ТЕС Сан-Томе
0°20′7.3″ пн. ш. 6°43′53.9″ сх. д. / 0.335361° пн. ш. 6.731639° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
| 0°20′07″ пн. ш. 6°43′54″ сх. д. / 0.33536111111111° пн. ш. 6.7316388888889° сх. д. | ||||
| Країна |  Сан-Томе і Принсіпі  | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування | Сан-Томе і Принсіпі, місто Сан-Томе | |||
| Введення в експлуатацію | 1970-ті — 2000 | |||
| Вид палива | нафтопродукти | |||
| Енергоблоки | 1x1,8 + 4x1,45 + 1x1,2 + 3х1,5 | |||
| Турбіни | дизель-генератори | |||
| Встановлена електрична потужність | 13,7 | |||
| Материнська компанія | Empresa de Água e Electricidade (EMAE) | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  ТЕС Сан-Томе | ||||
 | ||||
ТЕС Сан-Томе — теплова електростанція на острові Сан-Томе у Гвінейській затоці. До введення в 2017 році другої черги на ТЕС Санто-Амаро була найпотужнішою станцією в острівній країні Сан-Томе і Принсіпі.
Станція працює з початку 1970-х років. Вона складається з кількох дизель-генераторів, що споживають нафтопродукти, та має загальну потужність 13,7 МВт.[1][2] Останні з них — 3 генератори по 1,5 МВт — встановили у 2000 році, що дало змогу налагодити енергопостачання столиці міста Сан-Томе.[3]
Втім, станом на середину 2010-х через поганий технічний стан обладнання вкотре виникла криза енергопостачання. Проблему розв'язали спорудженням згаданої вище другої черги ТЕС Санто-Амаро.[4]
Примітки
ред.- ↑ Solutions, EIU Digital. Investments in hydropower dams announced. country.eiu.com (англ.). Процитовано 26 січня 2018.
- ↑ User, Super. São Tomé Oil Power Plant. www.industryabout.com (брит.). Процитовано 26 січня 2018.
- ↑ Stratégie Nationale d’Adaptation Sur les Changements Climatiques (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 січня 2018. [Архівовано 2018-01-27 у Wayback Machine.]
- ↑ Sto Amaro 2 - the São Tomean thermoelectric power plant exported more than 12 GWh to the power grid in just seven months | Efacec. Efacec (брит.). 13 березня 2017. Процитовано 26 січня 2018.