Неоголошена війна
Неоголошена війна — ворожі дії держави, зазвичай (але не обов'язково) із застосуванням військових дій, за яких держава формально не є стороною, що воює.
Види
До неоголошеної війни часто відносять не бойові дії[1]:
- економічна блокада;
- дипломатична ізоляція;
- політична конфронтація;
- провокації на кордоні;
- демонстрація сили, інше нарощування військової присутності, загроза силою;
- підтримка сепаратистських та націоналістичних рухів.
Окрім того до неоголошеної війни відносяться військові дії без фактичного оголошення війни, а сучасна практика демонструє — навіть із офіційним запереченням причетності до таких дій однієї зі сторін.
Історія
Формальне оголошення війни було рідкістю вже до кінця XVIII століття[2] і практично зникло у другій половині XX століття[3].
Під час чергового обговорення проекту тунелю під Ла-Маншем у 1881–1882 роках в англійському уряді виникло питання щодо військової небезпеки нападу без попередження. Джон Фредерік Моріс, якому було доручено підготувати доповідь з цього питання, з подивом виявив, що «нації іноді ігнорували всі обов'язки оголошення війни та, посеред глибокого миру, зловживали довірливістю своїх сусідів»[4]. Клайд Іглтон 1938 року відзначив[4], що у часи Моріса метою ведення неоголошеної війни було використання переваги раптовості, але з тих пір виникли нові, куди більш потужні фактори: відбулась революція у військовій справі, взаємозалежності держав стали більш складними, з'явились міжнародні організації та пов'язані з ними зобов'язання з оголошення та ведення війни. Іглтон тому й засумнівався в тому, що у майбутньому будь-які війни взагалі будуть оголошуватись, оскільки «дехто вважає оголошення війни анахронізмом, який слід відкинути».
За всю історію США конгрес оголосив тільки п'ять війн (востаннє США оголосили війну під час Другої світової війни), при цьому станом на 1996 рік США відкрито застосовували військову силу за межами країни 234 рази[5][6]. Після 1945 року всі американські війни, включаючи такі крупні, як війни у Кореї та у В'єтнамі, були неоголошеними[7].
Приклади
- Громадянська війна в Іспанії
- Японсько-китайська війна
- Корейська війна
- Війна у В'єтнамі
- Арабсько-ізраїльські війни
- Конфлікти та війни в Африці
- Громадянська війна в Афганістані
- Війна на сході України
Примітки
- ↑ «Необъявленная война». // Военный энциклопедический словарь. 2013 (рос.)
- ↑ Mark Tushnet. The Constitution in Wartime: Beyond Alarmism and Complacency. Duke University Press, 2005. С. 144. (англ.)
- ↑ Great Britain: Parliament: House of Lords: Select Committee on the Constitution. Waging War: Parliament's Role and Responsibility; 15th Report of Session 2005-06. The Stationery Office, Jul 27, 2006 (англ.)
- ↑ а б Eagleton, Clyde. The Form and Function of the Declaration of War. // The American Journal of Internationall Law, 32 (1938): 19
- ↑ Michael V. Bhatia. War and Intervention: Issues for Contemporary Peace Operations. Kumarian Press, 2003. С. 1 (англ.)
- ↑ Richard F. Grimmett. Instances of Use of United States Armed Forces Abroad, 1798–2009. Congressional Research Center, 2010. (англ.)
- ↑ Yoo, John C. The continuation of politics by other means: The original understanding of war powers. California Law Review (1996): 167–305 (англ.)
Література
- Brown, Philip Marshall. Undeclared wars. // American Journal of International Law (1939): 538–541. (англ.)
- Kenneth B. Moss. Undeclared war and the future of U.S. foreign policy. Woodrow Wilson International Center for Scholars, 2008. 298 с. (англ.)
- Brien Hallett. The Lost Art of Declaring War. University of Illinois Press, 1998. (англ.)
- Eagleton, Clyde. The Form and Function of the Declaration of War. // The American Journal of Internationall Law, 32 (1938): 19. (англ.)
- John Frederick Maurice. Hostilities Without Declaration of War: An Historical Abstract of the Cases in which Hostilities Have Occurred Between Civilized Powers Prior to Declaration Or Warning from 1700 to 1870. H.M. Stationery Office, 1883. (англ.)
Це незавершена стаття з військової справи. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |