Список населених пунктів Зони відчуження (Україна)
стаття-список у проєкті Вікімедіа
Список населених пунктів зони відчуження перелічує населені пункти, покинуті внаслідок аварії на ЧАЕС.
Населені пункти, де проживають самосели
10,21 Населений пункт розташований у межах 10-кілометрової зони відчуження[1]
Мапа
ред.Позначки
ред.– Чорнобильська атомна електростанція (ЧАЕС).
– населений пункт, який було ліквідовано до аварії для будівництва ЧАЕС або приєднано до Прип'яті.
Список
ред.Назва | Координати | Сільська рада | Відстань від станції | Населення | Евакуація | Короткі відомості | |||
Житомирська область | |||||||||
Лугинський район | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
с. Мощаниця | 51°12′56″ пн. ш. 28°29′21″ сх. д. / 51.21556° пн. ш. 28.48917° сх. д. | Липниківська сільрада | 114 | 150 (1993) | с. Садки | Розташовувалося на берегах річки Мощаниця, знаходився ставок, за селом починається ліс. | |||
Народицький район | |||||||||
с. Великі Кліщі | 51°04′04″ пн. ш. 29°10′31″ сх. д. / 51.06778° пн. ш. 29.17528° сх. д. | Великокліщівська сільрада | 73.89 | 850 (1981) | с. Лисівка | У селі є середня школа, клуб, сільська і шкільна бібліотеки, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку. Було центром сільської ради. | |||
с. Довгий Ліс | 51°23′52″ пн. ш. 29°16′44″ сх. д. / 51.39778° пн. ш. 29.27889° сх. д. | Довголіська сільрада | 57,2 | 160 (1981) | У селі розташовувалася бригада колгоспу з центром в Народичах, у землекористуванні знаходилося 1499 га угідь, з них під лісом — 760, орних земель — 360 га. У 8-річній школі навчалося 84 учні, працювало 10 вчителів. Існував клуб, бібліотека з більш як 11000 примірників, магазин, медичний пункт. Було центром сільської ради. | ||||
с. Звіздаль | 51°10′28″ пн. ш. 29°14′38″ сх. д. / 51.17444° пн. ш. 29.24389° сх. д. | Малокліщівська сільрада | 64.38 | 360 (1981) | с. Приворіття | У 1923—54 та 1985—90 роках — адміністративний центр Звіздальської сільської ради Базарського і Народицького районів. | |||
с. Малинка | 51°00′29″ пн. ш. 29°10′39″ сх. д. / 51.00806° пн. ш. 29.17750° сх. д. | Калинівська сільрада | 77.24 | 30 (1981) | с. Долинівка | ||||
с. Малі Кліщі | 51°07′20″ пн. ш. 29°10′04″ сх. д. / 51.12222° пн. ш. 29.16778° сх. д. | Малокліщівська сільрада | 71.59 | 430 (1981) | с. Краснобірка | В селі діяли клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку та магазин. Було центром сільської ради. | |||
с. Малі Міньки | 51°08′22″ пн. ш. 29°15′52″ сх. д. / 51.13944° пн. ш. 29.26444° сх. д. | Малокліщівська сільрада | 64.65 | 230 (1980) | с. Облітки | У селі — восьмирічна школа, бібліотека,медпункт, магазин, поштове відділення, ветеринарний пункт. Було центром сільської ради. | |||
с. Мар'янівка | 51°19′40″ пн. ш. 29°05′03″ сх. д. / 51.32778° пн. ш. 29.08417° сх. д. | Норинцівська сільрада | 71.10 | 100 (1981) | Село розташоване на березі річки Грезля. Через Мар'янівку проходить автошлях Р 02, відстань до Овруча — 16 км. | ||||
с. Мотилі | 51°26′21″ пн. ш. 29°16′18″ сх. д. / 51.43917° пн. ш. 29.27167° сх. д. | Довголіська сільрада | 57,8 | 80 (1981) | |||||
с. Нове Шарне | 51°13′48″ пн. ш. 29°11′11″ сх. д. / 51.23000° пн. ш. 29.18639° сх. д. | Христинівська сільрада | 65,5 | 370 (1981) | |||||
с. Омельники | 51°23′27″ пн. ш. 29°14′35″ сх. д. / 51.39083° пн. ш. 29.24306° сх. д. | Довголіська сільрада | 59,4 | 60 (1981) | |||||
с. Перемога | 51°07′38″ пн. ш. 29°11′39″ сх. д. / 51.12722° пн. ш. 29.19417° сх. д. | Малокліщівська сільрада | 69.68 | 80 (1981) | |||||
с. Поліське | 51°5′14″ пн. ш. 29°12′14″ сх. д. / 51.08722° пн. ш. 29.20389° сх. д. | Великокліщівська сільрада | 71.08 | 150 (1981) | |||||
с. Роги | 51°04′20″ пн. ш. 29°05′56″ сх. д. / 51.07222° пн. ш. 29.09889° сх. д. | Любарська сільрада | 78.37 | 80 (1981) | |||||
с. Рудня-Осошня | 51°09′07″ пн. ш. 29°20′54″ сх. д. / 51.15194° пн. ш. 29.34833° сх. д. | Малокліщівська сільрада | 58.78 | 300 (1981) | с. Потіївка | ||||
с. Северівка | 51°06′16″ пн. ш. 29°04′17″ сх. д. / 51.10444° пн. ш. 29.07139° сх. д. | Любарська сільрада | 78.55 | 80 (1981) | с. Нові Озеряни | ||||
с. Слобода | 51°01′21″ пн. ш. 29°09′28″ сх. д. / 51.02250° пн. ш. 29.15778° сх. д. | Калинівська сільрада | 77.52 | 70 (1981) | с. Долинівка | У 1925—54 роках — адміністративний центр Слобідської (Слободо-Віслоцької) сільської ради Базарського району. | |||
с. Старе Шарне | 51°12′59″ пн. ш. 29°08′41″ сх. д. / 51.21639° пн. ш. 29.14472° сх. д. | Розсохівська сільрада | 69.37 | 570 (1981) | с. Березова Гать | ||||
с. Хрипля | 51°06′17″ пн. ш. 29°14′37″ сх. д. / 51.10472° пн. ш. 29.24361° сх. д. | Малокліщівська сільрада | 67.71 | 80 (1981) | |||||
с. Шишелівка | 51°08′39″ пн. ш. 29°14′02″ сх. д. / 51.14417° пн. ш. 29.23389° сх. д. | Малокліщівська сільрада | 66.36 | 160 (1981) | |||||
Овруцький район | |||||||||
с. Борутине | 51°36′59″ пн. ш. 29°08′25″ сх. д. / 51.61639° пн. ш. 29.14028° сх. д. | Руднянська сільрада | 71.23 | 170 (1981) | смт. Олександрівка, с. Королівка | У 1981 році існували початкова чотирирічна школа, магазин та клуб, на початку 1990-х років у селі було 60 дворів. | |||
с. Будолюбівка | 51°21′42″ пн. ш. 29°07′26″ сх. д. / 51.36167° пн. ш. 29.12389° сх. д. | Переїздівська сільрада | 68.04 | 90 (1981) | У 1923—60 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради. | ||||
с. Грязеве | 51°28′16″ пн. ш. 29°08′07″ сх. д. / 51.47111° пн. ш. 29.13528° сх. д. | Переїздівська сільрада | 67.69 | 70 (1981) | |||||
с. Делета | 51°37′43″ пн. ш. 28°14′37″ сх. д. / 51.62861° пн. ш. 28.24361° сх. д. | Бігунська сільрада | 131.58 | 260 (1981) | У центрі села знаходиться братська могила жертв нацизму. Кількість похованих невідома. | ||||
с. Деревці | 51°22′26″ пн. ш. 29°10′56″ сх. д. / 51.37389° пн. ш. 29.18222° сх. д. | Переїздівська сільрада | 63.92 | 40 (1981) | |||||
с. Деркачі | 51°24′20″ пн. ш. 29°02′35″ сх. д. / 51.40556° пн. ш. 29.04306° сх. д. | Липськороманівська сільрада | 73,1 | 120 (1981) | |||||
с. Жолудівка | 51°28′07″ пн. ш. 29°14′22″ сх. д. / 51.46861° пн. ш. 29.23944° сх. д. | Переїздівська сільрада | 60.48 | 80 (1981) | У 1960-х перейменоване — стара назва Жолонь Ситівка. Через колишнє село протікає річка Жолонька. | ||||
с. Журба | 51°24′11″ пн. ш. 29°7′11″ сх. д. / 51.40306° пн. ш. 29.11972° сх. д. | Журбівська сільрада | 67,9 | 170 (1981) | Діяли школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку. У селі була дерев'яна церква Св. Пантелеймона, споруджена у 1900-х рр. | ||||
с. Колесники | 51°23′54″ пн. ш. 29°00′28″ сх. д. / 51.39833° пн. ш. 29.00778° сх. д. | Колесниківська сільрада | 76.02 | 80 (1981) | с. Зеремля | Було центром сільської ради. | |||
с. Липські Романи | 51°24′58″ пн. ш. 29°02′59″ сх. д. / 51.41611° пн. ш. 29.04972° сх. д. | Липськороманівська сільрада | 72,7 | 150 (1986) | Діяли школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт. Було центром сільської ради. | ||||
с. Людвинівка | 51°30′35″ пн. ш. 29°03′18″ сх. д. / 51.50972° пн. ш. 29.05500° сх. д. | Руднянська сільрада | 73.85 | 160 (1981) | Було центром сільської ради. | ||||
с. Маленівка | 51°24′57″ пн. ш. 29°06′49″ сх. д. / 51.41583° пн. ш. 29.11361° сх. д. | Переїздівська сільрада | 68.7 | 60 (1981) | |||||
с. Олександри | 51°24′37″ пн. ш. 28°57′18″ сх. д. / 51.41028° пн. ш. 28.95500° сх. д. | Гладковицька сільрада | 79.71 | 90 (1981) | с. Бровки Перші | ||||
с. Переїзд | 51°22′37″ пн. ш. 29°09′00″ сх. д. / 51.37694° пн. ш. 29.15000° сх. д. | Переїздівська сільрада | 66.15 | 160 (1981) | Було центром сільської ради. | ||||
с. Підчашшя | 51°26′15″ пн. ш. 29°14′15″ сх. д. / 51.43750° пн. ш. 29.23750° сх. д. | Переїздівська сільрада | 60.23 | 30 (1981) | У лісі біля Підчашшя бере свій початок річка Радча. | ||||
с. Піхоцьке | 51°32′01″ пн. ш. 28°56′50″ сх. д. / 51.53361° пн. ш. 28.94722° сх. д. | Руднянська сільрада | 81.69 | 160 (1981) | Село розташоване за 24 км на північ-північний схід від райцентру, за 2,6 км (по прямій) від центру сільради. | ||||
с. Сидори | 51°23′13″ пн. ш. 29°02′30″ сх. д. / 51.38694° пн. ш. 29.04167° сх. д. | Колесниківська сільрада | 73.67 | 70 (1981) | с. Зеремля | ||||
с. Ситівка | 51°27′59″ пн. ш. 29°10′47″ сх. д. / 51.46639° пн. ш. 29.17972° сх. д. | Переїздівська сільрада | 64.56 | 70 (1981) | У 1923—54 роках — адміністративний центр колишньої Ситівської сільської ради Овруцького району. Через колишнє село протікає річка Ситівка. | ||||
с. Солотине | 51°33′57″ пн. ш. 29°09′38″ сх. д. / 51.56583° пн. ш. 29.16056° сх. д. | Виступовицька сільрада | 68.13 | 20 (1981) | с. Королівка | ||||
с. Соснівка | 51°23′3″ пн. ш. 29°10′47″ сх. д. / 51.38417° пн. ш. 29.17972° сх. д. | Переїздівська сільрада | 64.06 | 70 (1981) | с. Білилівка | ||||
с. Степки | 51°25′09″ пн. ш. 29°08′53″ сх. д. / 51.41917° пн. ш. 29.14806° сх. д. | Переїздівська сільрада | 66.32 | 180 (1981) | На північному сході від села бере початок річка Лозниця. | ||||
с. Стовпичне | 51°22′48″ пн. ш. 29°0′36″ сх. д. / 51.38000° пн. ш. 29.01000° сх. д. | Колесниківська сільрада | 75.89 | 90 (1981) | |||||
Київська область | |||||||||
Поліський район | |||||||||
с. Бобер | 51°09′12″ пн. ш. 29°31′44″ сх. д. / 51.15333° пн. ш. 29.52889° сх. д. | Боберська сільрада | 47,2 | 935 | с. Середівка | У селі розміщувалась центральна садиба колгоспу імені Калініна, при селі діяли маслозавод, восьмирічна школа, бібліотека, 2 клуби[2]. | |||
с. Бовище | 51°20′35″ пн. ш. 29°45′31″ сх. д. / 51.34306° пн. ш. 29.75861° сх. д. | Луб'янська сільрада | 23,67 | 230 | с. Хоцьки | Село в усі часи мало вигляд однієї, витягнутої на 2 км вздовж лісу, вулиці. | |||
с. Буда-Варовичі | 51°19′22″ пн. ш. 29°29′09″ сх. д. / 51.32278° пн. ш. 29.48583° сх. д. | Буда-Варовицька сільрада | 41,6 | 794 (1971) | с. Стовп'яги | Восьмирічна школа, будинок культури, клуб, бібліотека. | |||
с. Варовичі | 51°17′21″ пн. ш. 29°33′5″ сх. д. / 51.28917° пн. ш. 29.55139° сх. д. | Варовицька сільрада | 39,6 | 1198 | с. Плесецьке[3] Васильківський район Київська область |
Згадується з 1543 року. На момент аварії при селі діяли середня школа, лікарня, будинок культури та 2 бібліотеки[4]. | |||
с. Весняне | 51°18′32″ пн. ш. 29°38′17″ сх. д. / 51.30889° пн. ш. 29.63806° сх. д. | Веснянська сільрада | 32,69 | ≈390 | Складалося з головної поздовжньої та 2 бічних вулиць, з'єднаних між собою 2 вулицями.
Було центром Веснянської сільської ради. | ||||
смт. Вільча | 51°21′35″ пн. ш. 29°25′53″ сх. д. / 51.35972° пн. ш. 29.43139° сх. д. | Вільчанська селищна рада | 46,1 | ≈ 3000 | смт. Вільча Вовчанського р-на Харківської обл. | Початкова та середня школа, 2 клуби, 3 бібліотеки, лікарня. | |||
с. Вільшанка | 51°18′59″ пн. ш. 29°42′5″ сх. д. / 51.31639° пн. ш. 29.70139° сх. д. | Луб'янська сільрада | 29,08 | ≈260 | Село в усі часи мало вигляд однієї довгої вулиці, витягнутої на 1 км вздовж річки Ілля. Село підпорядковувалося Луб'янській сільській раді. | ||||
с. Військове | 51°5′9″ пн. ш. 29°28′30″ сх. д. / 51.08583° пн. ш. 29.47500° сх. д. | Шкнівська сільрада | 55.25 | 76 (1989) | Займало площу 5 км², знаходилося на висоті 173 м над рівнем моря. | ||||
с. Войкове | 51°02′31″ пн. ш. 29°30′56″ сх. д. / 51.04194° пн. ш. 29.51556° сх. д. | Залишанська сільрада | 56.19 | <100 | Напередодні аварії на ЧАЕС у селі налічувалося 15 дворів. Село складалося з єдиної вулиці. | ||||
с. Володимирівка | 51°13′44″ пн. ш. 29°18′16″ сх. д. / 51.22889° пн. ш. 29.30444° сх. д. | Тарасівська сільрада | 58,2 | 280 | с. Рови | Тут розташовувалася центральна садиба колгоспу «Зоря комунізму». | |||
с. Грезля | 51°15′18″ пн. ш. 29°26′40″ сх. д. / 51.25500° пн. ш. 29.44444° сх. д. | Поліська селищна рада | 47.7 | 550 (1981) | с. Сезенків, м. Переяслав | Розташоване на річці Грезля, неподалік від місця впадіння в Уж. | |||
с. Денисовичі | 51°29′09″ пн. ш. 29°42′18″ сх. д. / 51.48583° пн. ш. 29.70500° сх. д. | Денисовицька сільрада | 28,73 | ≈530 | с. Трубівщина, с. Ничипорівка | Денисовичі - село, центр сільської Ради, розташоване за 47 км від районного центру і за 15 км від залізничної станції Товстий Ліс.У Денисовичах знаходиться відділок радгоспу «Хабне» та лісгосп. У селі - восьмирічна школа, клуб, бібліотека. | |||
с. Діброва | 51°17′03″ пн. ш. 29°40′47″ сх. д. / 51.28417° пн. ш. 29.67972° сх. д. | Дібровська сільрада | 29,74 | ≈ 1 500 | с. Корніївка | У селі є середня школа, клуб, бібліотека, лікарня, цегельний завод, центральна садиба колгоспу ім. Куйбишева. | |||
с. Жовтневе | 51°12′15″ пн. ш. 29°19′51″ сх. д. / 51.20417° пн. ш. 29.33083° сх. д. | Жовтнева сільрада | 57,1 | ≈ 500 | с. Мазінки | У селі є восьмирічна школа, клуб, бібліотека, бригада колгоспу «Зоря комунізму». | |||
с. Кливини | 51°21′18″ пн. ш. 29°37′32″ сх. д. / 51.35500° пн. ш. 29.62556° сх. д. | Кливинська сільрада | 33,03 | 331 | с. Гланишів | При селі діяли початкова школа, клуб та бібліотека[5]. | |||
с. Ковшилівка | 51°16′15″ пн. ш. 29°30′36″ сх. д. / 51.27083° пн. ш. 29.51000° сх. д. | Варовицька сільрада | 42,5 | ≈ 1000 | с. Рудня-Димерська | Знаходиться за 12 км від колишнього райцентру. Розташоване на лівому березі річки Уж. | |||
с. Королівка | 51°09′54″ пн. ш. 29°37′28″ сх. д. / 51.16500° пн. ш. 29.62444° сх. д. | Максимовицька сільрада | 41,34 | ≈1000 | с. Сезенків | Тут були маслозавод, восьмирічна школа, 2 клуби та бібліотека. | |||
с. Котовське | 51°11′42″ пн. ш. 29°21′57″ сх. д. / 51.19500° пн. ш. 29.36583° сх. д. | Рагівська сільрада | 55,2 | 130 | с. Козлів | Село складалося з єдиної прямої вулиці. Село розміщувалося за 4,5 км від колишнього районного центру Поліське. | |||
с. Лісництво Яковецьке | 51°23′47″ пн. ш. 29°37′00″ сх. д. / 51.39639° пн. ш. 29.61667° сх. д. | Веснянська сільрада | 33.65 | ≤50 | с. Гланишів | Село та лісництво. | |||
с. Луб'янка | 51°19′27″ пн. ш. 29°45′32″ сх. д. / 51.32417° пн. ш. 29.75889° сх. д. | Луб'янська сільрада | 24,7 | 1030 | с. Луб'янка[6] Васильківський район Київська область |
Відоме з 17 століття[7], при селі діяли восьмирічна школа, бібліотека та клуб. В селі знаходився колгосп «Дружба»[8]. | |||
с. Мартиновичі | 51°15′55″ пн. ш. 29°36′54″ сх. д. / 51.26528° пн. ш. 29.61500° сх. д. | Мартиновицька сільрада | 34,25 | ≈1,700 | с. Нові Мартиновичі | У селі - восьмирічна школа, клуб, бібліотека, лікарня. Вперше Максимовичі згадуються в люстрації Чорнобильського замку під 1570 роком. | |||
с. Нова Марківка | 51°08′08″ пн. ш. 29°29′14″ сх. д. / 51.13556° пн. ш. 29.48722° сх. д. | Шкнівська сільрада | 51,4 | 190 (1981) | с. Вінинці | Село мало Т-подібне планування, складаючись із двох перпендикулярних вулиць. Існував колгоспний двір. | |||
с. Новий Мир | 51°19′45″ пн. ш. 29°35′17″ сх. д. / 51.32917° пн. ш. 29.58806° сх. д. | Новомирська сільрада | 34,78 | 1083 | с. Ковалин, с. Єрківці | На території села - відділок радгоспу «Хабне».
У Новому Мирі є восьмирічна школа, клуб, бібліотека. Село відоме з 1634 року. | |||
смт. Поліське | 51°14′36″ пн. ш. 29°23′19″ сх. д. / 51.24333° пн. ш. 29.38861° сх. д. | Поліська селищна рада | 52,2 | ≈10600 (1981) | м. Переяслав, м. Березань, смт. Баришівка, м. Київ | Згадується з 1415 р. Деревообробна, швейна фабрика, цегельний, льонозавод, комбінат продтоварів, гідрометеостанція, колишній центр Поліського району. | |||
с. Пухове | 51°08′03″ пн. ш. 29°32′20″ сх. д. / 51.13417° пн. ш. 29.53889° сх. д. | Вовчківська сільрада | 48,2 | ≈300 (1981) | с. Сомкова Долина | Село мало регулярне планування - 4 прямих поздовжніх та 3 поперечних. Існувала ферма. | |||
с. Рудня-Грезлянська | 51°15′34″ пн. ш. 29°28′04″ сх. д. / 51.25944° пн. ш. 29.46778° сх. д. | Поліська селищна рада | 46,6 | 128 (1989) | м. Переяслав | Розташоване на березі річки Уж, біля впадіння річки Грезля. | |||
с-ще Становище | 51°23′15″ пн. ш. 29°23′03″ сх. д. / 51.38750° пн. ш. 29.38417° сх. д. | Вільчанська селищна рада | 49.83 | 65 (1989) | смт. Вільча, с. Ничипорівка | Первісно окреме село. У 1958 році увійшло до складу Вільчі. | |||
с. Стара Рудня | 51°19′57″ пн. ш. 29°38′19″ сх. д. / 51.33250° пн. ш. 29.63861° сх. д. | Кливинська сільрада | 32,89 | ≈180 | с. Гланишів | Село розміщується за 25 км від колишнього районного центру Поліське (Хабне), і за 6 км від колишньої залізничної станції Товстий Ліс. Лежить на р. Ілля, в яку впадає права притока Переварка. | |||
с. Стеблі | 51°13′35″ пн. ш. 29°26′12″ сх. д. / 51.22639° пн. ш. 29.43667° сх. д. | Луговицька сільрада | 49.72 | ≈190 | с. Пришивальня | Знаходиться за 3 км від колишнього райцентру. Розташоване на правому березі річки Уж. | |||
с. Тараси | 51°15′50″ пн. ш. 29°17′16″ сх. д. / 51.26389° пн. ш. 29.28778° сх. д. | Тарасівська сільрада | 56,9 | ≈630 | с. Мазінки, с. Тарасівка, с. Улянівка | У селі є восьмирічна школа, клуб, бібліотека. В селі будувалась нова школа з теплицею, дитячий садок, банно-пральний комбінат. Було проведено газ та воду, дороги заасфальтовано. | |||
с. Фабриківка | 51°13′48″ пн. ш. 29°27′16″ сх. д. / 51.23000° пн. ш. 29.45444° сх. д. | Луговицька сільрада | 48,3 | ≈190 | с. Пришивальня | До 1920-х рр. було східною частиною села Стеблі. | |||
с. Шевченкове | 51°10′37″ пн. ш. 29°23′56″ сх. д. / 51.17694° пн. ш. 29.39889° сх. д. | Рагівська сільрада | 34,78 | 250 (1981) | с. Вовчків | Село розміщується за 10 км від колишнього районного центру Поліське (Хабне), і за 25 км від залізничної станції Вільча. | |||
с. Ясен | 51°09′55″ пн. ш. 29°26′13″ сх. д. / 51.16528° пн. ш. 29.43694° сх. д. | Рагівська сільрада | 51,9 | ≈160 | с. Великий Крупіль | Село складалося з двох вулиць, планування мало вигляд літери «Г». | |||
Чорнобильський район ( Іванківський район ) | |||||||||
с. Андріївка | 51°07′49″ пн. ш. 30°05′22″ сх. д. / 51.13028° пн. ш. 30.08944° сх. д. | Терехівська сільрада | 28,5 | 224 | с. Яхни | Розташоване за 22 км від колишнього райцентру. Знаходиться на правому березі р. Вересня, на межі зони відчуження (межа проходить південним краєм села, далі чисті місця). | |||
с. Бенівка | 51°26′40″ пн. ш. 29°58′48″ сх. д. / 51.44444° пн. ш. 29.98000° сх. д. | Старошепелицька сільрада | 10,21 | 254 | с. Мар'янівка | Розташоване за 10 км від ЧАЕС та за 26 км від колишнього райцентру — міста Чорнобиль, за 6 км від кордону з Білоруссю. Розташоване на правому березі Прип'яті. | |||
с. Бички | 51°12′53″ пн. ш. 29°52′37″ сх. д. / 51.21472° пн. ш. 29.87694° сх. д. | Розсохівська сільрада | 24,5 | 114 | с. Недра | Тут зараз розташовується, заново відбудований, жіночий православний Пустинно-Микільський монастир, скит Києво-Покровського монастиря. Знаходиться за 24 км від ЧАЕС, на правому березі річки Уж. | |||
с. Буда | 51°23′33″ пн. ш. 29°46′7″ сх. д. / 51.39250° пн. ш. 29.76861° сх. д. | Товстоліська сільрада | 22,09 | 251 | с. Липівка | Село розміщується за 33 км від колишнього районного центру Чорнобиль, і за 3 км від колишньої залізничної станції Товстий Ліс. | |||
с. Буряківка | 51°22′53″ пн. ш. 29°54′59″ сх. д. / 51.38139° пн. ш. 29.91639° сх. д. | Річицька сільрада | 11,95 | 226 | села Макарівського району | Відоме з 19 століття[7]. | |||
с. Глинка | 51°14′12″ пн. ш. 29°54′41″ сх. д. / 51.23667° пн. ш. 29.91139° сх. д. | Корогодська сільрада | 21,32 | 212 | с. Згурівка | До 20-х рр. ХХ ст. Глинна | |||
с. Городище | 51°8′23″ пн. ш. 30°23′47″ сх. д. / 51.13972° пн. ш. 30.39639° сх. д. | Купуватська сільрада | 30,51 | 87 | с. Грузьке | Розташоване на підвищі поблизу впадіння Прип'яті у Дніпро. 32 км на південний схід від Чорнобиля | |||
с. Городчан | 51°27′20″ пн. ш. 30°17′16″ сх. д. / 51.45556° пн. ш. 30.28778° сх. д. | Чапаєвська сільрада | 14,57 | 183 | с. Фасова, с. Людвинівка | Розташоване за 15 км від ЧАЕС та за 30 км від колишнього райцентру — міста Чорнобиль на кордоні з Білоруссю. 1928 року повз село пройшла залізниця Чернігів — Овруч, на якій 1974 року було відкрито зупинний пункт Машеве. | |||
с. Заглиб'я | 51°15′48″ пн. ш. 30°27′42″ сх. д. / 51.26333° пн. ш. 30.46167° сх. д. | Ладижицька сільрада | 28.90 | <100 | с. Сукачі | Під час Другої світової війни, хутір Заглиб'я був знищений німецьким каральним загоном. Внаслідок акції було спалено 88 житлових будинків, загинуло 4 мешканці. Після війни Заглиб'я було відбудовано | |||
с. Залісся | 51°15′15″ пн. ш. 30°10′42″ сх. д. / 51.25417° пн. ш. 30.17833° сх. д. | Заліська сільрада | 15,55 | 3062 | с. Нове Залісся | У селі знаходилась центральна садиба колгоспу «Дружба», при селі діяли середня школа, бібліотека, клуб, працював пологовий будинок[9]. | |||
с. Замошня | 51°13′56″ пн. ш. 29°54′12″ сх. д. / 51.23222° пн. ш. 29.90333° сх. д. | Корогодська сільрада | 22,52 | 240 | с. Луб'янка | При селі діяли восьмирічна школа, клуб, бібліотека, містилася бригада колгоспу «Заповіти Ілліча»[10]. | |||
с. Запілля | 51°15′20″ пн. ш. 30°07′02″ сх. д. / 51.25556° пн. ш. 30.11722° сх. д. | Заліська сільрада | 14,9 | 172 | с. Нове Залісся | Розташоване за 15 км від ЧАЕС та за 7 км від колишнього райцентру — міста Чорнобиль. | |||
с. Зимовище | 51°25′16″ пн. ш. 30°11′4″ сх. д. / 51.42111° пн. ш. 30.18444° сх. д. | Зимовищенська сільрада | 5,3 | 790 | с. Лукаші, с. Рудницьке | У селі знаходилась центральна садиба радгоспу «Прип'ятський», діяли восьмирічна школа, бібліотека та клуб[11]. | |||
с. Іванівка | 51°14′55″ пн. ш. 30°14′55″ сх. д. / 51.24861° пн. ш. 30.24861° сх. д. | Заліська сільрада | 18,25 | 102 | с. Нове Залісся | Розташоване за 2 км від колишнього райцентру — м. Чорнобиль та за 20 км від ЧАЕС. Знаходиться біля місця впадіння р. Уж у р. Прип'ять. | |||
с. Іллінці | 51°17′46″ пн. ш. 29°51′37″ сх. д. / 51.29611° пн. ш. 29.86028° сх. д. | Іллінецька сільрада | 19,38 | 1434 | с. Любомирівка, с. Вознесенське, с. Стара Оржиця | Відоме з 1783 року. У селі знаходилась центральна садиба колгоспу ім. ХХ партз'їзду, при селі діяли середня школа, бібліотека та клуб[12]. | |||
с. Іловниця | 51°10′51″ пн. ш. 30°3′48″ сх. д. / 51.18083° пн. ш. 30.06333° сх. д. | Розсохівська сільрада | 23,19 | 110 | с. Колонщина | Розташоване за 24 км від ЧАЕС, на правому березі річки Уж, неподалік села Рудня-Вересня. Відстань до м. Чорнобиль 16 км. | |||
с. Кам'янка | 51°10′30″ пн. ш. 30°14′37″ сх. д. / 51.17500° пн. ш. 30.24361° сх. д. | Опачицька сільрада | 25,26 | 75 | с. Нові Опачичі | Розташоване за 19 км від колишнього райцентру. Знаходиться серед лісів, віддалене від інших поселень. | |||
с. Копачі | 51°20′59″ пн. ш. 30°7′30″ сх. д. / 51.34972° пн. ш. 30.12500° сх. д. | Копачівська сільрада | 3,34 | 1024 | с. Лехнівка | У селі знаходилась центральна садиба колгоспу «Україна», при селі діяли восьмирічна школа, бібліотека та будинок культури[13]. | |||
с. Корогод | 51°16′25″ пн. ш. 30°0′27″ сх. д. / 51.27361° пн. ш. 30.00750° сх. д. | Корогодська сільрада | 13,46 | 1395 | с. Новий Корогод | У селі знаходилась центральна садиба колгоспу «Заповітм Ілліча», при селі діяли восьмирічна школа, бібліотека, клуб, працював пологовий будинок[14]. | |||
с. Коцюбинське | 51°27′16″ пн. ш. 30°14′47″ сх. д. / 51.45444° пн. ш. 30.24639° сх. д. | Чапаєвська сільрада | 11,86 | 32 | с. Людвинівка, с. Фасова | Розташоване за 12 км від ЧАЕС та за 32 км від колишнього райцентра — міста Чорнобиль, серед лісу вздовж місцевої дороги, в Іванківському районі Київської області. До 1986 року входило до складу Чорнобильського району. На момент аварії — найменше поселення району. | |||
с. Кошарівка | 51°25′45″ пн. ш. 30°00′25″ сх. д. / 51.42917° пн. ш. 30.00694° сх. д. | Новошепелицька сільрада | 7,2 | 152 | с. Борівка | Розташоване за 7 км від ЧАЕС та за 23 км від колишнього райцентру — міста Чорнобиль. Розташоване на правому березі Прип'яті. | |||
с. Кошівка | 51°19′14″ пн. ш. 30°14′21″ сх. д. / 51.32056° пн. ш. 30.23917° сх. д. | Паришівська сільрада | 11,67 | 270 | с. Лук'янівка | Розташоване за 12 км від ЧАЕС та за 11 км від колишнього райцентру — міста Чорнобиль. Розташоване на лівому березі р. Прип'ять. Вперше згадується 1648 року. | |||
с. Красне | 51°27′14″ пн. ш. 30°6′55″ сх. д. / 51.45389° пн. ш. 30.11528° сх. д. | Машівська сільрада | 5,74 | 325 | с. Лукаші, с. Рудницьке | Розташоване за 6 км від ЧАЕС та за 25 км від колишнього райцентра — м. Чорнобиль, на лівому березі річки Прип'ять (біля однієї з стариць). У 1800 році на місці давньої було споруджено дерев'яну церкву Архистратига Михаїла (Красне), до якої були приписані села Городчан, Зимовище, Машеве, Усів та Хоромне (Чапаєвка). Дерев'яна церква Архистратига Михаїла збереглася донині і у ній періодично проводяться богослужіння. | |||
с. Красне | 51°24′4″ пн. ш. 29°45′16″ сх. д. / 51.40111° пн. ш. 29.75444° сх. д. | Товтоліська сільрада | 24,1 | 157 | с. Гавронщина, с. Плахтянка | Село розміщується за 35 км від колишнього районного центру Чорнобиль, і за 3 км від колишньої залізничної станції Товстий Ліс. Вперше згадується у джерелах 1920-х років. Вперше показане на карті 1927–1928 років як Красне селище. | |||
с. Крива Гора | 51°23′0″ пн. ш. 30°11′58″ сх. д. / 51.38333° пн. ш. 30.19944° сх. д. | Зимовищенська сільрада | 5,84 | 485 | с. Лукаші, с. Рудницьке | При селі діяли восьмирічна школа, бібліотека та клуб[15]. | |||
с. Купувате | 51°9′37″ пн. ш. 30°21′43″ сх. д. / 51.16028° пн. ш. 30.36194° сх. д. | Купуватська сільрада | 30,51 | 506 | с. Грузьке | У селі знаходився колгосп ім. ХХ партз'їзду, при селі діяли початкова школа, бібліотека та клуб[16]. | |||
с. Ладижичі | 51°15′16″ пн. ш. 30°24′36″ сх. д. / 51.25444° пн. ш. 30.41000° сх. д. | Ладижицька сільрада | 24,41 | 633 | с. Сукачі (Іванківський район) | У селі знаходилась центральна садиба колгоспу «Здобуток Жовтня», при селі діяли восьмирічна школа, бібліотека та клуб[17]. | |||
с. Лелів | 51°18′45″ пн. ш. 30°10′40″ сх. д. / 51.31250° пн. ш. 30.17778° сх. д. | Копачівська сільрада | 8,53 | 1233 | с. Недра | Лелів вважався курортним місцем. За кілька кілометрів на північ від села Лелів, у сосновому гаю, розташовується база відпочинку «Смарагдове". На території бази налічується близько ста дерев'яних літніх будиночків, які майже всі розмальовані під сценарії різних мультфільмів або казкових персонажів. | |||
с. Машеве | 51°29′11″ пн. ш. 30°8′41″ сх. д. / 51.48639° пн. ш. 30.14472° сх. д. | Машівська сільрада | 9,14 | 596 (1971), 292 (1986) | с. Лукаші, с. Рудницьке | У селі знаходився відділ радгоспу «Прип'ятський», при селі діяли середня школа, бібліотека, клуб, працювала лікарня[18]. | |||
с. Нагірці | 51°22′34″ пн. ш. 30°08′21″ сх. д. / 51.37611° пн. ш. 30.13917° сх. д. | Копачівська сільрада | 3.15 | 248 (1970) | У селі працював філіал Копачівської бібліотеки, а також знаходиться кладовище та пам'ятник загиблим у роки ВВВ жителям села. | ||||
с. Нова Красниця | 51°23′31″ пн. ш. 29°50′46″ сх. д. / 51.39194° пн. ш. 29.84611° сх. д. | Річицька сільрада | 17,19 | 196 | с. Аркадіївка, с. Королівка | Село розміщується за 43 км від колишнього районного центру Чорнобиль. Час виникнення не встановлено. Вперше згадується у джерелах 60-х років XIX ст. | |||
с. Новосілки | 51°12′54″ пн. ш. 30°3′18″ сх. д. / 51.21500° пн. ш. 30.05500° сх. д. | Заліська сільрада | 18,89 | 260 | с. Нове Залісся | Л. Похилевич лише згадує про декілька давніх курганів поблизу села, пов'язаних, за розповідями селян, із якоюсь давньою битвою з татарами. | |||
с. Новошепеличі | 51°25′11″ пн. ш. 30°1′13″ сх. д. / 51.41972° пн. ш. 30.02028° сх. д. | Новошепелицька сільрада | 4,98 | 1683 | с. Макарів, с. Забуяння, с. Вільне | У селі знаходилась центральна садиба колгоспу ім. Калініна, при селі діяли середня школа, школа-інтернат, бібліотека, клуб. працювала лікарня[19]. | |||
с. Опачичі | 51°12′25″ пн. ш. 30°18′38″ сх. д. / 51.20694° пн. ш. 30.31056° сх. д. | Опачицька сільрада | 24,8 | 825 | с. Нові Опачичі | У селі знаходився колгосп ім. 1-го Травня, при селі діяли восьмирічна школа, бібліотека та клуб[20]. | |||
с. Оташів | 51°11′57″ пн. ш. 30°23′14″ сх. д. / 51.19917° пн. ш. 30.38722° сх. д. | Купуватська сільрада | 28,36 | 71 | с. Грузьке | Було одним з найулюбленіших місць відпочинку киян-на березі річки Прип'ять існувала база відпочинку «Білий лелека» і мисливська база. | |||
с. Паришів | 51°17′11″ пн. ш. 30°19′25″ сх. д. / 51.28639° пн. ш. 30.32361° сх. д. | Паришівська сільрада | 17,97 | 1046 | с. Лук'янівка | У селі знаходився відділок радгоспу «Прип'ятський», при селі діяли восьмирічна школа, бібліотека, клуб, працювала лікарня[21]. | |||
с. Плютовище | 51°13′07″ пн. ш. 30°18′06″ сх. д. / 51.21861° пн. ш. 30.30167° сх. д. | Опачицька сільрада | 23,41 | 77 | с. Нові Опачичі | Знаходиться на правому березі р. Прип'ять. Складалося з єдиної вулиці, що простягалася з заходу в бік річки. | |||
м. Прип'ять | 51°23′41″ пн. ш. 30°05′07″ сх. д. / 51.394722232222° пн. ш. 30.085277787778° сх. д. | Прип'ятська міська рада | 3,5 | 47 500 | м. Київ, м. Славутич | Місто-супутник ЧАЕС | |||
с. Річиця | 51°25′1″ пн. ш. 29°50′41″ сх. д. / 51.41694° пн. ш. 29.84472° сх. д. | Річицька сільрада | 17,54 | бл. 700 | Макарівський район | У селі працював колгосп «Комунар», діяли початкова школа, бібліотека та клуб[22]. | |||
с. Роз'їждже | 51°17′6″ пн. ш. 29°54′18″ сх. д. / 51.28500° пн. ш. 29.90500° сх. д. | Стечанська сільрада | 17,71 | 237 | с. Аркадіївка, с. Пасківщина | Як населений пункт село відоме з середини XVII століття. Село розташоване на відстані 24 км від колишнього райцентру — міста Чорнобиль. Село виникло бл. 1650 року — саме у той період на рівнині поблизу збиралися для маневрів польські війська під проводом кн. Радзивіла. | |||
с. Розсоха | 51°9′46″ пн. ш. 29°58′21″ сх. д. / 51.16278° пн. ш. 29.97250° сх. д. | Розсохівська сільрада | 26,6 | 557 (12971), 416 (1986) | с. Колонщина | У селі знаходилась центральна садиба колгоспу «Шлях до комунізму», діяли початкова школа, бібліотека та клуб[23]. | |||
с. Рудня-Вересня | 51°11′13″ пн. ш. 30°6′0″ сх. д. / 51.18694° пн. ш. 30.10000° сх. д. | Черевацька сільрада | 21,74 | 194 | с. Зрайки, с. Лобачів | Розташоване за 24 км від ЧАЕС, на правому березі річки Уж. Відстань до м. Чорнобиль 13 км. | |||
с. Рудня-Іллінецька | 51°17′8″ пн. ш. 29°48′54″ сх. д. / 51.28556° пн. ш. 29.81500° сх. д. | Іллінецька сільрада | 23,49 | 114 | с. Вознесенське, с. Любомирівка, с. Стара Оржиця | В селі добували болотну руду, про що свідчить назва села. | |||
с. Рудьки | 51°25′18″ пн. ш. 29°47′56″ сх. д. / 51.42167° пн. ш. 29.79889° сх. д. | Річицька сільрада | 20,66 | 150 | с. Аркадіївка[24] Згурівський район Київська область |
Село Рудьки розташоване на відстані 33 км на північний-захід від міста Чорнобиль. За три кілометри від села розташоване село Річиця. Село Рудьки мало невеликі розміри й власної церкви не мало. У середині XIX століття називалося Рудяки́. | |||
с. Семиходи | 51°24′44″ пн. ш. 30°03′28″ сх. д. / 51.41222° пн. ш. 30.05778° сх. д. | Новошепелицька сільрада | 3.82 | 660 (1969) | У селі працювала початкова школа, медпункт та бібліотека. | ||||
с. Стара Красниця | 51°20′48″ пн. ш. 29°50′42″ сх. д. / 51.34667° пн. ш. 29.84500° сх. д. | Іллінецька сільрада | 18,2 | 69 | с. Вознесенське, с. Любомирівка, с. Стара Оржиця | Село розміщується за 32 км від колишнього районного центру Чорнобиль, і за 15 км від залізничної станції Янів. Виникло ймовірно у 1-й половині XIX ст. Вперше згадується у джерелах 60-х років XIX ст. Складалося з єдиної вулиці. | |||
с. Старі Шепеличі | 51°25′20″ пн. ш. 29°55′54″ сх. д. / 51.42222° пн. ш. 29.93167° сх. д. | Старошепелицька сільрада | 10,52 | 820 | с. Мар'янівка | У селі працював ім. Кірова, діяли восьмирічна школа, бібліотека та клуб[25]. | |||
с. Старосілля | 51°21′15″ пн. ш. 30°12′38″ сх. д. / 51.35417° пн. ш. 30.21056° сх. д. | Зимовищенська сільрада | 7,68 | 145 | с. Лукаші, с. Рудницьке | Розташоване за 8 км від ЧАЕС і 15 км від Чорнобиля. Автобусне сполучення з райцентром відкрили в середині 70-х років. На початку 80-х село захистили піщаною дамбою завдовжки 2,5 км.
Працювали сільський клуб, магазин і пункт прийому молока. Раніше в селі діяли бібліотека, початкова школа, фельдшерсько-акушерський пункт. Поштові послуги надавала листоноша, а в клубі був телефон. | |||
с. Стечанка | 51°18′05″ пн. ш. 29°55′50″ сх. д. / 51.30139° пн. ш. 29.93056° сх. д. | Стечанська сільрада | 14,58 | 1246 | с. Пасківщина[26] Згурівський район Київська область |
Відоме з 17 століття[7]. У селі знаходилась центральна садиба колгоспу «Перемога», при селі діяли восьмирічна школа, бібліотека, клуб, працював пологовий будинок[27]. | |||
с. Теремці | 51°13′59″ пн. ш. 30°30′13″ сх. д. / 51.23306° пн. ш. 30.50361° сх. д. | Ладижицька сільрада | 32,6 | 463 | с. Сукачі | При селі діяли початкова школа, клуб та бібліотека[28]. | |||
с. Терехи | 51°07′56″ пн. ш. 30°02′56″ сх. д. / 51.13222° пн. ш. 30.04889° сх. д. | Терехівська сільрада | 28,09 | 433 | с. Дорогинка, с. Ярошівка, с. Новосілки | При селі діяли восьмирічна школа, бібліотека та клуб[29]. | |||
с. Товстий Ліс | 51°23′21″ пн. ш. 29°48′1″ сх. д. / 51.38917° пн. ш. 29.80028° сх. д. | Товтоліська сільрада | 19,24 | бл. 800 | с. Гавронщина, с. Плахтянка | Відоме з 1447 року[7]. | |||
с. Усів | 51°28′29″ пн. ш. 30°2′2″ сх. д. / 51.47472° пн. ш. 30.03389° сх. д. | Новошепелицька сільрада | 9,72 | 159 | с. Лукаші, с. Рудницьке | Розташоване за 11 км від ЧАЕС та за 25 км від колишнього райцентра — м. Чорнобиль, на лівому березі річки Прип'ять (в її заплаві). У 1920-30-і роки у селі було відкрито школу. | |||
с. Хутір Золотніїв | 51°17′54″ пн. ш. 30°26′41″ сх. д. / 51.29833° пн. ш. 30.44472° сх. д. | Ладижицька сільрада | 26,1 | <100 | с. Сукачі | У березні 1943 року, в ході Другої світової війни, хутір Золотніїв був знищений німецьким каральним загоном. В результаті акції було спалено 25 житлових будинків. Після війни хутір Золотніїв було відбудовано. | |||
с. Хутір Підлісний | 51°24′14″ пн. ш. 30°05′30″ сх. д. / 51.40389° пн. ш. 30.09167° сх. д. | Прип’ятська міська рада | 1.62 | 123 (1969) | У селі був переносний книжковий пункт від Семиходської бібліотеки та кладовище. | ||||
с. Чапаєвка | 51°25′23″ пн. ш. 30°19′17″ сх. д. / 51.42306° пн. ш. 30.32139° сх. д. | Чапаєвська сільрада | 15,21 | 644 (1971), 331 (1986) | с. Людвинівка, с. Фасова | У селі працював колгосп «Червоне Полісся», при селі діяли восьмирічна школа, клуб та бібліотека[30]. | |||
с. Черевач | 51°12′46″ пн. ш. 30°08′11″ сх. д. / 51.21278° пн. ш. 30.13639° сх. д. | Черевацька сільрада | 22,09 | 630 | с. Нове Залісся та села Володарського району | У селі знаходилась центральна садиба колгоспу «Зоря», при селі діяли восьмирічна школа, бібліотека та клуб[31]. | |||
с. Чистогалівка | 51°21′47″ пн. ш. 30°0′48″ сх. д. / 51.36306° пн. ш. 30.01333° сх. д. | Чистогалівська сільрада | 6,39 | 986 | с. Гавронщина[7] Макарівський район Київська область с. Ярешки |
Відоме з середини 19 століття[7]. При селі діяли восьмирічна школа, бібліотека та клуб[32]. | |||
м. Чорнобиль | 51°22′50″ пн. ш. 30°06′59″ сх. д. / 51.380567001° пн. ш. 30.116272001° сх. д. | Чорнобильська міська рада | 13,02 | 14 000 | м. Київ, м. Бровари, м. Вишгород, м. Біла Церква і т.д. | Колишній центр Чорнобильського району. | |||
с-ще Чорнобиль-2 | 51°18′29″ пн. ш. 30°4′31″ сх. д. / 51.30806° пн. ш. 30.07528° сх. д. | 9,6 | Військове містечко персоналу ЗГРЛС «Дуга» | ||||||
с. Ямпіль | 51°12′19″ пн. ш. 30°10′57″ сх. д. / 51.20528° пн. ш. 30.18250° сх. д. | Черевацька сільрада | 20,32 | 153 | с. Здвижівка, с. Нове Залісся | Розташоване на відстані 13 км від колишнього райцентру — міста Чорнобиль. Село розташоване на правому березі річки Уж. Село складалося з єдиної вулиці довжиною 2 км. | |||
с. Янів | 51°23′31″ пн. ш. 30°3′10″ сх. д. / 51.39194° пн. ш. 30.05278° сх. д. | Прип'ятська міська рада | 3,02 | 254 | Село та залізнична станція | ||||
Чернігівська область | |||||||||
Чернігівський район | |||||||||
с. Локотьків | 51°25′34″ пн. ш. 30°50′15″ сх. д. / 51.42611° пн. ш. 30.83750° сх. д. | Пакульська сільрада | 51.47 | 150 (1983) | с. Вознесенське | Складалося з 2 вулиць, одна з яких прилучалася з півдня. |
Примітки
ред.- ↑ 10-кілометрова зона відчуження не є колом і може охоплювати території, розташовані на відстані понад 10 км від ЧАЕС.
- ↑ Бобер. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
- ↑ Варовичі. Адресна книга Чорнобильської зони відчуження. Віртуальна Прип'ять. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 22 грудня 2012. [Архівовано 2016-04-03 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Варовичі. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
- ↑ Кливини. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
- ↑ Луб'янка. Адресна книга Чорнобильської зони відчуження. Віртуальна Прип'ять. Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 22 грудня 2012. [Архівовано 2011-11-17 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ а б в г д е Кинуті населені пункти чорнобильської зони. Чорнобиль, Прип'ять, Чорнобильська АЕС та зона вітчуження. Архів оригіналу за 26 серпня 2012. Процитовано 29 грудня 2012.
- ↑ Луб'янка. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
- ↑ Залісся. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
- ↑ Замошня. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
- ↑ Зимовище. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
- ↑ Іллінці. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
- ↑ Копачі. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
- ↑ Корогод. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
- ↑ Крива Гора. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
- ↑ Купувате. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
- ↑ Ладижичі. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
- ↑ Машеве. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
- ↑ Новошепеличі. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
- ↑ Опачичі. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
- ↑ Парищів. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
- ↑ Річиця. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
- ↑ Розсоха. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 12 січня 2013.
- ↑ Рудьки. Адресна книга Чорнобильської зони відчуження. Віртуальна Прип'ять. Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 22 грудня 2012. [Архівовано 2011-11-17 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Старі Шепеличі. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
- ↑ Стечанка. Адресна книга Чорнобильської зони відчуження. Віртуальна Прип'ять. Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 22 грудня 2012. [Архівовано 2011-11-17 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Стечанка. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 12 січня 2013.
- ↑ Теремці. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 12 січня 2013.
- ↑ Терехів. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 12 січня 2013.
- ↑ Чапаєвка. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 12 січня 2013.
- ↑ Черевач. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 12 січня 2013.
- ↑ Чистогалівка. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 12 січня 2013.
Посилання
ред.- Постанова Кабінету міністрів Української РСР від 23 липня 1991 р. № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР „Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи“ та „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи“» [Архівовано 26 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал [Архівовано 20 грудня 2012 у Wayback Machine.]