Столєтов Всеволод Миколайович

Всеволод Миколайович Столєтов (2 січня 1907(19070102), село Леоново Покровського повіту Владимирської губернії, тепер Петушинського району Владимирської області, Російська Федерація — 8 грудня 1989, місто Москва) — радянський діяч, міністр вищої освіти СРСР, міністр вищої і середньої спеціальної освіти Російської РФСР, президент Академії педагогічних наук СРСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1952—1956 роках. Депутат Верховної ради РРФСР 6—10-го скликань. Доктор біологічних наук (1958). Дійсний член Академії педагогічних наук СРСР по відділенню теорії та історії педагогіки (30.01.1968).

Столєтов Всеволод Миколайович
Народився20 грудня 1906 (2 січня 1907)[2] або 2 січня 1907(1907-01-02)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Леоново (Петушинський район), Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер8 грудня 1989(1989-12-08)[1][2] (82 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоРосія Росія, СРСР СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьбіолог, політик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМосковська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор біологічних наук
ЗакладМосковська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва[3] і МДУ[4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоРосійська академія освіти[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададепутат Верховної Ради РРСФРd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів орден «Знак Пошани»

Життєпис

ред.

Народився в родині міщанина.

У вересні 1924—1925 роках — викладач курсів ліквідації неписьменності на станції Петушки. У 1925—1926 роках — секретар Аннинського волосного відділу політико-просвітницької роботи.

У січні 1926 — 1929 року — кур'єр, технічний секретар наукового журналу «Пути сельского хозяйства» в місті Москві.

У липні 1929 — березні 1933 року — відповідальний секретар редакції журналу «Социалистическая реконструкция сельского хозяйства».

У 1931 році закінчив Московську сільськогосподарську академію імені Тімірязєва.

У березні 1933 — 1938 року — робочий редактор журналу «Социалистическая реконструкция сельского хозяйства».

У 1938—1939 роках — редактор журналу «Советское хлопководство»; старший редактор редакції рослинницької літератури видавництва «Сельхозгиз».

У 1939—1941 роках — помічник президента Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені Леніна Трохима Лисенка.

Член ВКП(б) з 1940 року.

До липня 1941 року — старший науковий співробітник, вчений секретар Інституту генетики Академії наук СРСР.

У липні 1941 — квітні 1942 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни.

У квітні 1942 — 1945 року — старший науковий співробітник, вчений секретар Інституту генетики Академії наук СРСР.

У 1945—1948 роках — заступник директора з наукової роботи Інституту генетики Академії наук СРСР.

9 серпня 1948 — липень 1950 року — директор Московської сільськогосподарської академії імені Тімірязєва.

У липні 1950 — лютому 1951 року — заступник міністра сільського господарства СРСР — начальник Головного управління сільськогосподарської пропаганди Міністерства сільського господарства СРСР.

9 лютого 1951 — 15 березня 1953 року — міністр вищої освіти СРСР.

У березня 1953 — квітні 1954 року — заступник міністра культури СРСР.

У квітні 1954 — вересні 1959 року — 1-й заступник міністра вищої і середньої освіти СРСР.

27 вересня 1959 — 18 лютого 1972 року — міністр вищої і середньої спеціальної освіти Російської РФСР.

У грудні 1971 — травні 1981 року — президент Академії педагогічних наук СРСР. Автор праць з генетики та селекції, проблем вищої і середньої освіти.

Одночасно в 1975—1984 роках — голова президії Радянського товариства із культурних зв'язків із співвітчизниками за кордоном (товариство «Родина»).

З травня 1981 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 8 грудня 1989 року в Москві. Похований в селі Леоново Петушинського району Владимирської області.

Нагороди

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в The Fine Art Archive — 2003.
  2. а б в г Педагоги и психологи мира — 2012.
  3. а б Кузовкин Г. В., Мартин Б. «К счастью для меня, я начал свое образование в 1944 году и поэтому мог изучать классическую генетику», “Fortunately for me, I started studying in 1944 and could therefore study classical genetics” // Историко-биологические исследования — 2019. — Т. 11, вып. 2. — С. 76–95. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  4. Фандо Р. А. «Перелистывая страницы жизни…». Интервью с профессором Е.Б. Музруковой, “Turning the pages of life...”. Interview with Professor E.B. Muzrukova // Историко-биологические исследования — 2021. — Т. 13, вып. 1. — С. 121–132. — ISSN 2076-8176; 2500-1221doi:10.24411/2076-8176-2021-11006
  5. Шалимов С. В. Развитие международных связей отечественных генетиков в воспоминаниях члена-корреспондента РАН И.А. Захарова-Гезехуса, The development of international contacts of Soviet geneticists in the memoirs of I.A. Zakharov-Gezekhus, corresponding member of the Russian academy of Sciences // Историко-биологические исследования — 2020. — Т. 12, вып. 1. — С. 95–109. — ISSN 2076-8176; 2500-1221doi:10.24411/2076-8176-2020-11004

Джерела

ред.