Стара бібліотека (Берлін) (нім. Alte Bibliothek (Berlin)) — бібліотека у столиці Німеччини, заснована 1784 року.

Стара бібліотека (Берлін)
нім. Alte Bibliothek (Berlin)
52°30′59″ пн. ш. 13°23′36″ сх. д. / 52.5164° пн. ш. 13.3933° сх. д. / 52.5164; 13.3933
Країна: Німеччина[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Тип:державна та історична
РозташуванняМітте Редагувати інформацію у Вікіданих
Адресам. Берлін, площа Бебеля
Заснована1780
Статус спадщинипам’ятка архітектури Редагувати інформацію у Вікіданих
Фонди:10 млн одиниць
Сайт:nplu.org Редагувати інформацію у Вікіданих

Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Історія

ред.

Передісторія

ред.

Стара бібліотека у Берліні мала попередницю. Нею була так звана «Курфюршеська бібліотека Кельна на Шпрее». Ще 1661 року її розмістили у аптечному корпусі барокового Міського палацу Берліна. 1701 року її назву змінили на «Королівську бібліотеку Берліна». Заклад збирав не тільки друковані видання, а і рукописи відомих діячів доби, німецьких і закордонних. Серед рукописів згодом опинились твори науковця і математика Лейбніца, філософа Канта, письменників і уславлених діячів просвітництва Дені Дідро і Вольтера (останній декотрий час працював у Німеччині).

Споруда 1780 року

ред.

Нову споруду для бібліотеки наказав створити король Пруссії Фрідріх ІІ, особа, котра досить вдало грала роль монарха-просвітника. Слава і авторитет імператорського Відня були досить потужними. Тому король не замовив оригінальний проєкт, а наказав скопіювати вже створений проєкт віденського архітектора Йогана Фішера фон Ерлаха (1656—1723). Фішер фон Ерлах призначав власний проєкт для Відня і для палацу Хофбург. Фішер помер, а його проєкт вже налічував п'ятдесят років і не був реалізованим. Проєкт у стилі австрійського бароко скопіював королівський архітектор Георг Христіан Унгер, а саму споруду вибудували у Берліні у період 1775—1780 років.

1784 року у нову споруду передали 150 000 видань, що колись утримувала Курфюршеська бібліотека Кельна на Шпреє з додатками.

XIX століття

ред.

За пластичний головний фасад із двома кінцевими павільйонами бібліотека отримала у берлінців назву «комод». На початок 19 ст. берлінська бібліотека стала найбільшою і доволі ефектною у німецькомовному культурному просторі. Ще наприкінці 18 століття вона стала доступною не тільки для пільгових станів суспільства, а і для третього стану, котрий перетвориться згодом у буржуазію.

XX століття

ред.

На 1905 рік бібліотека мала вже 1 200 000 одиниць збереження. Стара споруда стала затісною. 1914 року бібліотеку перевели у нову споруду за адресою Унтенр-дер-Лінден, 8. Вивільнену споруду Старої бібліотеки віддали під берлінський Університет імені Гумбольдта, де запрацював юридичний факультет. 1918 року берлінська бібліотека в черговий раз змінила власну назву, з того року її назва «Пруська державна бібліотека».

В останні роки Другої світової війни низка споруд історичного центру Берліна була суттєво пошкоджена, серед постраждалих і бароковий Міський палац, і Стара бібліотека. Останню відновили, а її фасад був реставрований (Міський палац був відновлений лише на початку 2020-х, див. Реконструкція Берлінського міського палацу[de]).

Фонди

ред.

З 1990 року назва біблітеки — «Державна бібліотека. Пруська культурна спадщина» Разом з іншими збірка налічує 10 000 000.

Обрані фото (галерея)

ред.

Див. також

ред.

Посилання

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стара бібліотека (Берлін)

Примітки

ред.
  1. а б archINFORM — 1994.

Джерела

ред.
  • Peter Jörg Becker und Tilo Brandis: Staatsbibliothek zu Berlin, Preußischer Kulturbesitz, altdeutsche Handschriften. Kulturstiftung d. L. 1995
  • Ralph Breslau: Verlagert, verschollen, vernichtet … Das Schicksal der im Zweiten Weltkrieg ausgelagerten Bestände der Preußischen Staatsbibliothek. Staatsbibliothek zu Berlin, Berlin 1995 ISBN 3-88053-060-2
  • Walter Ederer und Werner Schochow (Hrsg.): 325 Jahre Staatsbibliothek in Berlin. Das Haus und seine Leute. 1986 ISBN 3-88226-275-3
  • Barbara Schneider-Kempf: 25 Jahre Scharoun-Bau. 25 Jahre Staatsbibliothek an der Potsdamer Straße. Berlin 2004
  • Werner Schochow: Bücherschicksale. Die Verlagerungsgeschichte der Preußischen Staatsbibliothek. Auslagerung, Zerstörung, Entfremdung, Rückführung. Dargestellt aus den Quellen. Berlin 2003 ISBN 3-11-017764-1
  • Gudrun Voigt: Die kriegsbedingte Auslagerung von Beständen der Preußischen Staatsbibliothek und ihre Rückführung. Eine historische Skizze auf der Grundlage von Archivmaterialien. Kleine historische Reihe des Laurentius Verlages. Bd. 8. Laurentius, Hannover 1995 ISBN 3-931614-08-5