Латинський алфавіт для мови сумі був створений місіонером В. Ф. Доудом (W. F. Dowd) та Інаше Сема (Inashe Sema). У 1909 році цією абеткою було надруковано буквар «Mlali». Згодом почали виходити газети «Sümi Zümülhü» та «Izatsa». Було здійснено переклад Біблії мовою сумі («Baibel»). Абетка була повністю фонетична; пізніше до неї додали букву ü[2].
Нижче наведений сучасний алфавіт[3].
| I i |
E e |
Ü ü |
A a |
U u |
O o |
P p |
Ph ph |
B b |
T t
|
| /i/ |
/e/ |
/ɨ/ |
/a/ |
/u/ |
/o/ |
/p/ |
/pʰ/ |
/b/ |
/t/
|
| Th th |
D d |
K k |
Kh kh |
G g |
Q q |
Qh qh |
F f |
V v |
S s |
R r
|
| /tʰ/ |
/d/ |
/k/ |
/kʰ/ |
/g/ |
/q/ |
/qʰ/ |
/f/ |
/v/ |
/s/ |
/ɺ/
|
| Sh sh |
Z z |
J j |
Zh zh |
X x |
Gh gh |
H h |
Ts ts |
Ch ch |
Tsh tsh
|
| /ʃ/ |
/z/ |
/d͡ʒ/ |
/ʒ/ |
/x/ |
/ɣ/ |
/h/ |
/t͡s/ |
/t͡ʃ/ |
/t͡sʰ/
|
Chh chh
Tch tch |
M m |
Mh mh |
N n |
Nh nh |
Ng ng |
L l |
Lh lh |
Y y |
W w
|
| /t͡ʃʰ/ |
/m/ |
/mʱ/ |
/n/ |
/nʱ/ |
/ŋ/ |
/l/ |
/lʱ/ |
/j/ |
/w/
|
|
- Звуки [d͡ʒ] і [ʒ] є алофонами (наприклад: aji або azhi (кров)). Тому недавня правописна реформа радить замінювати диграф zh на букву j. Але у власних назвах диграф zh може зберегтися (наприклад: Jimomi або Zhimomi)[4].
- Триграф chh зараз почали замінювати на триграф tch[5].
Також сучасний алфавіт передбачає передачу тонів. Низький тон позначається написанням букви h в кінці складу (напиклад: apuh (батько)), середній — ніяк не позначається (наприклад: apu (глибший)). Високий тон передається подвоєнням букви для приголосного, який знаходиться перед голосним складу (наприклад: appu (син)). Але мовці сумі переважно дотримуються старої орфографії, позначаючи тони тільки в деяких словах[2].
