариство офтальмологів Азербайджанської РСР. В 1942 року їй було присвоєно звання Заслуженого діяча науки Азербайджанської РСР [1].

З 1946 по 1960 роки працювала на посаді заступника директора Азербайджанського науково-дослідного офтальмологічного інституту. Веліхан є автором понад 60 наукових праць, у тому числі двох монографій. Її роботи присвячені, головним чином, проблемам трахоми, глаукоми, пошкодженням ока та морфологічним змінам пошкодженого ока в результаті лепри, сифілісу, туберкульозу та різних пухлин [1] .

Більшість свого життя Веліхан присвятила підготовці кадрів серед офтальмологів. Під її керівництвом троє людей захистили докторську, 18 — кандидатську дисертацію. Професор Сона Веліхан вела консультативні, науково-педагогічні роботи, займалася громадською діяльністю. Нагороджена орденами та медалями.

Померла Сона Веліхан 4 квітня 1982 року в Баку[1] . На стіні будинку в Баку (пр. Гусейна Джавіда, буд. 20), де з 1971 по 1982 роки проживала Веліхан, встановлена меморіальна дошка з її барельєфом[3] .

Примітки

ред.
  1. а б в г д е ж и к Инсанов, 2003.
  2. Мамедов С. Страницы жизни. — Б. : Ишыг, 1973. — С. 44.
  3. а б Микеладзе Г. Духовная память мегаполиса // Каспий : газета. — 2013. — Число 23. — 9.
  4. Ханджанбекова Ф. Интервью с Тамиллой Керимовой — ведущим научным сотрудником Института истории имени А.А.Бакиханова НАН Азербайджана. // 1news.az. — 2015. — Число 24. — 11.

Література

ред.
  • Инсанов А. Б. История здравоохранения Азербайджана. — Б. : «Азербайджан», 2003. — 631 с.