Вікіпедія

Вулиця Тернопільська (Львів)

вулиця у Львові, Україна
(Перенаправлено з Тернопільська вулиця (Львів))
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тернопільська вулиця.

Ву́лиця Те́рнопільська — вулиця у Сихівському районі міста Львова[4], в місцевостях Новий Львів та Персенківка. Починається від вулиці Стуса, утворює перехрестя з вулицями Героїв Крут та Олександра Мишуги, також разом з вулицями Панаса Мирного, Угорською та Сергія Литвиненка утворює п'ятипроменеве перехрестя. Прилучається вулиця Сумська[5].

Вулиця Тернопільська
Львів
вул. Тернопільська. Водонапірна вежа
вул. Тернопільська. Водонапірна вежа
вул. Тернопільська. Водонапірна вежа
МісцевістьНовий Львів, Персенківка
РайонСихівський
Назва на честьміста Тернополя
Колишні назви
Торунська, Торнерґассе, Торуньська; Цєшиньска, Тешенерґассе, Цєшинська, Тернопільська; Познаньска, Позенерґассе, Цєшинська, Познанська, Новотка
польського періоду (польською)Toruńska; Cieszyńska; Poznańska
радянського періоду (українською)Торуньська; Цєшинська, Тернопільська; Познанська, Новотка
радянського періоду (російською)Торуньская; Цешинская, Тернопольская; Познанская, Новотко
Загальні відомості
Протяжність1300 м
Координати початку49°48′58.60″ пн. ш. 24°02′39.70″ сх. д. / 49.8162778° пн. ш. 24.0443611° сх. д. / 49.8162778; 24.0443611
Координати кінця49°48′36.28″ пн. ш. 24°02′05.03″ сх. д. / 49.8100778° пн. ш. 24.0347306° сх. д. / 49.8100778; 24.0347306
поштові індекси79034[1]
Транспорт
Рухдвосторонній
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі№ 1—10, 12, 12а, 12б, 14, 14а, 16, 18, 20, 24, 24а, 26, 28, 32, 34а, 34б[2]
Архітектурні пам'ятки№ 14, 15, 16, 18, 19, 20, 24, 26, 28, 32, 34[3]
Навчальні закладиДНЗ № 169 «Любисток»
Заклади культуриБібліотека-філія № 23 ЦБС для дорослих м. Львова
Поштові відділенняВПЗ № 34 (вул. Тернопільська, 9)[1]
Забудоваодно- і двоповерхова садибна, двоповерховий польський конструктивізм 1930-х та чотири- 1960-х і дев'ятиповерховий радянський 1990-х, сучасна висотна забудова 2010-х.
ПідприємстваДП «ЛДНДПІ „ЛьвівбудНДІпроект“»
ПаркиЗалізна Вода
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Тернопільська у Вікісховищі

Назва

ред.

У 1946 році перших дві ділянки вулиці були об'єднані в одну і нову вулицю названо на честь міста Тернополя — вулицею Тернопільською, до якої у 1993 році прилучено колишню вулицю Новотка. Назви вулиць-попередниць змінювались неодноразово, переважно у зв'язку зі змінами політичних режимів.

Ділянка від вул. Стуса до перехрестя з сучасними вулицями Олександра Мишуги та Героїв Крут
Ділянка від перехрестя з сучасними вулицями Олександра Мишуги та Героїв Крут й до кінця вулиці Тернопільської
  • 1933–1943 — Цешиньска, на честь польського міста Цешин;
  • 1943–1944 — Тешенерґассе;
  • 1944–1946 — Цешинська.
Неіснуюча ділянка між сучасними вулицями Тернопільською та Литвиненка

Історія

ред.

Архітектори Фердинанд Касслер та Александер Остен запланували у 1910 році створити на Новому Львові дільницю вілл. Вони створили план міста-саду у вигляді прямокутника з великою круглою площею-сонцем у центрі, від якого розходилися шість вулиць-променів. На них планувалося споруджувати вілли та дво- і триповерхові будинки, оточені садами. До початку першої світової війни встигли спорудити лише кілька будиночків в межах сучасних вулиць Тернопільської (зокрема № 15) та Героїв Крут (№ 6, 6а). До розбудови цієї частини Львова як житлового кварталу повернулись лише у 1930-х роках, коли між вулицями Цешинською (нині — частина вул. Тернопільської) та Святої Софії (нині — Ярославенка) під керівництвом архітектора Тадеуша Врубеля розбудовано дільницю вілл у стилі функціоналізму. Більшість з них споруджено за типовими проектами.

Забудова

ред.

Переважна більшість будинків на вулиці Тернопільській внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення м. Львова[3].

№ 1а — один з перших (чи не найперший) кооперативних будинків у Львові, збудований житловим кооперативом Львівської спілки художників на початку 1960-х років. Відповідно до специфічних потреб мешканців будинку замість горищ тут були облаштовані творчі майстерні, оскільки горищної площі виявилося замало, майстерні отримали лише обрані митці[6]. В будинку мешкали:

№ 2а — в цьому будинку за радянських часів містився інформаційно-обчислювальний центр «Укроргсистемотехніка», згодом дільничий пункт міліції. Нині тут міститься КП ЛОР «Львівський обласний навчальний центр підготовки та підвищення кваліфікації робітників та інженерно-технічних працівників і спеціалістів для виконання робіт з підвищеною небезпекою». Також тут діє приватна автошкола «Easy drive».

№ 3 — п'ятиповерховий житловий будинок 1960-х років. У квартирі № 29 до 2013 року мешкав український художник декоративно-ужиткового мистецтва, представник львівської мистецької школи, Заслужений художник України Мінько Олег Терентійович[35].

№ 6 — за радянських часів в будинку містився студентський гуртожиток № 2 Львівського технікуму залізничного транспорту.

№ 8 — будівля студентського гуртожитку № 2 Львівського торговельно-економічного університету.

№ 8в — одноповерхова прибудова до гуртожитку Львівського торговельно-економічного університету, де за радянських часів працювала їдальня цього вишу, пізніше кафе «Старе село». Нині приміщення їдальні знесено, а на його місці у 2019 році збудований ЖК «LakePark» (забудовник — БІК «СБ-Груп») — житлового 32-квартирного односекційного будинку класу «комфорт» з комерційними приміщеннями. Здача новобудови в експлуатацію відбулася у другому кварталі 2019 року[36].

№ 9 — будівля бібліотеки-філії № 23 ЦБС для дорослих м. Львова[37], відділення поштового зв'язку № 34 та магазин «Продукти». У 2017 році в приміщенні першого поверху даного житлового будинку, облаштували нову, вісімнадцяту за ліком, амбулаторію сімейної медицини у Львові, яка обслуговуватиме понад 12 тисяч мешканців Нового Львова[38].

№ 10 — за радянських часів в будинку містився Обчислювальний центр Міністерства будматеріалів УРСР, нині — єдиний майновий комплекс ДП "Львівський державний науково-дослідний і проектний інститут «ЛьвівбудНДІпроект».

№ 12 — будівля ДНЗ № 169 «Любисток» компенсуючого типу, санаторний, за розрахований на 140 дітей[39].

№ 13а — біля цього будинку 26 листопада 2016 році відбулося відкриття відновленого спортивного майданчика для міні-футболу[40].

№ 14 — двоповерхова вілла із підвалом та горищем, споруджена у 1934—1935 роках за типовим проєктом № 3 архітектора Тадеуша Врубеля, який адаптував інженер-архітектор Максиміліан Кочур для Анни та Францішека Жихлінських. Будівля цегляна, тинькована, складається з трьох різновисоких об'ємів, накритих дахами з мінімальним кутом ухилу, покритих бляхою, що створювало ілюзію застосування плоских покрівель[41]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2820-м[3]. В квартирі № 3 цього будинку мешкав український графік Черкасов Володимир Ілліч[42].

№ 14а — житловий чотириповерховий будинок класу «Люкс», зданий в експлуатацію 2006 року. Будівельні роботи виконало ДП «Інтегралбуд» у 2005—2006 роках.

№ 15 — вілла побудови початку XX століття, з часів, коли архітектори Фердинанд Касслер та Александер Остен на місці цегельного заводу задумали створити квартал міста-саду з двох- та триповерхових будинків, оточених садами. На фасаді вілли зберіглося скульптурне зображення герба — варіант родинного гербу Андрейовських. По війні у колишній віллі розмістили спершу військкомат, згодом ЖЕК «Новий Львів», котрий після реформування ЖЕКів у 2010-х роках став частиною ЛКП «Житловик-С». В будівлі залишилося одне єдине житлове приміщення — квартира № 5. 27 квітня 2017 року ЛМР приймає Ухвалу № 1897 «Про надання в оренду ЛКП „Житловик-С“ нежитлових приміщень на вул. Тернопільській, 15», а 2018 року у квартири № 5 з'явився новий власник[43]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2821-м[3].

У 2010-х роках вулиця Тернопільська була однією з ділянок міста, де проводиться забудова. На місці саду, що належав колишнім власникам вілли на вул. Тернопільській, 15, будівельною компанією «Інтеграл-Буд» у 2011 році збудований 80-квартирний житловий будинок (Тернопільська, 15б), поряд раніше збудований триповерховий житловий будинок (вул. Тернопільська, 15а).

№ 16 — вілла початку XX століття. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2822-м[3].

№ 18 — вілла початку XX століття. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2823-м[3].

№ 19 — вілла початку XX століття. Нині тут міститься державна установа «Львівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України»[44]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2824-м[3].

№ 20 — вілла початку XX століття. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2825-м[3].

№ 21а, 21б, 21в, 21г, 21д, 21е, 21є, 21к — житловий комплекс з восьми десятиповерхових будинків економ класу та гостьовим і підземним паркінгами на 200 паркомісць, зведений будівельною компанією «Новий Львів» у 2016—2020 роках[45]. На першому поверсі будинку № 21д міститься приміщення медичного центру «Нікомед»[46].

Між будинками № 22 та № 24, у 1933 році, за проєктом архітектора Вітольда Мінкевича була споруджена водонапірна вежа. Спорудженню передували кілька ескізних проєктів. Через значне падіння цін на цеглу обрано варіант із нетинькованими фасадами з червоної цегли. Застосовано залізобетонні елементи. Зовні вежі мають форму дванадцятигранників із пілонами на кутах. Обладнані оглядовими майданчиками. Статичні обчислення провів відомий львівський інженер Адам Курило[47]. При будівництві вежі передбачено відвідування її публікою з метою огляду околиць — всередині влаштовані зручні залізні сходи, на верхній платформі зроблена балюстрада[48]. До 2014 року вежа використовувалася, як офісний центр. Нині на оглядовому майданчику водонапірної вежі знаходиться GSM-обладнання оператора мобільного зв'язку Vodafone Україна.

№ 24 — вілла початку XX століття. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1672-м[3].

№ 24а — виставкові зали офісних меблів фірми «Сігма» та меблів для дому компанії «Вишукані меблі»[49].

№ 26 — вілла початку XX століття. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2826-м[3].

№ 28 — вілла початку XX століття. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2827-м[3].

№ 32 — вілла початку XX століття. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2828-м[3]. На першому поверсі цього двоповерхового будинку у 1988—2003 роках мешкав викладач філософії Українського католицького університету, доцент кафедри історії й історії культури філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Станіслав Шендрик, який 3 жовтня 2003 року вчинив акт самоспалення на знак протесту проти незаконного продажу на аукціоні земельної ділянки з садом, за цією адресою, якою тривалий час користувалася його родина[50].

№ 34 — вілла початку XX століття. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2829-м[3].

№ 36 — колишній гуртожиток ВО «Полярон».

№ 38 — радянських часів тут містилося видавництво газети «Слава Родины», нині — Державне підприємство «Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України „Армія України“»[51]. Також у цій будівлі також міститься сервісний центр з ремонту побутової техніки «Еко-Сервіс Лева».

На вул. Тернопільській, 42, станом на лютий 2019 року триває будівництво ЖК «Персенківка», а на Тернопільській, 21 — також будується сучасний житловий комплекс.

  •  
    Вілла Жихлінських (1930-ті роки, вул. Тернопільська, 14)
  •  
    Вілла Андрейовських (початок XX століття, вул. Тернопільська, 15)
  •  
    Вілла (початок XX століття, вул. Тернопільська, 16)
  •  
    Вілла (початок XX століття, вул. Тернопільська, 18)
  •  
    Вілла (початок XX століття, вул. Тернопільська, 19)
  •  
    Вілла (початок XX століття, вул. Тернопільська, 20)
  •  
    Вілла (початок XX століття, вул. Тернопільська, 24)
  •  
    Вілла (початок XX століття, вул. Тернопільська, 26)
  •  
    Вілла (початок XX століття, вул. Тернопільська, 28)
  •  
    Вілла (початок XX століття, вул. Тернопільська, 32)
  •  
    Вілла (початок XX століття, вул. Тернопільська, 34)

Парки, водойми

ред.

Дотепер біля будинку № 1 по вул. Тернопільській існує невеликий ставок, неодноразово увічнений на полотнах львівських митців. Парк «Залізна Вода» — його територія ще з 1830-х років використовувалася львів'янами для відпочинку, однак сам парк було закладено у 1905 році, він розташований між вулицями Стуса, Мишуги, Тернопільською та Ярославенка.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 8 вересня 2022.
  2. ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 8 грудня 2024.
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 8 вересня 2022.
  4. ↑ Павло Жежнич (30 травня 2007). Список вулиць Львова (Т). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 23 квітня 2024. Процитовано 8 грудня 2024.
  5. ↑ Вулиця Тернопільська. google.com.ua. Google Maps. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 8 грудня 2024.
  6. ↑ Проєкт «Міський медіаархів»: вулиця Тернопільська (проїзд на вулицю Стуса). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 2 січня 2021.
  7. ↑ УРХ, 1972, с. 12.
  8. ↑ УРХ, 1972, с. 147.
  9. ↑ УРХ, 1972, с. 334.
  10. ↑ УРХ, 1972, с. 109.
  11. ↑ УРХ, 1972, с. 463.
  12. ↑ УРХ, 1972, с. 150.
  13. ↑ УРХ, 1972, с. 440—441.
  14. ↑ УРХ, 1972, с. 222.
  15. ↑ УРХ, 1972, с. 556.
  16. ↑ УРХ, 1972, с. 403.
  17. ↑ УРХ, 1972, с. 29.
  18. ↑ УРХ, 1972, с. 338.
  19. ↑ УРХ, 1972, с. 168.
  20. ↑ УРХ, 1972, с. 477.
  21. ↑ УРХ, 1972, с. 10.
  22. ↑ УРХ, 1972, с. 334—335.
  23. ↑ УРХ, 1972, с. 193.
  24. ↑ УРХ, 1972, с. 503—504.
  25. ↑ УРХ, 1972, с. 349.
  26. ↑ УРХ, 1972, с. 74—75.
  27. ↑ а б УРХ, 1972, с. 141.
  28. ↑ УРХ, 1972, с. 189.
  29. ↑ УРХ, 1972, с. 237—238.
  30. ↑ УРХ, 1972, с. 423.
  31. ↑ УРХ, 1972, с. 453.
  32. ↑ УРХ, 1972, с. 194.
  33. ↑ УРХ, 1972, с. 473.
  34. ↑ УРХ, 1972, с. 417.
  35. ↑ УРХ, 1972, с. 303—304.
  36. ↑ LakePark. вул. Тернопільська, 8в. sb-group.com.ua. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 10 лютого 2019.
  37. ↑ Бібліотека-філія № 23 ЦБС для дорослих. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 10 лютого 2019.
  38. ↑ прес-служба ЛМР. На вул. Тернопільській, 9 облаштували нову амбулаторію сімейної медицини у Львові. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 10 лютого 2019.
  39. ↑ ДНЗ № 169 компенсуючого типу «Любисток». lviv169.lvivedu.com. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 6 червня 2022.
  40. ↑ Ірина Рєвунова (26 листопада 2016). На вул. Тернопільській у Львові відновили майданчик для міні-футболу. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019.
  41. ↑ Юлія Богданова. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Тернопільська, 14 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 23 квітня 2020.
  42. ↑ УРХ, 1972, с. 504.
  43. ↑ Юлія Богданова (18 грудня 2018). У Львові можуть викупити давню віллу на вул. Тернопільській за заниженою ціною. forpost.lviv.ua. Громадський портал Львова «Форпост». Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 10 лютого 2019.
  44. ↑ Офіційний сайт ДУ «Львівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України». ses.lviv.ua. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 30 березня 2019.
  45. ↑ Вул. Тернопільська, 21. lun.ua. Архів оригіналу за 23 вересня 2023. Процитовано 22 грудня 2023.
  46. ↑ Офіційний сайт медичного центру «Нікомед». nikomed.lviv.ua/. Архів оригіналу за 9 червня 2023. Процитовано 22 грудня 2023.
  47. ↑ Адам Курило. modernism.lviv-online.com. Львів. Архітектура модернізму. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019.
  48. ↑ Роман Метельський (24 червня 2015). Водонапірна вежа на Тернопільській — минуле та сьогодення. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Процитовано 8 вересня 2022.
  49. ↑ Сігма — офісні меблі та крісла. sigma.lviv.ua. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019.
  50. ↑ Акт самоспалення, який здійснив Станіслав Шендрик, заступник міського голови Василь Лозинський вважає справою моралі і психічного стану людини. dailylviv.com. Щоденний Львів. 18 жовтня 2003. Процитовано 8 вересня 2022.
  51. ↑ Про підприємство. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019.

Джерела

ред.
Вулиця Тернопільська
у сестринських Вікіпроєктах
  Портал «Львів»
  Проєкт «Львів»
  Вулиця Тернопільська у Вікісховищі?

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Вулиця_Тернопільська_(Львів)&oldid=44122605