Тиранець сірий
| Тиранець сірий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Myiopagis caniceps (Swainson, 1835) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Tyrannula caniceps Serpophaga araguayae Snethlage, 1928 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тира́нець сірий[2] (Myiopagis caniceps) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Панамі і Південній Америці.
Опис
ред.
Довжина птаха становить 10-12 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців верхня частина тіла сіра, на тімені біла смуга. Крила чорнуваті з білими смугами. Горло і груди світло-сірі, живіт сірувато-білий. У самиць верхня частина тіла оливкова, на тімені жовтувата смуга. Крила чорнуваті з жовтими смугами. Нижня частина тіла жовтувата, живіт більш яскравий. У молодих птахів на крилах і верхній частині тіла є коричневі плями.
Підвиди
ред.Виділяють чотири підвиди:[3]
- M. c. absita (Wetmore, 1963) — центральна і східна Панама (Колон, Дар'єн);
- M. c. parambae (Hellmayr, 1904) — західна Колумбія і північно-західний Еквадор (на південь до Пічинчи);
- M. c. cinerea (Pelzeln, 1868) — східна Колумбія, південна Венесуела (Болівар, Амасонас), Гвіана, схід Еквадору і Перу, бразильська Амазонія і північна Болівія;
- M. c. caniceps (Swainson, 1835) — східна і південна Бразилія (від східного Мараньяну до Пернамбуку, на південь до Мату-Гросу і Ріу-Гранді-ду-Сул), Парагвай, південно-східна Болівія, північно-західна і північно-східна Аргентина.
Деякі дослідники виділяють підвиди M. c. absita і M. c. parambae у окремий вид Myiopagis parambae, а підвид M. c. cinerea — у окремий вид Myiopagis cinerea[4][5].
Поширення і екологія
ред.Сірі тиранці мешкають в Панамі, Колумбії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Бразилії, Еквадорі, Перу,Болівії, Парагваї і Аргентині. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, заболочених лісах і на узліссях. Уникають сухих тропічних лісів. Зустрічаються парами, на висоті до 1500 м над рівнем моря, переважно на висоті до 1200 м над рівнем моря. Часто приєднуються до змішаних зграй птахів.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Myiopagis caniceps. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 28 лютого 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 28 лютого 2022.
- ↑ BirdLife International (2016). Myiopagis parambae. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 28 лютого 2022.
- ↑ BirdLife International (2016). Myiopagis cinerea. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 28 лютого 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |