Станіслав Дидек
Станіслав Дидек (пол. Stanisław Dydek; 24 жовтня 1864, Стара Весь — 18 червня 1925, Краків) — польський архітектор, єзуїт.
| Станіслав Дидек | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народження | 24 жовтня 1864 |
| Смерть | 18 червня 1925 (60 років) |
| Країна (підданство) | .svg){kind=small} Польська Республіка |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Станиславів, Коломия, Новий Сонч, Стрий, Львів, Хирів, Тернопіль, Добромиль, Лаврів |
 Станіслав Дидек у Вікісховищі | |
Життєпис
ред.Народився 24 жовтня 1864 року в Старій Весі (нині Березівський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща). Вступив до єзуїтського ордену 26 червня 1884 року, а 15 серпня 1895 року склав вічні обітниці[1].
Працював для ордену у 1890—1904 роках, переважно наглядаючи за будівництвом. Головний архітектор єзуїтської провінції. Знання з фаху здобував під керівництвом Едгара Ковача, а згодом поглиблював у Львівській політехніці. Від 1921 року виконував функції будівничого єзуїтської провінції.[2] Працював також як столяр і різьбяр. Помер 18 червня 1925 року у Кракові[1]
- Роботи
- Реставрація церкви василіянського монастиря в Шептицькому (1888)[3].
- Неороманський вівтар за власним проектом для костелу св. Станіслава Костки в Станиславові (після 1896).
- Вівтар за власним проектом для костелу у Коломиї (бл. 1897).
- Керівництво спорудженням дерев'яної каплиці Матері Божої Неустанної Помочі і санаторію для єзуїтів на Губалувці в Закопаному (1899).
- Неоготичний вівтар за ескізами Яна Хоронжого для костелу Святого Духа в Новому Сончі (1890—1891).
- Перебудова дерев'яного житлового будинку на каплицю св. Франциска Ксаверія у Стрию для ордену Єзуїтів (1904, спільно з інженером Бауером і за проєктом Кароля Ріхтмана-Рудневського)[2].
- Нагляд за будівництвом костелу Найсвятішого Серця Ісусового оо єзуїтів у Кракові за проєктом Франциска Мончинського (1910—1921)[4].
- Первинна концепція будови костелу святого Йосифа при реколекційному домі єзуїтів у Львові на вулиці Залізняка (1913). Остаточно опрацьована Франциском Мончинським. Дидек провадив також нагляд за будівництвом[5].
- Керівництво спорудженням і реконструкціями споруд єзуїтського ордену у Хирові і Тернополі та василіянських монастирів у Добромилі і Лаврові.
Примітки
ред.- ↑ а б 702 - c Dydek Stan. // Necrologia patrum ac fratrum in Societate Iesu defunctorum. — P. 301. (лат.)
- ↑ а б Betlej A. Kościół p. w. św. Józefa i bł. Andrzeja Boboli oraz dom rekolekcyjny ks. jezuitów // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Antykwa, 2004. — Т. 12. — S. 213—214. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9. (пол.)
- ↑ Слободян В. М. Церкви України. Перемиська єпархія. — Львів, 1998. — С. 24. — ISBN 966-02-0362-4.
- ↑ Mączyński F. Kościół oo Jezuitów // Architekt. — 1922. — № 1. — S. 9. (пол.)
- ↑ Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 452. — ISBN 978-966-7022-77-8.
Джерела
ред.
- Dydek Stanisław // Słownik artystów polskich i obcych w Polsce działających. — Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1975. — T. 2. — S. 136. (пол.)
- Dydek Stanisław // Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564—1995, Oprac. Ludwik Grzebień i inni. — Kraków, 2004. — S. 138. (пол.)
|
Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |