Тань Юйлін
Тань Юйлін (кит.: 谭玉龄; 1920 — 14 серпня 1942) — наложниця Пуї, імператора Маньчжоу-го.
| Тань Юйлін | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 11 серпня 1920  Пекін |
| Померла | 14 серпня 1942 (22 роки) Чанчунь, Маньчжурська держава ·хвороба |
| Країна |  Маньчжурська держава |
| Рід | Айсін Ґьоро |
| У шлюбі з | Пуї |
Біографія
ред.Наложниця
ред.Народилася в 1920. Етнічно належала до маньчжурського клану Татала, згодом змінила своє маньчжурське прізвище на загальноприйнятий ханьський аналог «Тань» (谭), що було обумовлено сплеском антиманьчжурських настроїв після Сіньхайської революції в Китаї, яка скинула Династію Цін.
У 1927, будучи ще дитиною, вона була прийнята на службу Імператорського Маньчжурського двору у вигнанні в Тяньцзіні, а в 1932, після заснування на території Маньчжурії маріонеткової держави Маньчжоу-го, вирушила туди разом з Двором.
6 квітня 1937 на вимогу японців сімнадцятирічна Тань Юйлін була обрана як молодша наложниця для імператора Пуї, отримавши спеціальне ім'я Сян (祥) і титул «гуйжень» (贵人, «наложниця п'ятого ступеня»). Історик Віктор Усов вважав, що завести молодшу наложницю Пуї порадив один із родичів у Пекіні з метою «покарати» імператрицю Вань Жун, виявивши їй свою немилість[1].
Смерть
ред.Тань Юйлін була незадоволена тим, що Японська імперія намагалася впливати на Пуї[2][неавторитетне джерело]. Через кілька років після одруження з Пуї вона захворіла на черевний тиф і незабаром померла. Як припускав імператор, дівчину отруїли японці, оскільки наложниця померла невдовзі після ін'єкції, зробленої японським лікарем[3].
Після смерті «п'ятої дружини» японці наполегливо пропонували Пуї замінити Юйлін, що пішла з життя, етнічною японкою, однак імператор відмовився від цього. Тань Юйлін була посмертно зведена в ранг «шляхетної наложниці» («дружини другого ступеня») і отримала посмертне ім'я «Мін-Сіань» (明贤).
У 2004 нащадки імператорського дому династії Цін зайнялися розглядом питання про підвищення Тань Юйлін до статусу «дружини першого ступеня» («шляхетного консорту»).
Примітки
ред.- ↑ Усов Виктор Николаевич. Последний император Китая. Пу И. www.modernlib.ru. Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 21 липня 2017.
- ↑ Emperor Xuantong [Архівовано 2007-11-16 у Wayback Machine.]
- ↑ Последний китайский император Пу И – от монарха до коммуниста. Великая Эпоха (рос.). Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 21 липня 2017.