Театр у кошику
Творча майстерня «Театр у кошику» — сучасний український експериментальний театр, створений у 1997 році режисеркою Іриною Волицькою та акторкою Лідією Данильчук як незалежне творче об'єднання. З 2004 року стає творчою майстернею Національного центру театрального мистецтва ім. Леся Курбаса у Львові.
| Творча майстерня «Театр у кошику» | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Місто | ||||
| Статус | творча майтерня | |||
| Відкрито | 1997 | |||
| teatrukoshyku.lviv.ua | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
|
| ||||
«Театр у кошику» постав з потреби духовної, культурної, національної самоідентифікації на стикові модерністських та постмодерністських естетичних засад. Це свого роду унікальний театр, який займає елітарну нішу в культурному просторі України. Творча майстерня проводить дослідження у сфері театрального знаку, символу, метафори, вибудовуючи власні, самобутні засоби сценічної виразності та експресії.
Репертуар театру
ред.З 1997 року по сьогодні театр створив 13 оригінальних постановок, режисеркою яких є Ірина Волицька.
- 1997 — «Білі мотилі, плетені ланцюги…» моновистава за мотивами новел та листів Василя Стефаника; виконавиця — Лідія Данильчук[1]
- 1998 — «Украдене щастя» за п’єсою Івана Франка; в ролях — Лідія Данильчук, Роман Біль і Володимир Губанов
- 2001 — «На полі крові» моновистава за драматичною поемою Лесі Українки; виконавиця — Лідія Данильчук
- 2002 — «Одержима» за драматичною поемою Лесі Українки; в ролях — Лідія Данильчук, Роман Біль, гурт «Замкова тінь»
- 2003 — «Сон. Комедія» моновистава за поемою Тараса Шевченка; виконавиця — Лідія Данильчук
- 2004 — «Я йду, Христе…» за творами Григора Лужницького; в ролях — Лідія Данильчук і Володимир Губанов
- 2005 — «Пригода ведмедиків панда…» за п’єсою Матея Вішнєка; в ролях — Лідія Данильчук і Володимир Губанов
- 2007 — «Річард після Річарда» моновистава за драматою «Річард III» Вільяма Шекспіра; виконавиця — Лідія Данильчук[2][3]
- 2008 — «Провина» за п’єсою Небойші Ромчевича; в ролях — Лідія Данильчук і Роман Біль
- 2011 — «Пісня про равликів» за п’єсою «Маячня удвох» Ежена Йонеско; в ролях — Лідія Данильчук і Петро Микитюк
- 2013 — «Орестея. Exercise» — опера-мелопея Олександра Козаренка за текстами трагедії «Орестея» Есхіла (у перекладі Андрія Содомори), а також віршами Оксани Забужко та Райнера Марії Рільке
- 2015 — «Голос тихої безодні» за моноп'єсою Неди Нежданої; виконавиця — Лідія Данильчук
- 2017 — «Стара пані висиджує» за п’єсою Тадеуша Ружевича; виконавиця — Лідія Данильчук[4]
- 2020, 30 жовтня — «Дві кралечки – на північ» П’єра Нотта; акторки — Лідія Данильчук і Тетяна Сторожук, акордеон - Роман Біль
- 2021, 25 лютого — «Розмова» за оповіданням Лесі Українки; виконавиця — Лідія Данильчук[5]
Примітки
ред.- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (5 жовтня 2019). «Білі мотилі» із «Малюнком на замерзлому вікні» (ua) . Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 2020-8-21.
- ↑ Тарас ФЕДОРЧАК (18 квітня 2008). Річард після Річарда (укр.). «Zaxid.net». Процитовано 21 серпня 2020.
- ↑ Сергій ВАСИЛЬЄВ (5 грудня 2016). Шекспір в сучасній Україні: Щедрий, мудрий, терплячий (укр.). «Українська правда». Процитовано 30 липня 2024.
- ↑ Вікторія ПОЛІНЕНКО (18 квітня 2008). Літня пані звинувачує, закликає, страждає та висиджує (ua) . «Кіно-Театр». Процитовано 2020-8-21.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Галина КАНАРСЬКА (4 лютого 2021). Любов предвічна невмируща (ua) . Г-та «Збруч». Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 2021-4-28.
Посилання
ред.- Сайт творчої майстерні «Театру у кошику» [Архівовано 13 квітня 2013 у Wayback Machine.]