Сухорабівка
Сухора́бівка — село в Україні, у Решетилівській міській громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 996 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Сухорабівська сільська рада.
| село Сухорабівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Полтавська область |
| Район | Полтавський район |
| Тер. громада | Решетилівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA53080390680023716 
|
| Облікова картка | Сухорабівка |
| Основні дані | |
| Населення | 996 |
| Поштовий індекс | 38432 |
| Телефонний код | +380 5363 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°29′20″ пн. ш. 33°50′0″ сх. д. / 49.48889° пн. ш. 33.83333° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
76 м |
| Водойми | р. Псел |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 38400, Полтавська обл., Полтавський р-н, м. Решетилівка, вул. Покровська, 14 |
| Карта | |
  Сухорабівка | |
 Сухорабівка | |
| Мапа | |
| |
Забудова Сухорабівки є специфічною, оскільки вулиці села по колу оточують лісовий масив.
Географія
ред.Село Сухорабівка знаходиться на лівому березі річки Псел на якій знаходиться Сухорабівська гідроелектростанція (мала ГЕС). Вище за течією на відстані 4 км розташоване село Каленики, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Березняки. Місцевість навколо села частково заболочена. Біля села знаходиться заповідне урочище "Кут"[1].
Історія
ред.Село Сухорабівка вперше згадується в «Переписних книгах 1666 року».
Перші писемні згадки про Свято-Вознесенську церкву та школу у Сухорабівці Остап’євської сотні Миргородського полку датуються 1723 роком (згідно «Компуту і ревізії Миргородського полку 1723 року»). Читаємо на 311 аркуші «Компуту...»: «…Село Сухорабовці ратушное Отец Іван Семеновичь Презвитер Свто Вознесенский Школа в ней дяк Ігнать Побежный Паламарь Іван Фесенко Шпиталя неть…».
У 1730 село належало гетьману Данилові Апостолу (з 1690). За ревізією 1729 в селі було 124 двори.
У 1782 році Сухорабівка (після ліквідації Остап'євської сотні) увійшла до складу Голтвянського повіту Київського намісництва.
За даними на 1859 рік у козацькому селі Хорольського повіту Полтавської губернії мешкало 1302 особи (598 чоловічої статі та 704 — жіночої), налічувалось 173 дворових господарства, існували православна церква та завод, відбувався щорічний ярмарок[2].
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Калениківської волості мешкало 1792 особи, налічувалось 285 дворових господарств, існували православна церква, школа, 2 лавки, 2 водяних і 7 вітряних млинів, відбувалось 2 ярмарки на рік: 2 лютого та на свято Вознесіння[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1960 осіб (947 чоловічої статі та 1013 — жіночої), з яких 1927 — православної віри[4].
У 1905 році селяни Сухорабівки спалили цукроварню, дві економії[5].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Решетилівської міської громади[6].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Решетилівського району, село увійшло до складу новоутвореного Полтавського району Полтавської області[7].
Економіка
ред.- Санаторій «Світанок» (діти 5-16 років).
- «Сухорабівське», ПП.
- «Нібулон», ТОВ.
- Сухорабівська ГЕС
- Аграрник LTD ТОВ
Об'єкти соціальної сфери
ред.- Школа.
- Амбулаторія.
Відомі люди
ред.- Бабенко Костянтин Степанович (1922—2011) — радянський військовик, учасник Другої світової війни, генерал-лейтенант артилерії.
- Карейша Сергій Дем'янович (1854—1934) — інженер-залізничник, науковець.
- Трипільський Андрій Володимирович — літературознавець і мистецтвознавець.
Посилання
ред.- Погода в селі Сухорабівка [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Примітки
ред.- ↑ Держуправління екоресурсів в Полтавській області. eko.adm-pl.gov.ua. Процитовано 12 травня 2024.
- ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 4386)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-177. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Сухорабівка, Решетилівський район, Полтавська область » Історія міст і сіл Української РСР (ru-RU) . Процитовано 12 травня 2024.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |