Гіркий корінь звичайний
Гіркий корінь звичайний, сосюрея гірка[2] (Saussurea amara) — вид квіткових рослин з родини айстрових, роду гіркий корінь.
| Гіркий корінь звичайний | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Рід: | Гіркий корінь (Saussurea) |
| Вид: | Гіркий корінь звичайний (S. amara)
|
| Біноміальна назва | |
| Saussurea amara | |
| Синоніми | |
|
Saussurea glomerata Poir. | |
Опис
ред.
Багаторічні трав'янисті рослини 9-70 см заввишки. Стебло одиночне, 3-7 мм в діаметрі, прямостояче, гіллясте, зазвичай безкриле. Нижні стеблові листки черешкові; листова пластинка вузькоеліптична, довгаста або вузькояйцеподібна, 4-20 × 0,7-6 см, обидві поверхні зелені, рідко опушені або голі, із залозистими крапками, основа клиноподібно-звужена, край цілокраїй або туповигнуто-зубчастий, верхівка загострена до тупої. Середні та верхні листки стебла коротко черешкові або сидячі, від еліптичних до вузькояйцеподібних, поступово зменшуються догори на стеблі, при основі клиноподібні та рідко вушкоподібні. Головка численна, у щиткоподібному або волотистему суцвітті, ніжкоподібна. Обгортка від вузьдзвоникової до вузькоконічної, 0,8-1,2 см у діаметрі. Листочки в 4-6 рядів, слабоопушені, іноді залозисто-крапчасті; зовнішні філярії[en] яйцеподібні або вузькояйцеподібні, 3-5 × 1-1,5 мм, верхівка чорнувата і загострена або тристулкова; середні та внутрішні філярії від вузькоеліптичних до лінійних, 5-14 × 1-1,5 мм, відросток пурпуровий, округлий, 0,5-1,5 мм завширшки, перетинчастий або зрідка придаток відсутній. Розмір щетинок 8-10 мм. Віночок блідо-фіолетовий, рідко білий, 1,3-1,8 см, залозисто-крапчастий, трубка 8-10 мм, відгин 5-7 мм, частки 3-5 мм. Сім'янка бура, циліндрична, 3-3,5 мм, 4-ребриста. Папус брудно-білий; зовнішня щетина 1-5 мм; внутрішня щетина 1,2-1,7 см. 2n = 26.
Екологія
ред.Цвіте і плодоносить у липні—жовтні. Зростає на пустирях, стежках, у лісостепу, степу, на солончакових та лужних ґрунтах, по берегах струмків, річок та озер, на дюнах, на піщаних ґрунтах на висоті 500-3200 метрів над рівнем моря.
Поширення
ред.Зростає в Китаї у провінціях Ганьсу, Хебей, Хейлунцзян, Хенань, Цзілінь, Ляонін, Внутрішня Монголія, Цинхай, Шеньсі, Шаньсі, в Нінся-Хуейському та Сіньцзян-Уйгурському автономних районах, а також в Казахстані, Киргизстані, Монголії, Росії, Таджикистані, Узбекистані та у Східній Європі.
В Україні входить до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Дніпропетровської області[3].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Annales du Museum National d'Histoire Naturelle. 16: 200. (1810). Paris.
- ↑ Saussurea amara // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). / Укладачі: докт. біол. наук, проф. Т. Л. Андрієнко, канд. біол. наук М. М. Перегрим. — Київ: Альтерпрес, 2012. — 148 с. ISBN 978-966-542-512-0. Архів оригіналу за 29.10.2013. Процитовано 18.09.2022.
Джерела
ред.- Saussurea amara (L.) DC. 草地风毛菊. eFloras.org ((англ.)) . Harvard University. Процитовано 18.09.2022.
{{cite web}}: стрип-маркер templatestyles в|мовою=на позиції 1 (довідка)
Посилання
ред.
|
Це незавершена стаття про айстрові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |