Сітницький Іван

Іван Сітницький
Іван Сітницький;
Сотник
Загальна інформація
Народження	25 червня 1881; м. Комарно, нині Львівська область
Смерть	10 жовтня 1947 (66 років); м. Львів
Поховання	Личаківський цвинтар
Національність	українець
Військова служба
Приналежність	Австро-Угорщина; ЗУНР
Вид ЗС	УГА
	Сітницький Іван у Вікісховищі

Сітницький Іван (25 червня 1881, Комарно — 10 жовтня 1947, Львів) — педагог-математик, сотник УГА.

Життєпис

Діячі ЗУНР у Золочівському повіті, 1919. Цифрами на фото позначені: 1. о. Стефан Юрик 2. Михайло Балтарович 3. Гнат Дзерович 4. Ілля Цьокан 5. Теодор Ваньо 6. Пор. Юрій Жмур 7. Йосафат Фешур; між 6 і 8 Василь Пачовський 10. Пор. Мирон Дольницький 11. Олександр Малиновський 12. Петро Вовк 14.от. Северин Лещiй 16. сот. Мирослав Янович 18. Кравс 19. Рудольф Фірер 23. Скобельська Анна 24. Пор. Теодор Дацків 25. Білач 26. Василь Сірко 27 Михайло Павлюк 29. сот. Іван Сітницький 30. Ольшанецький 31. Олександр Шаповал 32. Микола Какурін 33. Григорій Сиротенко 42. Гребенц. Зліва від № 40 Парнас Яків

Гробниця родини Заячківських,у якій похований Іван Сітницький.

Народився 25 червня 1881 року в Комарно.

Професор Академічної гімназії Львова. Автор шкільних посібників з геометрії, хімії і фізики (переклади); логаритми. При викладанні математики впроваджував українську математичну термінологію.

У складі Української галицької армії брав участь у боях за Львів у листопаді 1918. У 1919 року начальник (комендант) старшинської однорічної школи артилерії у Станиславові.^[1] Перебував певний час під більшовицькою окупацією в УРСР.^[2]

В першій половині 1920-х викладав в Таємному українському університеті у Львові.^[3] На початку 1940-х обіймав посаду викладача математики Львівської політехніки.^[4] Останні роки працював завідувачем кафедри фізики Львівського медінституту.^[5]

Помер 10 жовтня 1947 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 71.^[6]

Родина

Був одружений з Оленою Заячківською. Подружжя мало 7 дітей: Оксана, Уляна, Юрій, Богдан, Марія, Андрій та Роман.

Примітки

↑ Кваснюк, Ярема (27 грудня 2019). ВІЙСЬКОВІ ФОРМУВАННЯ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ НА СТАНИСЛАВІВЩИНІ ПІД ЧАС УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОЇ ВІЙНИ 1918–1919 рр. Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина" (укр.). № 32. с. 113—124. doi:10.15330/gal.32.113-124. ISSN 2312-1165. Процитовано 8 січня 2022.
↑ Кордуба Мирон Щоденник 1918—1925. Львів. Видавництво Українського Католицького Університету, 2021. ст.439
↑ Юліан Редько. Український Університет у Львові (1920–1925)
↑ Роман СМІШКО. СПОГАДИ ПРО МАРКІЯНА СМІШКА
↑ Луїза Ільницька. «РУСАЛКА ДНІСТРОВА» (1837) У ПРИВАТНИХ КОЛЕКЦІЯХ (з нових розшуків)
↑ Гавришкевич І., Нагай М. Личаківський некрополь. Малий маршрутний довідник музею «Личаківський цвинтар». — Львів, 2003. — С. 36. — ISBN 966-8041-21-6.

Література

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

link=[1]

У Родоводі є генеалогічне дерево цієї людини

Сітницький Іван

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Кваснюк, Ярема (27 грудня 2019). ВІЙСЬКОВІ ФОРМУВАННЯ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ НА СТАНИСЛАВІВЩИНІ ПІД ЧАС УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОЇ ВІЙНИ 1918–1919 рр. Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина" (укр.). № 32. с. 113—124. doi:10.15330/gal.32.113-124. ISSN 2312-1165. Процитовано 8 січня 2022.

[2] Кордуба Мирон Щоденник 1918—1925. Львів. Видавництво Українського Католицького Університету, 2021. ст.439

[3] Юліан Редько. Український Університет у Львові (1920–1925)

[4] Роман СМІШКО. СПОГАДИ ПРО МАРКІЯНА СМІШКА

[5] Луїза Ільницька. «РУСАЛКА ДНІСТРОВА» (1837) У ПРИВАТНИХ КОЛЕКЦІЯХ (з нових розшуків)

[6] Гавришкевич І., Нагай М. Личаківський некрополь. Малий маршрутний довідник музею «Личаківський цвинтар». — Львів, 2003. — С. 36. — ISBN 966-8041-21-6.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]