Список богомолів Іспанії
стаття-список у проєкті Вікімедіа
Іспанія є найбагатшою країною за кількістю видів богомолів у Європі. Фауна країни налічує 24 види богомолів: 14 на Піренейському півострові[1], 7 ендемічних на Канарських островах, 1 спільний з материковою Іспанією та 2 спільних з південним Середземномор'ям канарські види.[2][3][4]
Богомоли Іспанії | |
---|---|
Біорегіон | |
Біогеографічний екорегіон | Голарктика |
Екозона | Палеарктика |
Місцевість | |
Континент | Європа |
Країна | Іспанія |
Територія | Південна Європа |
Фауна вищого рангу | |
За географією | Фауна Іспанії |
За систематикою | богомоли |
За екологією | суходільна фауна |
За біогеографією | ентомофауна Палеарктики |
Період існування | |
Геологічний вік | сучасна фауна |
Особливості | |
Визначні раритетні види | |
Ключові індикаторні види | |
Видовий обсяг | 24 види |
Родовий обсяг | 10 родів |
Список видів
ред.Піренейський півострів і Балеарські острови
ред.Наукова назва, автор, рік опису | Таксономія | Статус МСОП | Зображення | Зауваження щодо поширення |
Mantis religiosa Linnaeus, 1758 | Родина богомолові | LC | Відомий по всій території країни. | |
Sphodromantis viridis (Forskal, 1775) | Родина богомолові | — | ||
Empusa pennata (Thunberg, 1815) | Родина емпузові | Трапляється по всій країні. | ||
Iris oratoria Linnaeus, 1758 | Родина Eremiaphilidae | - | ||
Geomantis larvoides Pantel, 1896 | Родина Rivetinidae | — | Трапляється всюди, але частіше на пісках поблизу берега | |
Rivetina baetica (Rambur, 1838) | Родина Rivetinidae | — | ||
Perlamantis allibertii Guerin-Méneville, 1843 | Родина Amorphoscelidae | — | ||
Ameles decolor Charpentier, 1825 | Родина Amelidae | — | Трапляється по всій країні, але спорадично, частіше у внутрішніх районах | |
Ameles spallanzania (Rossi, 1792) | Родина Amelidae | — | Трапляється по всій країні. | |
Ameles nana (Charpentier 1825) | Родина Amelidae | — | Наводиться у Fauna Europea | |
Ameles picteti (Saussure, 1869) | Родина Amelidae | — | ||
Ameles assoi Bolivar, 1873 | Родина Amelidae | — | ||
Ameles paradecolor Agabiti, Salvatrice & Lombardo, 2010 | Родина Amelidae | — | ||
Ameles andreae Battiston et al, 2018 | Родина Amelidae | — | Наявний лише на Мальорці (Балеарські острови)[5] | |
Pseudoyersinia paui (Bolivar, 1898) | Родина Amelidae | — | ||
Apteromantis aptera (Fuente, 1894) | Родина Amelidae | — | Поширений у центральній та південній Іспанії, на висоті від 60 до 1250 м над рівнем моря[6]. |
Канарські острови
ред.7 ендемічних видів, 2 африкансько-близькосхідних та один палеарктичний вид[3].
Наукова назва, автор, рік опису | Таксономія | Статус МСОП | Зображення | Зауваження щодо поширення |
Mantis religiosa Linnaeus, 1758 | Родина богомолові | LC | Відомий на великих островах. | |
Hypsicorypha gracilis (Burmeister, 1838) | Родина Empusidae | — | ||
Blepharopsis mendica | Родина Empusidae | — | ||
Ameles gracilis (Brullé, 1838) | Родина Amelidae | — | Поширений на висоті від 0 до 1000 м над рівнем моря на островах Тенерифе, Ла-Пальма, Гран-Канарія. Трапляється на пасовищах та у чагарниковій рослинності, поблизу соснових та лаврових заростей[7] | |
Ameles limbata (Brullé, 1838) | Родина Amelidae | — | Поширений на Тенерифе та Ла-Пальма, на висоті від 0 до 2100 м над рівнем моря. Відсутній на горі на острові Тенерифе. Обирає рослинність відкритих сонячних місць, часто трапляється на бенкомії (Bencomia exstipulata[es])[8] | |
Pseudoyersinia betancuriae Wiemers 1993 | Родина Amelidae | — | Уперше знайдено в 1991-1993 роках у муніципалітеті Бетанкурія на острові Фуертевентура. Імаго та личинок знаходили у трав'янистій рослинності, зокрема на кураю, та на чагарничках. Активних комах спостерігали принаймні з лютого до квітня. Було також знайдено чимало дрібних оотек на півострові Хандія[en] на південний захід від основного ареалу, які також приписано до цього виду. Також комах цього виду знайдено на сусідніх островах Алегранса та Монтанья-Клара. Вид зустрічається на висоті до 600 м н. р. м.[9] | |
Pseudoyersinia canariensis Chopard 1942 | Родина Amelidae | — | Наявний на острові Ла-Пальма. Мешкає на висотах 100-1600 м над рівнем моря у лісах, чагарниках та на луках. Найчастіше трапляється в центральній частині острова, де мешкає на крайніх освітлених сонцем гілочках сосни канарської або на листі чагарників родини бобових. Самиця відкладає оотеку або на гілках чагарників, або на скелях[10] | |
Pseudoyersinia pilipes Chopard, 1954 | Родина Amelidae | — | Ендемічний вид острова Гомера. Зустрічається на висоті від 100 до 1100 м н. р. м. Богомолів цього виду спостерігали в чагарниковій рослинності в східній частині острова[11] | |
Pseudoyersinia subaptera Chopard, 1942 | Родина Amelidae | — | Ендемічний вид островів Тенерифе (південно-західна частина острова) та Гран-Канарія. Зустрічається на висотах до 1200 м н. р. м[12] | |
Pseudoyersinia teydeana Chopard, 1942 | Родина Amelidae | — | Ендемічний вид острова Тенерифе. Зустрічається на схилах гори Тейде на висоті 1300-2400 м н. р. м. Ареал невеликий, проте богомоли трапляються відносно часто. Імаго та личинки мешкають на відкритих галявинах у соснових лісах у траві, зокрема на Descurainia bourgaeana[en], Pterocephalus lasiospermus[en], Cytisus тощо[13] |
Примітки
ред.- ↑ Mántidos de Andalucía [Архівовано 19 жовтня 2021 у Wayback Machine.](ісп.)
- ↑ Marabuto, Eduardo; Rodrigues, Ivo; Henriques, Sérgio (2014). Sphodromantis viridis (Forskal, 1775): New for Portugal and new records of the rare and small mantids Apteromantis aptera (Fuente, 1894) and Perlamantis allibertii Guérin-Méneville, 1843 in the country (Mantodea: Mantidae and Amorphoscelidae). Biodiversity Data Journal. 2: e1037. doi:10.3897/BDJ.2.e1037. ISSN 1314-2828.
{{cite journal}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ а б Pascual Torres, Felipe: Clase Insecta, Orden Mantodea . Revista IDE@ — SEA, nº 47, 30-06-2015, pp 1–13. ISSN 2386-7183 [Архівовано 19-10-2021 у Wayback Machine.] (ісп.)
- ↑ María Lourdes Pulido García (1995). Estudio faunístico y ecológico de los órdenes mantodea, phasmatodea y orthoptera (insecta) de la Sierra de Alcaraz (Albacete)[. Univ de Castilla La Mancha. с. 69–. ISBN 978-84-88255-69-3. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 13 липня 2018.
{{cite book}}
: Недійсний|url-status=no
(довідка) - ↑ Battiston, Roberto; Correas, José; Lombardo, Francesco; Mouna, Mohamed; Payne, Keith; Schütte, Kai (2018). Morphological convergences in Ameles Burmeister and Pseudoyersinia Kirby: Taxonomic implications of wing reduction and flight predisposition in some West-Mediterranean Amelini (Insecta: Mantodea). Zootaxa. 4377 (1): 21. doi:10.11646/zootaxa.4377.1.2. ISSN 1175-5334.
- ↑ Battiston, Roberto; Ortego, Joaquín; Correas, José R.; Cordero, Pedro J. (2014). A revision of Apteromantis (Mantodea: Mantidae, Amelinae): A comprehensive approach to manage old taxonomic and conservation problems. Zootaxa. 3797 (1): 65. doi:10.11646/zootaxa.3797.1.8. ISSN 1175-5334.(англ.)
- ↑ Battiston, R., Amerini, R., Garcia Becerra, R. & Oromi, P. 2016. Ameles limbata. The IUCN Red List of Threatened Species 2016: e.T44791483A44798192. https://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2016-1.RLTS.T44791483A44798192.en. Downloaded on 22 January 2020.(англ.)
- ↑ Battiston, R., Amerini, R., Garcia Becerra, R. & Oromi, P. 2016. Ameles limbata. The IUCN Red List of Threatened Species 2016: e.T44791491A44798197. https://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2016-1.RLTS.T44791491A44798197.en. Downloaded on 21 January 2020.(англ.)
- ↑ Battiston, R., Amerini, R., Garcia Becerra, R. & Oromi, P. 2016. Pseudoyersinia betancuriae. The IUCN Red List of Threatened Species 2016: e.T44792105A44798202. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2016-1.RLTS.T44792105A44798202.en. Downloaded on 31 July 2019.
- ↑ Battiston, R., Amerini, R., Garcia Becerra, R. & Oromi, P. 2016. Pseudoyersinia canariensis. The IUCN Red List of Threatened Species 2016: e.T44792111A44798212. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2016-1.RLTS.T44792111A44798212.en. Downloaded on 01 February 2019(англ.)
- ↑ Battiston, R., Amerini, R., Garcia Becerra, R. & Oromi, P. 2016. Pseudoyersinia pilipes. The IUCN Red List of Threatened Species 2016: e.T44792219A44798227. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2016-1.RLTS.T44792219A44798227.en. Downloaded on 31 July 2019.
- ↑ Battiston, R., Amerini, R., Garcia Becerra, R. & Oromi, P. 2016. Pseudoyersinia subaptera. The IUCN Red List of Threatened Species 2016: e.T44792252A44798232. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2016-1.RLTS.T44792252A44798232.en. Downloaded on 31 July 2019.
- ↑ Battiston, R., Amerini, R., Garcia Becerra, R. & Oromi, P. 2016. Pseudoyersinia teydeana. The IUCN Red List of Threatened Species 2016: e.T44792287A44798237. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2016-1.RLTS.T44792287A44798237.en. Downloaded on 31 July 2019.
Джерела
ред.- Battiston R., Picciau L., Fontana P., Marshall J. (2010). Mantids of the Euro-Mediterranean Area (PDF). WBA Books. ISBN 978-88-903323-1-9. Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015. Процитовано 28 квітня 2020.(англ.)
- Mantodea. Fauna Europea. [Архівовано 19 вересня 2016 у Wayback Machine.](англ.)