Тарасюк Богдан Володимирович
Богда́н Володи́́мирович Тарасю́к (нар. 5 лютого 1990 — пом. 29 серпня 2014) — солдат 51-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Тарасюк Богдан Володимирович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 5 лютого 1990 Буцин | |
| Смерть | 29 серпня 2014 (24 роки) Новокатеринівка | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Короткий життєпис
ред.Народився 1990 року в селі Буцин (Старовижівський район, Волинська область). Закінчив Буцинську школу. Пройшов строкову службу в десантних військах.
У часі війни мобілізований у квітні 2014-го — стрілець-розвідник 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський); військовий фельдшер. У складі бригади у травні 2014 року рушив у зону боїв. У серпні побував удома в короткотерміновій відпустці.
Останній дзвінок від Богдана був 28 серпня з-під Іловайська. Загинув у бою поблизу Іловайська під час виходу з оточення на дорозі поміж селом Новокатеринівка та хутором Горбатенко.
Тіло знайшли 11 вересня в Дніпропетровську, мати солдата лише по медальйону й татуюванню впізнала тіло сина, таким понівеченим воно було.
Бійця поховали, але в родичів залишилися сумніви, вони вирішили провести експертизу ДНК.
Залишилися батьки Олена й Володимир Тарасюки та сестра.
Нагороди та вшанування
ред.За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:
- 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[1]
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» в Києві: секція 3, ряд 4, місце 31
- Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня в різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]
- Іловайський Хрест (посмертно)
- у Буцині на його честь перейменовано вулицю[3]
Примітки
ред.- ↑ Указ Президента України від 17 липня 2015 року № 436/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня
- ↑ Вулиця Богдана Тарасюка