Тангла
гірський хребет
Тангла (кит. трад. 唐古拉山 脉, піньїнь: Tánggǔlā shānmài) — узагальнююча назва гірських масивів і різноспрямованих коротких хребтів у центральній частині Тибетського нагір'я в Китаї[1].
Тангла | ||||
33°30′ пн. ш. 91°04′ сх. д. / 33.5° пн. ш. 91.07° сх. д. | ||||
Країна | КНР | |||
---|---|---|---|---|
Регіон |
Нагчу Цінхай Тибетський автономний район | |||
Система | Тибетське плато | |||
Тип | гірський хребет | |||
Висота | 6621 м | |||
Тангла у Вікісховищі |
Максимальна висота досягає 6555 м. Гори складені головним чином вапняками і глинистими сланцями. Характерно поєднання куполовидних вершин і пологих схилів, покритих кам'яними розвалами, які перемежовуються з широкими плоскодонними улоговинами на висотах 4700-5400 м. Звичайні сильні вітри. На найвищих вершинах розташовані льодовики. Переважають ландшафти високогірних степів і холодних пустель.
Вперше гори Тангла були описані російським ученим Миколою Пржевальським.
Джерела
ред.Тангла на картинах художників
ред.
Примітки
ред.- ↑ Раніше припускалося існування єдиного хребта Тангла протяжністю близько 700 км.