Станіслав Галлер
Станіслав Галлер де Галленбург (пол. Stanisław Haller de Hallenburg; 26 квітня 1872, Полянка Галлера, Подгорського Повіту — квітень 1940[8], Харків, УРСР) — польський військовий діяч, генерал. Двоюрідний брат генерала Юзефа Галлера.
| Станіслав Галлер | |
|---|---|
 | |
| Народився | 26 квітня 1872[2][4]  Краків, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина |
| Помер | 1940[1][2][…] Харків, Українська РСР, СРСР[5] ·розстріл |
| Країна | .svg){kind=small} Республіка Польща[5] |
| Діяльність | офіцер, політик |
| Галузь | військова служба[6] |
| Знання мов | польська[7][6] |
| Учасник | Перша світова війна |
| Членство | Q9143281? |
| Суспільний стан | шляхтич[d][6] |
| Військове звання | генерал[5] |
| Партія | Camp of Great Polandd |
| Рід | Hallersd |
| Батько | Władysław Haller von Hallenburgd |
| Нагороди |          |
Біографія
ред.У 1894—1918 роках перебував на службі в армії Австро-Угорщини, був комендантом фортеці Краків, полковник.
У 1918 році вступив в польську армію. Під час радянсько-польської війни 1920 командував оперативною групою, яка успішно діяла під Львовом проти 1-ї кінної армії С. М. Будьонного. Оперативна група Галлера успіщно діяла в битві на Німані, після якої армія Будьонного була змушена відступити за Південний Буг.
З 20 вересня 1920 командував 6-ю армією. Брав участь у битві на Німані. Був нагороджений орденом «За військову доблесть» 2-го ступеня (один з 19 нагороджених орденом цього класу в 1920—1939 рр.). Генерал дивізії.
У 1923—1925 і в травні 1926 займав пост начальника Генерального штабу. Після приходу до влади в 1926 році Юзефа Пілсудського, будучи його політичним опонентом, вийшов у відставку.
Автор книги «Народ і армія», а також роботи про переворот Пілсудського у Варшаві в травні 1926 року.
Після вторгнення СРСР до Польщі в 1939 заарештований органами НКВС і поміщений в Старобільський табір. У 1941 глава польського уряду в Лондоні генерал Владислав Сікорський, який не знав про загибель Галлера, планував призначити генерала командувачем військ, що формувалися в СРСР, але, за офіційною радянською версією, його не вдалося розшукати.
Примітки
ред.- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б NUKAT — 2002.
- ↑ Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- ↑ а б в Catalog of the German National Library
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ за найбільш поширеною версією «Катинського розстрілу»