Список військових машин ХКБМ
Харківське конструкторське бюро з машинобудування (ХКБМ) — радянське та українське підприємство, що займалось створенням броньованої техніки та спеціальних машин. Воно розробило такі відомі зразки техніки, як танки серії БТ, Т-34, Т-54, Т-64, БМ «Булат», БМ «Оплот» і БТР-4.
На цій сторінці перелічено моделі військових машин, розроблених ХКБМ та іншими конструкторськими бюро, що ввійшли до його складу. До списку включено серійні зразки, а також проєкти та прототипи, що мають окрему енциклопедичну значущість.
Умовні позначення
ред.Всі зазначені в таблиці заводи та конструкторські бюро змінювали свої назви впродовж історії, тому для уникнення плутанки та забезпечення сортування використано низку умовних позначень:
- Танкове КБ, знане нині як ХКБМ, у різні періоди позначено історичними назвами: ТКГ ХПЗ, КБ Т2К, КБ-24, КБ-35, КБ-190, КБ-520, КБ-60М і ХКБМ, однак збережено коректне сортування. Інші КБ при заводі: КБ-61 — бюро з розробки гусеничних тягачів і спеціальної техніки; КБ-62 — бюро з розробки вогнеметних танків; ХКБД — бюро з двигунобудування.
- ХПЗ (Харківський паровозобудівний завод, він же завод № 183) — для періоду з 1927 до 1941, коли завод перебував у Харкові.
- УВЗ (Уралвагонзавод, він же Уральський танковий завод № 183) — завод у Нижньому Тагілі, утворений 1941 року злиттям Уралвагонзавода та евакуйованого ХПЗ.
- ХЗТМ (Харківський завод транспортного машинобудування, він же завод № 75 або Завод імені Малишева) — відновлений танковий завод у Харкові, що розпочав роботу 1944 року.
Курсивом виділено назви зразків, які не пішли в серію.
Танки
ред.Основні
ред.Фото | Назва | Індекс ГБТУ | Тип | Розробка[к 1] | Випуск[к 2] | Кількість | Розробник | Виробник | Коментар |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Т-12 | маневровий танк | 1928–1930 | — | прототип | ГКБ ГАТ, ТКГ ХПЗ[к 3] | ХПЗ | Перша спроба створення танка на ХПЗ.[1] | ||
Т-24 | маневровий танк | 1930–1931 | 1931 | 25 | КБ Т2К | ХПЗ | Перша власна розробка танкового КБ на ХПЗ.[1] | ||
Т-35 | важкий танк | 1930–1932 | 1933–1939 | 61 | ОКМО , КБ-35 | ХПЗ | Важкий танк, розроблений ОКМО, єдиний у світі серійний танк з 5 баштами.[2] | ||
БТ-2 | легкий танк | 1930–1931 | 1932–1933 | 620 | КБ Т2К, Джон Крісті | ХПЗ | Заснований на проєктах Джона Крісті. Перший танк серії БТ.[2] | ||
БТ-5 | легкий танк | 1932 | 1933–1934 | 1884 | КБ Т2К | ХПЗ | БТ-2 з новою баштою та 45-мм гарматою.[2] | ||
БТ-6 | легкий танк | 1932 | — | прототип | КБ Т2К | ХПЗ | Проєкт танка з великим радіусом дії. | ||
БТ-7 | легкий танк | 1933–1934 | 1934–1939 | 4613 | КБ Т2К / КБ-190 | ХПЗ | БТ-5 зі зварним корпусом і потовщеною бронею.[2] | ||
БТ-7М (БТ-8) | легкий танк | 1936 | 1939–1940 | 788 | КБ-190 | ХПЗ | БТ-7 з дизельним двигуном В-2.[2] | ||
А-20 | легкий танк | 1938–1939 | — | прототип | КБ-24 | ХПЗ | Колісно-гусеничний танк, розвиток серії БТ з новим компонуванням броні.[3] | ||
А-32 | середній танк | 1938–1939 | — | прототип | КБ-24 | ХПЗ | Аналог А-20 на гусеничному шасі з посиленим бронюванням і 76-мм гарматою, основний прототип Т-34.[3] | ||
Т-34 (довоєнний) | середній танк | 1939–1940 | 1940–1941 | 1225
(931 на ХПЗ) |
КБ-520 | ХПЗ, СТЗ | Новітній танк з посиленою бронею та 76-мм гарматою.[2] | ||
Т-34М | середній танк | 1941 | — | проєкт | КБ-520 | — | Проєкт модернізованого Т-34 з торсіонною підвіскою та збільшеною баштою.[4] | ||
Т-44 (А-44) | середній / важкий танк | 1941 | — | проєкт | КБ-520 | — | Проєкт танка з заднім розташуванням основної башти. | ||
Т-34 (воєнний) | середній танк | 1941 | 1941–1944 | 32 642 | КБ-520 евак. | УТЗ, ОЗТМ, УЗТМ, ЧС, ЧКЗ | Спрощений танк, адаптований до серійного виробництва в умовах війни.[к 4] | ||
Т-43 | середній танк | 1942–1943 | — | прототип | КБ-520 евак. | УТЗ | Проєкт модернізованого Т-34 з торсіонною підвіскою та збільшеною баштою.[5] | ||
Т-34-85 | 135 | середній танк | 1943 | 1944–1946 | 23 000+ | КБ-520 евак. | УТЗ, ОЗТМ, ЧС, ЧКЗ | Т-34 з модифікованою баштою від Т-43 та 85-мм гарматою.[6] | |
Т-44 | 136 | середній танк | 1942–1944 | 1944–1947 | 1823 | КБ-520 евак. | ХЗТМ | Розвиток Т-34 з покращеним компонуванням і торсіонною підвіскою.[2] | |
Т-34-100 | середній танк | 1945 | — | прототип | КБ-520 евак. | УТЗ | Т-34 зі 100-мм гарматою. | ||
Т-54 | 419 | середній танк / ОБТ | 1944–1947 | 1947–1955 | 10 670 | КБ-520 евак. | УВЗ, ХЗТМ, ОЗТМ | Розвиток Т-44 з посиленою бронею та 100-мм гарматою, основа майбутніх Т-55 і Т-62.[7] | |
Об'єкт 416 | 416 | середній танк / ПТ САУ | 1947–1953 | — | прототип | КБ-60М | ХЗТМ | Спроба створення бойової машини з екіпажем, повністю розміщеним у башті.[8][9] | |
Об'єкт 430 | 430 | середній танк / ОБТ | 1952–1959 | — | прототип | КБ-60М | ХЗТМ | Спроба створення повністю нового танка, ранній прототип Т-64.[10] | |
Т-64 | 432 | ОБТ | 1959–1963 | 1963–1969 | 1291 | КБ-60М | ХЗТМ | Ранній Т-64 зі 115-мм гарматою,[11] перший серійний танк з АЗ та композитною бронею.[джерело?] | |
Т-64А | 434 | ОБТ | 1963–1967 | ?–1985 | КБ-60М / ХКБМ | ХЗТМ | Варіант Т-64 зі 125-мм гарматою, випускався паралельно з Т-64Б.[12] | ||
Т-74 | 450 | ОБТ | 1972–1976 | — | проєкт | ХКБМ | — | Проєкт танка з повністю ізольованим від екіпажу озброєнням на шасі Т-64.[13] | |
Т-64Б | 447 | ОБТ | 1973–1976 | 1976–1985 | 5400 | ХКБМ | ХЗТМ | Варіант Т-64 з керованим озброєнням та новою системою керування вогнем.[к 5] [14][15] | |
Т-64БВ | 447АВ | ОБТ | 1982–1985 | 1985–1987 | ХКБМ | ХЗТМ | Варіант Т-64Б з динамічним захистом «Контакт-1».[15] | ||
Об'єкт 476
(«Кедр») |
476 | ОБТ | — | прототип | ХКБМ | ХЗТМ | Прототип Т-64 з дизельним двигуном 6ТД. | ||
Об'єкт 490 | 490 | ОБТ | 1977–1991 | — | проєкт | ХКБМ | — | Низка проєктів перспективного танка з нетиповим компонуванням.[16][17] | |
Об'єкт 477
(«Боксер», «Молот», «Нота») |
477 | ОБТ | 1984–2021 | — | прототип | ХКБМ | ХЗТМ | Низка проєктів перспективного танка з ізольованим озброєнням.[18][19] | |
Т-80У | 219АС | ОБТ | (~50 на ХЗТМ) | ЛКЗ, ХКБМ | ОЗТМ , ХЗТМ | Варіант Т-80 з бойовим відділенням, розробленим у ХКБМ. | |||
Т-80УД | 478Б | ОБТ | ХКБМ | ХЗТМ | Варіант Т-80У з дизельним двигуном 6ТД. | ||||
Т-84 «Оплот» | 478ДУ9 | ОБТ | мала серія | ХКБМ | ХЗТМ | Розвиток Т-80УД в незалежній Україні | |||
Т-84-120 «Ятаган» | 478Н1 | ОБТ | — | прототип | ХКБМ | ХЗТМ | Т-84 зі 120-мм гарматою зразка НАТО та автоматом заряджання в забаштовій ніші | ||
Т-64БМ «Булат» | 447АМ1-1 | ОБТ | ХКБМ | ХЗТМ | Глибока модернізація Т-64 | ||||
«Оплот-М» | 478ДУ9-1 | ОБТ | ХКБМ | ХЗТМ | Найсучасніший варіант з родини Т-84 |
Спеціальні танки
ред.Крім лінійних танків бюро створювало танки спеціального призначення: артилерійські та вогнеметні. Розробленням останніх після німецько-радянської війни займався окремий відділ 62 (КБ-62) на заводі. 1962 року його було включено до складу ХКБМ.[20]
Фото | Назва | Індекс ГБТУ | Тип | Розробка[к 6] | Випуск[к 7] | Кількість | Розробник | Виробник | Коментар |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
БТ-7А | артилерійський танк | 1934–1935 | 1936–1937 | 134 | КБ-190 | ХПЗ | Артилерійський варіант БТ-7 з 76-мм гарматою.[2] | ||
ОТ-34-76 | вогнеметний танк | 1941 | 1941–1944 | 1170 | КБ-520 (в евакуації) | УТЗ, ЧС, ОЗТМ | Вогнеметний танк на базі Т-34-76. | ||
ТО-54 | 481 | вогнеметний танк | 1952 | 1955–1959 | 110 | КБ-62 | ХЗТМ | Вогнеметний танк на базі Т-54. | |
ТО-55 | 482 | вогнеметний танк | 1957 | 1961–1973 | 830 | КБ-62 | ХЗТМ, ОЗТМ | Вогнеметний танк на базі Т-55. | |
Об'єкт 483 | 483 | вогнеметний танк | 1957–1959 | 1959 | — | КБ-62 | ХЗТМ | Вогнеметний танк на базі Т-55. |
Гусеничні тягачі та спеціальні машини
ред.Розробленням тягачів і спеціальних машин на заводі займався відділ 61 (КБ-61). 1987 року його було включено до складу ХКБМ.[21]
Тягачі
ред.Фото | Назва | Індекс ГБТУ | Тип | Статус | Розробник | Виробник | Коментар |
---|---|---|---|---|---|---|---|
«Комунар» | трактор, артилерійський тягач | серійний | КБ-61 | ХПЗ | |||
«Комінтерн» | артилерійський тягач | серійний | КБ-61 | ХПЗ | на елементах шасі Т-24 | ||
«Ворошиловець» | артилерійський тягач | серійний | КБ-61 | ХПЗ | на елементах шасі Т-24 | ||
АТ-42 та АТ-45 | артилерійський тягач | прототип | ХКБМ (в евакуації) | УВЗ | на шасі Т-34 | ||
АТ-Т | 401 | артилерійський тягач | серійний | КБ-61 | ХЗТМ | на шасі Т-54 | |
МТ-Т | 429 | транспортер-тягач | серійний | КБ-61 | ХЗТМ | на шасі Т-64 |
Спеціальні машини
ред.Фото | Назва | Індекс ГБТУ | Тип | Статус | Розробник | Виробник | Коментар |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Харків'янка | 404 | антарктичний всюдихід | мала серія | КБ-61, ХАЗ | на базі АТ-Т | ||
БАТ-1 | 405У | шляхопрокладач | серійний | КБ-61 | на базі АТ-Т | ||
БТМ | 409 | траншейна машина | серійний | КБ-61 | на базі АТ-Т | ||
БТМ-3 | 409У | траншейна машина | серійний | КБ-61 | на базі АТ-Т | ||
МДК-2М | 409МУ | машина для риття котлованів | серійний | КБ-61 | на базі АТ-Т | ||
МТУ | 412 | мостовкладач | серійний | КБ-61 | на базі Т-54 | ||
МДК-3 | 453 | машина для риття котлованів | серійний | КБ-61 | на базі МТ-Т | ||
БАТ-2 | 454 | шляхопрокладач | мала серія | КБ-61 | на базі МТ-Т | ||
КГС-25 | самохідний кран | ХКБМ | на базі МТ-Т | ||||
БГ-1 | бульдозер | ХКБМ | на базі МТ-Т | ||||
БРЕМ-84 «Атлет» | 478БП | БРЕМ | мала серія | ХКБМ | ХЗТМ | на шасі Т-84 |
Колісна техніка
ред.Після здобуття Україною незалежності, почало займатись модернізацією колісної техніки, як БТР-60, БТР-70 та БРДМ-2. Накопичений досвід дозволив створити перші власні зразки до початку 2000-х років.[22]
Фото | Назва | Індекс ЦБТУ | Тип | Статус | Розробник | Виробник | Коментар |
---|---|---|---|---|---|---|---|
БТР-3 | бронетранспортер | серійний | ХКБМ | КБТЗ | |||
БТР-4 | бронетранспортер | серійний | ХКБМ | КБТЗ, ЖБТЗ, ХЗТМ | |||
БТР-94 | бронетранспортер | серійний | ХКБМ | ХЗТМ | |||
БТР-4МВ | бронетранспортер | прототип | ХКБМ | ХЗТМ | |||
Дозор-А | бронеавтомобіль | прототип | ХКБМ | ||||
Дозор-Б | бронеавтомобіль | мала серія | ХКБМ |
Вплив на розробки інших заводів
ред.Нижче наведено техніку, що була розроблена іншими заводами та конструкторськими бюро на основі розробок ХКБМ.
- Т-55 — модифікація Т-54, здійснена на Уралвагонзаводі.
- Т-62 — подальший розвиток Т-55, машину розроблено на Уралвагонзаводі.
- Т-72 — спрощений та здешевлений танк на основі Т-64 з двигуном В-46, розроблений на Уралвагонзаводі.
- Т-80 — танк на основі Т-64 з газотурбінним двигуном, розроблений на ленінградському Кіровському заводі.
- Т-80У — танк, що використав корпус Т-80 і бойове відділення ХКБМ.
- Т-64БВ зразка 2017 року, Т-64БМ2 — українські модернізації танків, розроблені та здійснювані ХБТЗ.
- Oncilla — польська ліцензійна копія бронеавтомобіля «Дозор-Б».
Див. також
ред.- Харківський бронетанковий завод — завод, що спеціалізується на ремонті та модернізації техніки, розробник Т-64БВ зр. 2017 і Т-64БМ2
- Харківський тракторний завод — розробник МТ-ЛБ
Примітки
ред.- ↑ Роки розроблення машини
- ↑ Роки серійного виробництва
- ↑ Головне конструкторське бюро Гарматно-артилерійського тресту (Москва), танкова конструкторська група ХПЗ
- ↑ 1941 року завод і КБ-520 евакуювали до Нижнього Тагіла, де відбувались виробництво та модифікація під керівництвом Морозова
- ↑ Також був Т-64Б-1 з новою СКВ, але без керованого озброєння. Виготовлено 4200 Т-64Б і 1200 Т-64Б-1
- ↑ Роки розроблення машини
- ↑ Роки серійного виробництва
- ↑ а б Саєнко, М. В. (2002). Перші українські танки та артилерійські тягачі. Воєнна історія (2). Архів оригіналу за 24 грудня 2024.
- ↑ а б в г д е ж и Танкобудування в Україні. Велика українська енциклопедія (укр.). Архів оригіналу за 21 вересня 2024. Процитовано 5 січня 2025.
- ↑ а б Історична довідка ХКБМ, 2017, с. 6—8.
- ↑ Історична довідка ХКБМ, 2017, с. 8.
- ↑ Історична довідка ХКБМ, 2017, с. 10—12.
- ↑ Історична довідка ХКБМ, 2017, с. 9—10.
- ↑ Історична довідка ХКБМ, 2017, с. 11—12.
- ↑ Чобиток та ін., 2015, с. 6—7.
- ↑ Чобиток та ін., 2015, с. 8—15.
- ↑ Чобиток та ін., 2015, с. 22.
- ↑ Чобиток та ін., 2015, с. 32—35.
- ↑ Чобиток та ін., 2015, с. 49—56, 63—65.
- ↑ «Изделие 450» (Т-74). btvt.info. Архів оригіналу за 13 листопада 2024. Процитовано 5 січня 2025.
- ↑ Чобиток та ін., 2015, с. 57-63.
- ↑ а б Танкобудування в Україні. Велика українська енциклопедія (укр.). Архів оригіналу за 21 вересня 2024. Процитовано 5 січня 2025.
- ↑ Тарасенко, Андрей. Танк Объект 490 «Тополь». btvt.info (російською) . Архів оригіналу за 4 травня 2024. Процитовано 13 серпня 2024.
- ↑ Объект 490А «Бунтарь» и 490А с 152 мм пушкой, ОКР «Боксер». btvt.info. Архів оригіналу за 7 березня 2023. Процитовано 16 серпня 2024.
- ↑ Тарасенко, Андрей. Танки 490 «Бунтарь», 477 «Боксер», «Молот». btvt.info (російською) . Архів оригіналу за 30 травня 2024. Процитовано 13 серпня 2024.
- ↑ Міністерство оборони України взяло під захист секретний танк "Нота". Defense Express (укр.). Архів оригіналу за 13 грудня 2024. Процитовано 5 січня 2025.
- ↑ Історична довідка ХКБМ, 2018, с. 16.
- ↑ Історична довідка ХКБМ, 2017, с. 41—44.
- ↑ Історична довідка ХКБМ, 2017, с. 58—61.
Джерела
ред.- Історична довідка ХКБМ (2017). Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова. Львів: Компанія Імперіал Груп.
- Каталог ХКБМ (2002). Изделия, разработанные ХКБМ. Танки и Бронетранспортёры (рос.).
- Солянкин, А. Г. (2002). Отечественные бронированные машины: XX век (Том 1: 1905–1941) (рос.). Москва: Экспринт. ISBN 5-94038-030-1.
- Солянкин, А. Г. (2005). Отечественные бронированные машины: XX век (Том 2: 1941–1945) (рос.). Москва: Экспринт. ISBN 5-94038-074-3.
- Солянкин, А. Г. (2005). Отечественные бронированные машины: XX век (Том 3: 1946–1965) (рос.). Москва: Экспринт. ISBN 978-597710106-6.