Стрілецький Єронім
Стрілецький Єронім | |
---|---|
Ім'я при народженні | Ілля |
Народився | 20 серпня 1732 c. Пляшева, нині Радивилівського району Рівненської області, Україна |
Помер | 4 жовтня 1804 (72 роки) м. Відень, нині Австрія |
Національність | русин (українець) |
Діяльність | священик УГКЦ, письменник |
Відомий завдяки | перший парох церкви святої Варвари у Відні |
Alma mater | Грецька колегія святого Атанасія |
Конфесія | греко-католик |
Батько | Іван |
Мати | Теодора |
Єроні́м Стріле́цький (Стшелєцький) (хресне ім'я Ілля, 20 серпня 1732[1], Пляшева, нині Радивилівського району Рівненської області, Україна — 4 жовтня 1804, Відень) — церковний діяч, письменник, ієромонах-василіянин.
Життєпис
ред.Народився 20 серпня 1732 року в с. Пляшева Брідської округи[2] (за тодішнім адміністративним поділом, Луцького повіту Волинського воєводства[3], Республіка Обидвох Народів, нині Радивилівського району Рівненської області, Україна) на Волині в сім'ї Івана та Теодори[1].
У 1753 р. постригся в ченці у Почаївському монастирі. По закінченні богословських студій у Папській Грецькій Колегії святого Атанасія в Римі (1755–1761), отримав священничі свячення 15 лютого 1761 р.[1], а відтак працював місіонером у Замості, а в 1765–1769 рр. викладав богослов'я для василіянських студентів у Підгорецькому монастирі, після чого був магістром новіціяту в Почаєві та цензором книг при монастирській друкарні; з 1776 у Відні — духівник богословської молоді у «Барбареумі» і перший парох (з 1784) церкви святої Варвари та зв'язковий між українськими католицькими ієрархами та Віднем і Римом. Помер у Відні.
Друковані праці
ред.- «Поученіє о обрядах христіянских» (1768);
- «Epitome historica de origine antiquitate et praesertim de celebratissimo opere coronationis Thaumaturgae in Poczajoviensi monte Imaginis BVMariae» (1773, 1775);
- «Коротка Руська Граматика» польською мовою.
- Багата бібліотека Єроніма Стрілецького стала основою для капітульних бібліотек у Перемишлі та Львові.
Примітки
ред.- ↑ а б в Blažejovskyj, p. 87.
- ↑ Андрохович А.. Віденське Babrareum… — С. 170.
- ↑ Beresteczko, mko, pow. dubieński, daw. woj. wołyńskie pow. łucki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 139. (пол.) — S. 139.
Джерела
ред.- Андрохович А.. Віденське Babrareum. Історія королівської Ґенеральної Греко-Католицької семинарії при церкві св. Варвари у Відні з першого періоду її існування (1775—1784) // Греко-Католицька духовна семинарія у Львові. Матеріяли і розвідки зібрав о. проф. др. Йосиф Сліпий. — ч. І. — Львів 1935. — 243 с.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983) // AOSBM. — Rome, 1984. — Sectio I. — Vol. 43. — 366 p. (англ.)
Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку УГКЦ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |