Вікіпедія

Список військових машин ХКБМ

Харківське конструкторське бюро з машинобудування (ХКБМ) — радянське та українське підприємство, що створювало броньовану техніку та спеціальні машини, серед яких танки серії БТ, Т-34, Т-54, Т-64, БМ «Булат», БМ «Оплот» і БТР-4. Список моделей військових машин, розроблених ХКБМ та іншими конструкторськими бюро, що ввійшли до його складу, містить серійні зразки, а також проєкти та прототипи.

Т-64 (спереду) та Т-34-85, знакові машини, розроблені Олександром Морозовим

Умовні позначення

ред.

Заводи та конструкторські бюро (КБ) змінювали свої назви впродовж історії, тому для уникнення плутанки та забезпечення сортування в таблиці використано низку умовних позначень:

  • ХКБМ у різні періоди позначено історичними назвами: ТКГ ХПЗ, КБ Т2К, КБ-24, КБ-35, КБ-190, КБ-520, КБ-60М і ХКБМ, однак їхнє сортування уніфіковане. Інші КБ при заводі:
    • КБ-61 — бюро з розробки гусеничних тягачів і спеціальної техніки;
    • КБ-62 — бюро з розробки вогнеметних танків.
  • ХПЗ (Харківський паровозобудівний завод № 183) — для періоду з 1927 до 1941, коли завод перебував у Харкові.
  • УТЗ (Уральський танковий завод № 183) — завод у Нижньому Тагілі, утворений 1941 року злиттям Уралвагонзавода та евакуйованого ХПЗ.
  • ХЗТМ (Харківський завод транспортного машинобудування, він же завод № 75 або Завод імені Малишева) — відновлений танковий завод у Харкові, що розпочав роботу 1944 року.
  • Для інших заводів, крім зазначених вище, та у випадках, коли назва КБ невідома, наведено лише назву заводу.

Курсивом виділено назви зразків, що залишились проєктами, прототипами або мають невідомий статус.

Гусенична бойова техніка

ред.

Основні типи танків

ред.

Головною спеціалізацією ХКБМ упродовж історії було створення основних типів танків: легких, середніх, важких, основних бойових танків (ОБТ) і деякі інші.

Фото Назва Індекс ГБТУ Тип Розробка[к 1] Випуск[к 2] Кількість[к 3] Розробник Виробник Коментар
  Т-12 маневровий танк 1928–1930 — прототип ГКБ ГАТ, ТКГ ХПЗ[к 4] ХПЗ Перша спроба створення танка на ХПЗ.[1][2]
  Т-24 маневровий танк 1930–1931 1931 25 КБ Т2К ХПЗ Перша власна розробка танкового КБ на ХПЗ.[1][3]
  Т-35 важкий танк 1930–1932 1933–1939 61 ОКМО(інші мови), КБ-35 ХПЗ Важкий танк, розроблений ОКМО, єдиний у світі серійний танк з 5 баштами.[4][5]
  БТ-2 легкий танк 1930–1931 1932–1933 620 КБ Т2К, Джон Крісті ХПЗ Заснований на проєктах Джона Крісті. Перший танк серії БТ.[4][6]
  БТ-5 легкий танк 1932 1933–1934 1884 КБ Т2К ХПЗ БТ-2 з новою баштою та 45-мм гарматою.[4][6]
  БТ-6 легкий танк 1932 — прототип КБ Т2К ХПЗ Проєкт танка з великим радіусом дії.[6]
  БТ-7 легкий танк 1933–1934 1934–1939 4613 КБ Т2К / КБ-190 ХПЗ БТ-5 зі зварним корпусом і потовщеною бронею.[4][6]
  БТ-7М (БТ-8) легкий танк 1936 1939–1940 788 КБ-190 ХПЗ БТ-7 з дизельним двигуном В-2.[4][6]
  А-20 середній танк 1938–1939 — прототип КБ-24 ХПЗ Колісно-гусеничний танк, розвиток серії БТ з новим компонуванням броні.[7][8]
  А-32 середній танк 1938–1939 — прототип КБ-24 ХПЗ Аналог А-20 на гусеничному шасі з посиленим бронюванням і 76-мм гарматою, основний прототип Т-34.[7][8]
  Т-34
(довоєнний випуск) 		середній танк 1939–1940 1940–1941 1225
(931 на ХПЗ) 		КБ-520 ХПЗ, СТЗ Новітній танк з посиленою бронею та 76-мм гарматою.[4][9]
  Т-34М середній танк 1941 — проєкт КБ-520 — Проєкт модернізованого Т-34 з торсіонною підвіскою та збільшеною баштою.[10][8]
  Т-44 (А-44) середній / важкий танк 1941 — проєкт КБ-520 — Проєкт танка з заднім розташуванням основної башти.[11]
  Т-34
(воєнний випуск) 		середній танк 1941 1941–1944 32 642 КБ-520 евак. УТЗ, ОЗТМ, УЗТМ, ЧС, ЧКЗ Спрощений танк, адаптований до серійного виробництва в умовах війни.[к 5] [12]
  Т-43 середній танк 1942–1943 — прототип КБ-520 евак. УТЗ Проєкт модернізованого Т-34 з торсіонною підвіскою та збільшеною баштою.[13][14]
  Т-34-85 135 середній танк 1943 1944–1946 23 000+ КБ-520 евак. УТЗ, ОЗТМ, ЧС, ЧКЗ Т-34 з модифікованою баштою від Т-43 та 85-мм гарматою.[15][12]
  Т-44 136 середній танк 1942–1944 1944–1947 1823 КБ-520 евак. ХЗТМ Розвиток Т-34 з покращеним компонуванням і торсіонною підвіскою.[4][12]
  Т-34-100 середній танк 1945 — прототип КБ-520 евак. УТЗ Т-34 зі 100-мм гарматою.[14]
  Т-54 419 середній танк / ОБТ 1944–1947 1947–1955 10 670 КБ-520 евак. УВЗ, ХЗТМ, ОЗТМ Розвиток Т-44 з посиленою бронею та 100-мм гарматою, основа майбутніх Т-55 і Т-62.[16][17]
  Об'єкт 416 416 середній танк / ПТ САУ 1947–1953 — прототип КБ-60М ХЗТМ Спроба створення бойової машини з екіпажем, повністю розміщеним у башті.[18][19]
  Об'єкт 430 430 середній танк / ОБТ 1952–1959 — прототип КБ-60М ХЗТМ Спроба створення повністю нового танка, ранній прототип Т-64.[20]
  Т-64 432 ОБТ 1959–1963 1963–1969 1291 КБ-60М ХЗТМ Ранній Т-64 зі 115-мм гарматою,[21] перший серійний танк з АЗ та композитною бронею.[22]
  Т-64А 434 ОБТ 1963–1967 1969–1985 ~4600 КБ-60М / ХКБМ ХЗТМ Варіант Т-64 зі 125-мм гарматою, випускався паралельно з Т-64Б.[23][24]
  Т-74 450 ОБТ 1972–1976 — проєкт ХКБМ — Проєкт танка з повністю ізольованим від екіпажу озброєнням на шасі Т-64.[25]
  Т-64Б 447А ОБТ 1973–1976 1976–1985 ~5400 ХКБМ ХЗТМ Варіант Т-64 з керованим озброєнням та новою системою керування вогнем.[к 6] [26][27][28]
  Т-64БВ 447А ОБТ 1982–1985 1985–1987 невідома кількість[к 7] ХКБМ ХЗТМ Варіант Т-64Б з динамічним захистом «Контакт-1».[28]
  Об'єкт 476

(«Кедр»)

476 ОБТ 1974–1979 — прототип ХКБМ ХЗТМ Т-64 з дизельним двигуном 6ТД.[29]
  Об'єкт 478 478 ОБТ 1976–1981 — прототип ХКБМ ХЗТМ Т-80 з дизельним двигуном 6ТД, прототип Т-80УД.[29]
  Об'єкт 490 490 ОБТ 1977–1991 — проєкт ХКБМ — Низка проєктів перспективного танка з нетиповим компонуванням.[30][31]
  Об'єкт 477

(«Боксер», «Молот», «Нота»)

477 ОБТ 1984–2021 — прототип ХКБМ ХЗТМ Низка проєктів перспективного танка з ізольованим озброєнням.[32][33]
  Т-80У 219АС ОБТ 1977–1983 1987–1990-ті кілька сотень
(45 на ХЗТМ) 		ЛКЗ, ХКБМ ОЗТМ(інші мови), ХЗТМ Варіант Т-80 з бойовим відділенням, розробленим у ХКБМ.[34]
  Т-80УД

(СРСР)

478Б ОБТ 1977–1993 1985–1992 кілька сотень[к 8] ХКБМ ХЗТМ Варіант Т-80У з дизельним двигуном 6ТД.[⇨]
  Т-80УД

(Україна)

478БЕ ОБТ 1993–1999 1997–1999 ~175[к 9] ХКБМ ХЗТМ Локалізована версія Т-80УД для Пакистану.[⇨]
  Т-84 «Оплот» 478ДУ9 ОБТ 1993–1999 1997–2003 10 ХКБМ ХЗТМ Розвиток Т-80УД в незалежній Україні.[35]
  Т-84-120 «Ятаган» 478Н1 ОБТ 1999 — прототип ХКБМ ХЗТМ Т-84 зі 120-мм гарматою зразка НАТО та автоматом заряджання в забаштовій ніші.[36]
  Т-64БМ «Булат» 447АМ1 модернізація 1999–2004 2005–? ~100 ХКБМ ХЗТМ Глибока модернізація Т-64.[37]
  Оплот-М 478ДУ9-1 ОБТ 2008 2014–2018 50+ ХКБМ ХЗТМ Найсучасніший варіант з родини Т-84.[38]
  Т-64Б1М ХЗТМ модернізація 2013–2014 2014–2016 ~50 ХКБМ ХЗТМ Модернізація Т-64Б1 для ДР Конго з ДЗ «Ніж».[39]
  Т-64 «Краб» модернізація 2019–2020+ — проєкт ХКБМ — Дослідно-конструкторська робота з модернізації Т-64.[40]

Крім того, КБ розробило низку менш важливих проєктів модернізації для Т-54, Т-55 (Т-55АГМ / Tifon II), Т-62, Т-64 та Т-72 (Т-72-120, Т-72АГ/АМГ/УМГ), M60 (M60A3-84) тощо, що могли б здійснюватись на танкоремонтних заводах.[41][42][43]

Спеціальні танки та інші ББМ

ред.

Крім лінійних танків бюро створювало танки спеціального призначення: артилерійські(інші мови), вогнеметні та командирські. Розробленням других після німецько-радянської війни займався окремий відділ 62 (КБ-62) на заводі. 1962 року його було включено до складу ХКБМ.[44] Також бюро створило низку дослідних бойових машин піхоти (БМП).

Фото Назва Індекс ГБТУ Тип Розробка[к 10] Випуск[к 11] Кількість Розробник Виробник Коментар
  БТ-7А артилерійський танк 1934–1935 1936–1937 134 КБ-190 ХПЗ Артилерійський варіант БТ-7 з 76-мм гарматою.[4][45]
  ОТ-34-76 вогнеметний танк 1941 1941–1944 1170 КБ-520 евак. УТЗ, ЧС, ОЗТМ Вогнеметний танк на базі Т-34-76.[46]
  ТО-54(інші мови) 481 вогнеметний танк 1952 1955–1959 110 КБ-62 ХЗТМ Вогнеметний танк на базі Т-54.[47]
  ТО-55(інші мови) 482 вогнеметний танк 1957 1961–1973 830 КБ-62 ХЗТМ, ОЗТМ Вогнеметний танк на базі Т-55.[47]
  Об'єкт 483 483 вогнеметний танк 1957–1959 1959 — КБ-62 ХЗТМ Вогнеметний танк на базі Т-55.[47]
  Т-64АК 446 командирський танк разом з Т-64А разом з Т-64А 780 ХКБМ ХЗТМ Т-64Б з додатковим комунікаційним і навігаційним обладнанням.[23][48]
  Т-64БК 446Б командирський танк разом з Т-64Б разом з Т-64Б 57 ХКБМ ХЗТМ Т-64Б з додатковим комунікаційним і навігаційним обладнанням.[49][50]
  БМТ-72 бойова машина піхоти невідомо — прототип ХКБМ — Т-72 з силовим відділенням від Т-84 та десантним відділенням на 5 осіб.[51]
  БТМП-84 бойова машина піхоти невідомо — прототип ХКБМ — Т-84 з десантним відділенням на 5 осіб.[52]
  БМП-У бойова машина піхоти 2018–? — проєкт ХКБМ — Проєкт машини для заміни БМП-1 та БМП-2.[53]

Гусеничні тягачі та спеціальні машини

ред.

Розробленням артилерійських тягачів і спеціальних машин на заводі займався відділ 61 (КБ-61). 1987 року його було включено до складу ХКБМ.[54]

Тягачі

ред.
Фото Назва Індекс ГБТУ Тип Розробка[к 12] Випуск[к 13] Кількість Розробник Виробник Коментар
  «Комунар»(інші мови) трактор, тягач 1924 1924–1931 ~3700 ХПЗ ХПЗ Трактор і тягач на основі німецького Hanomag, який надав КБ досвід для створення танків.[55]
  «Комінтерн» артилерійський тягач 1931–1933 1934–1940 1798 ХПЗ ХПЗ На елементах шасі Т-24.[56]
  «Ворошиловець» артилерійський тягач 1935–1938 1939–1942 1123 ХПЗ ХПЗ, СТЗ На елементах шасі Т-24.[57]
  АТ-42 та АТ-45 артилерійський тягач під час НРВ 1944 дослідна
партія 		ХПЗ евак. УТЗ Спроби створення тягачів на шасі Т-34.[54]
  АТ-Т 401 транспортер-тягач кінець 1940-х 1950–1979 масовий випуск КБ-61 ХЗТМ Багатоцільовий тягач на шасі Т-54.[4]
  МТ-Т «Еней» 429АМ транспортер-тягач сер. 1960-х – 1979 1979–1991 масовий випуск КБ-61 ХЗТМ Багатоцільовий тягач на шасі Т-64.[58]

Спеціальні машини

ред.

На основі АТ-Т, МТ-Т та інших було створено низку спеціальних машин.[59][58][54]

Фото Назва Індекс ГБТУ Тип Статус Розробник Коментар
  Харків'янка 404 всюдихід мала серія КБ-61, ХАЗ на базі АТ-Т
  БАТ-1 405У шляхопрокладач серійний КБ-61 на базі АТ-Т
  БТМ(інші мови) 409 траншейна машина серійний КБ-61 на базі АТ-Т
  БТМ-3 409У траншейна машина серійний КБ-61 на базі АТ-Т
  МДК-2М 409МУ машина для риття котлованів серійний КБ-61 на базі АТ-Т
  МТУ 412 мостовкладач серійний КБ-61 на базі Т-54
  МДК-3 453 машина для риття котлованів серійний КБ-61 на базі МТ-Т
  БАТ-2 454 шляхопрокладач мала серія КБ-61 на базі МТ-Т
  БРЕМ-84 «Атлет» 478БП БРЕМ мала серія ХКБМ на шасі Т-84

Колісна техніка

ред.

Після здобуття Україною незалежності конструкторське бюро почало займатись модернізацією колісної техніки, як БТР-60, БТР-70 та БРДМ-2. Накопичений досвід дозволив створити перші власні зразки до початку 2000-х років.[60]

Фото Назва Тип Розробка[к 14] Випуск[к 15] Кількість Розробник Виробник Коментар
  БТР-3 бронетранспортер з 2000 ~2006–2021+ кілька сотень ХКБМ КБТЗ Серія бронетранспортерів на базі БТР-80.[60][61][62]
  Дозор-А автомобіль 2001–? — прототип ХКБМ — Неброньований багатоцільовий автомобіль.[63]
  Дозор-Б бронеавтомобіль 2001–2015 2016 мала серія ХКБМ ЛБТЗ Броньований багатоцільовий автомобіль.[64][63]
  БТР-4 бронетранспортер з 2003 ~2011–2023+ кілька сотень ХКБМ ХКБМ, КБТЗ, ЖБТЗ Серія бронетранспортерів нової розробки.[65][66] [⇨]
  БММ-4С БММ ~2011 невідомо невідомо ХКБМ невідомо Броньована медична машина на базі БТР-4.[66]
  БРЕМ-4 БРЕМ ~2011 невідомо невідомо ХКБМ невідомо БРЕМ на базі БТР-4.[66]
  Верба РСЗВ 2015–2019 2019–? невідомо ХКБМ невідомо Модернізована версія БМ-21 «Град» на шасі КрАЗ-6322.[67][68]
  Грім-2

(шасі)

важке колісне шасі з 2013 невідомо невідомо ХКБМ невідомо ХКБМ проводило розроблення шасі на замовлення КБ «Південне».[69][70]
  БТР-4МВ бронетранспортер ~2017 — прототип ХКБМ — Модифікований варіант БТР-4.[71]

Вплив на розробки інших виробників

ред.

Нижче наведено техніку, що була розроблена іншими заводами та конструкторськими бюро на основі розробок ХКБМ.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Роки розроблення машини
  2. ↑ Роки серійного виробництва
  3. ↑ Кількість серійних машин. Позначка «прототип» означає, що виготовлено від однієї до кількох десятків дієздатних машин, які не можна назвати серійними; «проєкт» — не виготовлено жодної дієздатної машини.
  4. ↑ Головне конструкторське бюро Гарматно-артилерійського тресту (Москва), танкова конструкторська група ХПЗ
  5. ↑ 1941 року завод і КБ-520 евакуювали до Нижнього Тагіла, де відбувались виробництво та модифікація під керівництвом Морозова
  6. ↑ Також був Т-64Б-1 з новою СКВ, але без керованого озброєння. Виготовлено 4200 Т-64Б і 1200 Т-64Б-1
  7. ↑ Джерела не наводять чисел, але рахунок іде на сотні. Частину Т-64Б/Б1 в ході ремонту доводили до рівня Т-64БВ/БВ1. За даними ДЗЗСЄ танків цієї моделі було 159, тоді як The Military Balance 2015 наводить 700 БВ та БМ лише для України.
  8. ↑ За часів СРСР виготовлено 300—700 за різними джерелами, також понад 150 нових машин виготовлено в незалежній Україні впродовж 1997–1999
  9. ↑ Всього поставлено 320 машин, з яких частина є модернізованими Т-80УД радянського випуску.
  10. ↑ Роки розроблення машини
  11. ↑ Роки серійного виробництва
  12. ↑ Роки розроблення машини
  13. ↑ Роки серійного виробництва
  14. ↑ Роки розроблення машини
  15. ↑ Роки серійного виробництва
  1. ↑ а б Саєнко, М. В. (2002). Перші українські танки та артилерійські тягачі. Воєнна історія (2). Архів оригіналу за 24 грудня 2024.
  2. ↑ Солянкин, 2002, с. 131—132.
  3. ↑ Солянкин, 2002, с. 122—123.
  4. ↑ а б в г д е ж и к Танкобудування в Україні. Велика українська енциклопедія (укр.). Архів оригіналу за 21 вересня 2024. Процитовано 5 січня 2025.
  5. ↑ Солянкин, 2002, с. 156—159.
  6. ↑ а б в г д Солянкин, 2002, с. 76—86, 98—109.
  7. ↑ а б Історична довідка ХКБМ, 2017, с. 6—8.
  8. ↑ а б в Солянкин, 2002, с. 142—150.
  9. ↑ Солянкин, 2002, с. 129—131.
  10. ↑ Історична довідка ХКБМ, 2017, с. 8.
  11. ↑ Солянкин, 2002, с. 176—179.
  12. ↑ а б в Солянкин, 2005, с. 155—176.
  13. ↑ Історична довідка ХКБМ, 2017, с. 10—12.
  14. ↑ а б Солянкин, 2005, с. 180—202.
  15. ↑ Історична довідка ХКБМ, 2017, с. 9—10.
  16. ↑ Історична довідка ХКБМ, 2017, с. 11—12.
  17. ↑ Солянкин, 2010, с. 230—244.
  18. ↑ Чобиток та ін., 2015, с. 6—7.
  19. ↑ Чобиток та ін., 2015, с. 8—15.
  20. ↑ Чобиток та ін., 2015, с. 22.
  21. ↑ Чобиток та ін., 2015, с. 32—35.
  22. ↑ Zaloga, Steven J. (1992). T-64 and T-80. Hong Kong: Concord Publications. с. 2—4. ISBN 962-3610319.
  23. ↑ а б Zaloga, 2015, с. 22—31.
  24. ↑ Чобиток та ін., 2015, с. 49—56, 63—65.
  25. ↑ «Изделие 450» (Т-74). btvt.info. Архів оригіналу за 13 листопада 2024. Процитовано 5 січня 2025.
  26. ↑ Zaloga, 2015, с. 32—35.
  27. ↑ Чобиток та ін., 2015, с. 57-63.
  28. ↑ а б Танкобудування в Україні. Велика українська енциклопедія (укр.). Архів оригіналу за 21 вересня 2024. Процитовано 5 січня 2025.
  29. ↑ а б Чобиток та ін., 2015, с. 79—80.
  30. ↑ Тарасенко, Андрей. Танк Объект 490 «Тополь». btvt.info (російською) . Архів оригіналу за 4 травня 2024. Процитовано 13 серпня 2024.
  31. ↑ Объект 490А «Бунтарь» и 490А с 152 мм пушкой, ОКР «Боксер». btvt.info. Архів оригіналу за 7 березня 2023. Процитовано 16 серпня 2024.
  32. ↑ Тарасенко, Андрей. Танки 490 «Бунтарь», 477 «Боксер», «Молот». btvt.info (російською) . Архів оригіналу за 30 травня 2024. Процитовано 13 серпня 2024.
  33. ↑ Міністерство оборони України взяло під захист секретний танк "Нота". Defense Express (укр.). Архів оригіналу за 13 грудня 2024. Процитовано 5 січня 2025.
  34. ↑ Zaloga, 2009, с. 19—25.
  35. ↑ Zaloga, 2009, с. 38—43.
  36. ↑ Шумилин, С. Э. (2010). Танк Т-84. Наука и техника (11).
  37. ↑ Харук, Андрій (2021). Т-64БМ БУЛАТ. Енциклопедія історії України. Процитовано 9 січня 2025.
  38. ↑ До параду готовий: «Завод імені Малишева» виготовив новий «Оплот-2М». Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 14 листопада 2024. Процитовано 9 січня 2025.
  39. ↑ Oryx (14 червня 2021). Welcome To The Jungle: Ukrainian T-64B1M Tanks In DR Congo. Архів оригіналу за 3 грудня 2024.
  40. ↑ Неквапна хода «Краба». Мілітарний. Чесні новини про армію, війну та оборону. (укр.). Архів оригіналу за 15 листопада 2024. Процитовано 9 січня 2025.
  41. ↑ Історична довідка ХКБМ, 2017, с. 53—56.
  42. ↑ Танковий десант в Марокко. Мілітарний (укр.). 23 січня 2012. Процитовано 25 липня 2024.
  43. ↑ Україна запропонувала Бразилії варіант модернізації танку M60. Мілітарний (укр.). Процитовано 25 липня 2024.
  44. ↑ Історична довідка ХКБМ, 2018, с. 16.
  45. ↑ Солянкин, 2002, с. 83.
  46. ↑ Солянкин, 2005, с. 381—383.
  47. ↑ а б в Солянкин, 2010, с. 421—430.
  48. ↑ Чобиток та ін., 2015, с. 56.
  49. ↑ Чобиток та ін., 2015, с. 65.
  50. ↑ Суворов, Сергей (2001). Танк Т-64. с. 54.(рос.)
  51. ↑ БМТ-72 | MorozovKMDB. morozov.com.ua (ua) . Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 10 січня 2025.
  52. ↑ БТМП-84 | MorozovKMDB. morozov.com.ua. Архів оригіналу за 11 травня 2021.
  53. ↑ Розробник розказав які характеристики хоче реалізувати у БМП-У. Мілітарний. Чесні новини про армію, війну та оборону. (укр.). Архів оригіналу за 13 листопада 2024. Процитовано 10 січня 2025.
  54. ↑ а б в Історична довідка ХКБМ, 2017, с. 41—44.
  55. ↑ Сергеев П. Н. (2004). Гусеничные тягачи Красной армии. Часть 1. с. 18–21
  56. ↑ Сергеев П. Н. (2004). Гусеничные тягачи Красной армии. Часть 1. с. 43–52
  57. ↑ Сергеев П. Н. (2004). Гусеничные тягачи Красной армии. Часть 3. с. 20–29
  58. ↑ а б Чобиток та ін., 2015, с. 82—84.
  59. ↑ Танкобудування в Україні. Велика українська енциклопедія (укр.). Архів оригіналу за 21 вересня 2024. Процитовано 5 січня 2025.
  60. ↑ а б Історична довідка ХКБМ, 2017, с. 58—61.
  61. ↑ Київський бронетанковий плацдарм. old.defence-ua.com. Архів оригіналу за 3 грудня 2024. Процитовано 10 січня 2025.
  62. ↑ Історична довідка ХКБМ, 2017, с. 58—62.
  63. ↑ а б Історична довідка ХКБМ, 2017, с. 69—70.
  64. ↑ ЗАМІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ «ДОЗОР-Б» У 2018-2019 РОКАХ МІНОБОРОНИ В РАМКАХ ДОЗ ЗАКУПАЛО ПОЛЬСЬКІ 4Х4 ONCILLA (ВІДЕО). old.defence-ua.com. Архів оригіналу за 10 січня 2025. Процитовано 10 січня 2025.
  65. ↑ Виробництво БТР-4 продовжується - Армія TV. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 13 листопада 2024. Процитовано 10 січня 2025.
  66. ↑ а б в Історична довідка ХКБМ, 2017, с. 62—69.
  67. ↑ «Укроборонпром» вдруге звітує про прийняття на озброєння РСЗВ «Верба». Мілітарний. Чесні новини про армію, війну та оборону. (укр.). Архів оригіналу за 13 листопада 2024. Процитовано 10 січня 2025.
  68. ↑ До Дня ракетних військ та артилерії було продемонстровано РСЗВ "Верба" та транспортно-заряджаючу машину до неї. Мілітарний (укр.). 3 листопада 2017. Процитовано 25 липня 2024.
  69. ↑ Важке колісне шасі для Збройних сил України. Мілітарний (укр.). Процитовано 25 липня 2024.
  70. ↑ Важке колісне шасі ХКБМ. Мілітарний (укр.). Процитовано 25 липня 2024.
  71. ↑ Хроніка боїв БТР-4МВ1 у ході звільнення Харківщини. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 13 листопада 2024. Процитовано 10 січня 2025.

Джерела

ред.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Список_військових_машин_ХКБМ&oldid=44386079