Спаське (Корюківський район)

село Спаське
Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район	Корюківський район
Тер. громада	Сосницька селищна громада
Код КАТОТТГ	UA74020070350046205
Облікова картка	село Спаське
Основні дані
Засноване	1552
Перша згадка	1552 (473 роки)
Населення	559
Площа	2,22 км²
Густота населення	251,8 осіб/км²
Поштовий індекс	16142
Телефонний код	+380 4655
Географічні дані
Географічні координати	51°33′30″ пн. ш. 32°37′15″ сх. д. / 51.55833° пн. ш. 32.62083° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	121 м
Водойми	Десна
Місцева влада
Адреса ради	16100, Чернігівська обл., Корюківський р-н, смт Сосниця, вул. Грушевського, 15
Карта
	Спаське
	Спаське
Мапа

Спа́ське — село в Україні, у Сосницькій селищній громаді Корюківського району Чернігівської області. Розташоване на правому березі річки Десни, за 9 км від райцентру і за 30 км від залізничної станції Мена. Населення становить 559 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Спаська сільська рада.

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Спаське.

Історія

На околиці села городище, посад і курганний могильник часів Київської Русі. Знайдено клад золотих візантійських монет 12 ст.

Вперше згадується у грамоті московського царя Івана IV Грозного в 1552 р. як починок Лучаїв. За поляків належало домініканам. Зі Спаського села монахам возили рибу і «не було ніяких границь між сосничанами і спаськими людьми». Згідно грамоти воно було передане Новгород-Сіверському Спасо-Преображенському монастиреві, звідки й пішла назва села. Ориґінал грамоти не зберігся, вона відома лише за дуже зіпсованим монастирським списком. Під час Речі Посполитої син О.Пісочинського, вихованець єзуїтів Ян надав їм у володіння село Спаське^[2]. В 1666 році належність Новгород-Сіверському Спасо-Преображенському монастиреві підтверджено грамотою. «Онопрей Медведь, житель спаський, отчич по деду поведал, что при деде его в Спаском жило три человека до монастиря належаче» . У 1670 р. місцевий житель заявив « з лядського ярма вибилися, а тепер монастирське на нас зложили».

. У 1720 році була побудована дерев'яна церква Різдва Богородиці, перенесена на інше місце у 1849, на початку XX століття побудована нова.

У 1766 — 50 дворів, 520 жителів. У 1791 — 100 дворів, 897 жителів. У 1866 — 118 дворів, 666 жителів. У 1897 — 205 дворів, 1.170 жителів.

Під час революції 1905—1907 років селяни Спаського спалили поміщицький маєток.

1924 р.- 231 двір і 1189 жителів. Службовець Олександр Пристюк розстріляний 1937 р. (Биківня).

За роки останньої війни загинуло на фронтах 80 % мобілізованих селян.

У 1988 — 679 жителів.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Сосницької селищної громади^[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сосницького району, увійшло до складу Корюківського району Чернігівської області^[4].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[5]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	549	98.21%
російська	10	1.79%
Усього	559	100%

Топоніми

Кутки — Михалківка (Голопузівка), Низківка, Лапівка, Індія.

Урочища — Затон, Дідове, Вовкова плавня, Попівська, Хутір, Лунча, Ріг, Ковалівщина, Ковбаса, Стеблівщина, Насіченне, Буслове, Дідне, Марковиця, Красне, Сизонове, Плавля вовкова, Плавля довга.

Озеро — Хабинь.

Видатні люди

Васюта Іван Кирилович (1924—2013) — доктор історичних наук, професор, ректор Івано-Франківського педагогічного інституту імені Василя Стефаника (1980—1982)^[6].
У Спаському в 1942 р. народився Петро Миколайович Пархоменко — промисловець, заслужений працівник промисловості України, Почесний громадянин Києва.^[7]
Радченко Григорій Тимофійович (1894 -? Подєбради)^[8] — підполковник Армії УНР.
Хандога Григорій Семенович (1932—1987) — український поет, художник, фотограф.
Опанас Соломка (1787 Спаське-1782 Петербург)- генерал- лейтенант. Народився на хуторі Лапшин с. Спаського.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

Примітки

↑ УРЕ. Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 30 листопада 2019.
↑ Кулаковський, Петро (2006). Чернігово - Сіверщина у складі Речі Посполитої 1618- 1648 (українською) . Київ: "Темпора". с. 191. ISBN 966-8201-17-5.
↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2015. Процитовано 21 жовтня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 21 листопада 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Ясенчук, Олександр (2019). 600 біографій. Генерали, старшини, козаки (українською) . Мена: "Домінант". с. 189. ISBN 978-617-7642-09-0.

Література

Адаменко М. П. «Сосниця і Сосниччина на хвилі віків».2005.
Адаменко М. П. «Сосницький край у серці України». 2005.
История городов и сёл Украинской ССР. В 26-ти тт. Черниговская область. Киев: Институт Истории АН УССР.1983
Кривошея В. В., Кривошея I.I. Сосниця козацька. Київ.1999.
Кулаковский П. Чернигово-Северщина в составе Речи Посполитой 1618—1648. Киев: Темпора. 2006
Русина О. В. Сіверська земля у складі Великого князівства Литовського / Кол.авт. НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. Київ.1998.
Филарет (Гумилевскій).Историко-статистическое описаніе Черниговской епархии. Книга шестая. Уѣзды: Новгородсѣверскій, Сосницкій, Городницкій, Конотопскій и Борзенскій. Черниговъ. Земская Типографія. 1874 г.
Чернігівщина. Енциклопедичний довідник. Київ: Українська Радянська Енциклопедія.1990.
Черниговскія Епархіальныя Извѣстія.
Штиглич Н. Черниговская губерния. Список населённых мест по сведениям 1859 г. СПб. 1866.

Посилання

Погода в селі Спаське [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Спасское [Архівовано 26 грудня 2017 у Wayback Machine.], фотографії села на сайті «Фото Планета»

Це незавершена стаття з географії Чернігівської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] УРЕ. Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 30 листопада 2019.

[2] Кулаковський, Петро (2006). Чернігово - Сіверщина у складі Речі Посполитої 1618- 1648 (українською) . Київ: "Темпора". с. 191. ISBN 966-8201-17-5.

[3] Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.

[4] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[ukr-socialdata-mova-2001-5] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[6] Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2015. Процитовано 21 жовтня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[7] Архівована копія. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 21 листопада 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[8] Ясенчук, Олександр (2019). 600 біографій. Генерали, старшини, козаки (українською) . Мена: "Домінант". с. 189. ISBN 978-617-7642-09-0.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]