55°53′24″ пн. ш. 11°34′19″ сх. д. / 55.889946° пн. ш. 11.571865° сх. д. / 55.889946; 11.571865

Сонячний візок
Дата створення / заснування 1400 до н. е. Редагувати інформацію у Вікіданих
Зображення
Країна  Данія Редагувати інформацію у Вікіданих
Адміністративна одиниця Копенгаген Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце розташування Національний музей Данії Редагувати інформацію у Вікіданих
З матеріалу бронза і золото Редагувати інформацію у Вікіданих
Зображує сонячна колісницяd і horse-drawn vehicled Редагувати інформацію у Вікіданих
У збірках Національний музей Данії Редагувати інформацію у Вікіданих
Історія експозиції Q46750703? Редагувати інформацію у Вікіданих
Історичний період бронзова доба Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата відкриття (винаходу) 1902 Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце відкриття Trundholm Mosed Редагувати інформацію у Вікіданих
Довжина або відстань 50 см Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
CMNS: Сонячний візок у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Правий бік візка
Лівий бік воза

Со́нячний візо́к (дан. Solvognen) — мініатюрне скульптурне зображення воза бронзової доби, виявлене селянином у трундхольмському болоті на північно-західному березі острова Зеландія в 1902 р. і з тих пір є перлиною зібрання Національного музею Данії в Копенгагені (входить до данського культурного канону).

Крім чотириколісного возика, до скульптурної групи входять зображення Соль (Сонця) у вигляді 25-сантиметрового бронзового диска, позолоченого з правого боку, і кобила, що везе його, також відлита з бронзи. Позолота нанесена тільки на один бік сонячного диска: мабуть, древні вважали, що цим боком Сонце обернене до Землі під час руху воза вдень, а протилежним, непозолоченим боком — під час його зворотної подорожі в нічний час доби.

Сонячний візок із Трундхольма може бути датований XVIII–XVII ст. до н. е. (одночасно з небесним диском із Небри). Примітно те, що він являє собою колісницю: у кожного колеса — по чотири спиці. Перші справжні колісниці з'являються в Європі тільки в епоху залізної доби (етруська колісниця з Монтелеоне, VI ст. до н. е.).

Міф про сонячне божество, що їздять по небу на колісниці, є типовим для індоєвропейських народів (порівн. колісниця Геліоса, давньоіндійська вімана). У німецькій традиції він вперше зафіксований в епоху середньовіччя: богиня Соль об'їжджає небосхил на колісниці, запряженій кіньми на ймення Арфак і Алсвід, а боги дня Даґ і ночі Нотт — на конях Скінфаксі («сяйногривий») і Грімфаксі («морозногривий») .

Див. також

ред.