Стельникович Віталій Віталійович
Віта́лій Віта́лійович Стельнико́вич (нар. 21 березня 1986 — пом. 1 грудня 2014) — солдат Збройних сил України.
Стельникович Віталій Віталійович | ||
---|---|---|
Солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 21 березня 1986 Бігунь, Овруцький район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР | |
Смерть | 1 грудня 2014 (28 років) (помер від поранень) | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2014 | |
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Збройні сили | |
Формування | ||
Війни / битви | Війна на сході України | |
Нагороди та відзнаки | ||
Життєпис
ред.Народився в багатодітній сім'ї, рано втратив маму. Дітей виховував батько-інвалід ІІ-ї групи. З відзнакою закінчив 2004 року Житомирське профтехучилище, здобув професію столяра-будівельника.
Працював у Перебродському лісництві Словечанського держлісгоспу, без відриву від виробництва у Малинському лісотехнічному коледжі здобув освіту. Від 2009 року працював лісником у держспецпідприємстві «Чорнобильська пуща» (Паришівське лісництво).
Мобілізований у березні 2014 року, солдат 30-ї окремої механізованої бригади.
Під час бойових дій на Луганщині зазнав поранення, після лікування повернувся на фронт. В зоні бойових дій затримав злочинця, командування надіслало його батьку Похвальний лист за достойне виховання сина. Внаслідок важкого поранення впав у кому, перебував в районній лікарні Мелітополя, згодом перевезений до Запоріжжя. 1 грудня серце Віталія зупинилося.
Похований в селі Бігунь.
Нагороди та вшанування
ред.За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
Примітки
ред.- ↑ Указ Президента України від 17 липня року № 436/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Посилання
ред.- Стельникович Віталій Віталійович [Архівовано 31 травня 2017 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |